(назва статті 22 у редакції Закону України від 04.07.2012 р. N 5037-VI)

1. У разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п´ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.
2. Якщо заявник протягом п´яти робочих днів після отримання письмового повідомлення виконав вимоги державного реєстратора, загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

(частина друга статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI)

1. У разі невиконання зазначених вимог державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

КОМЕНТАР

Частинами п´ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі за текстом — Закон про державну реєстрацію речових прав), а також п. 6 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. N 703 (далі за текстом - Порядок) встановлено строки на прийняття рішення про реєстрацію речового права (їх обтяжень) або про відмову у державній реєстрації прав. Отже, строк на прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є тотожний строкам встановленим у ст. 15 Закону про державну реєстрацію та п. 6 Порядку.

При цьому п. 6 Порядку не завжди відповідає ст. 15 Закону про державну реєстрацію, а подекуди уточнює порядок застосування строків або навіть змінює їх (!).

Тип реєстраційної дії

Строк прийняття рішення за Законом

Строк прийняття рішення за Порядком

Примітка

Реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно, надання відмови в такій реєстрації

14 робочих днів (абз. 1 ч. 5 ст. 15 Закону)

14 робочих днів (абз. 1 п. 6 Порядку)

З 01.01.2014 року цей строк становитиме 5 (п´ять робочих днів).

Державна реєстрація іпотек, надання відмови в ній

1 робочий день (абз. 2 ч. 5 ст. 15 Закону)

1 робочий день (абз. 4 п. 6 Порядку)

З 01.01.2014 року такий спеціальний строк державної реєстрації, як «реєстрація іпотек, надання відмови в ній» буде скасовано і, таким чином, строк державної реєстрації іпотек буде визначатись за правилами ч. 7 ст. 15 Закону.

Натомість з 01.01.2014 року буде визначено новий спеціальний строк «реєстрація права власності (надання відмови в ній) на підприємство як єдиний майновий комплекс та в разі, якщо їй передує видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно», який становитиме 14 робочих днів. Одразу відзначимо, що цей строк не застосовуватиметься до реєстрації права власності (надання відмови в ній) на підприємство як єдиний майновий комплекс, якщо не відбувається видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Державна реєстрація прав на майно, якщо після прийняття такої заяви подана заява про державну реєстрацію, відповідно до якої державній реєстрації підлягає обтяження, іпотека щодо такого майна

10 днів

(ч. 8 ст. 15 Закону)

10 робочих днів

(строк не підлягає застосуванню, якщо заяву про обтяження подано по спливу 4- ох робочих днів від дня подання заяви про реєстрацію права)

(абз. 2 п. 6 Порядку)

У цьому випадку Закон про державну реєстрацію та Порядок встановлюють різні строки прийняття рішень.

Так, у Законі мова йде про строки, які визначаються календарними днями, натомість Порядок оперує робочими днями, що принаймні на 2 - 4 календарні дні збільшує строки, які встановлені у Законі.

Відтак, на нашу думку, застосуванню підлягають строки, визначені у ст. 15 Закону про державну реєстрацію прав, а не строки, встановлені у п. 6 Порядку, оскільки останній має нижчу юридичну силу за Закон.

Реєстрація обтяжень на майно, надання відмови в ній

в день надходження заяви та документів

1 робочий день

Приписи Порядку невиправдано збільшують строк реєстрації обтяжень, тому застосуванню підлягають строки, визначені у ст. 15 Закону про державну реєстрацію прав, а не строки, встановлені у п. 6 Порядку, оскільки останній має нижчу юридичну силу за Закон.

При цьому перебіг строку розгляду заяви розпочинається з моменту реєстрації відповідної заяви, а саме дати та часу її реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів (п. 8 Порядку). Відзначимо, що орган реєстрації позбавлений можливості зловживання правом на несвоєчасну реєстрацію заяви, оскільки в момент прийняття такої заяви він зобов´язаний видати заявнику Картку прийому заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за формою, визначеною Мін´юстом.

Зазначений строк збігає в останню робочу годину дня, на який припадає завершення строку здійснення реєстраційної дії або відмови у її вчиненні, якщо законом строк виражається у робочих днях, та на 24 годину дня, на який припадає завершення строку здійснення реєстраційної дії, якщо законом строк визначений у днях. Водночас видається малоймовірним можливість здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень у неробочий час, а відтак така дія повинна бути проведена станом на останню робочу годину дня, який передує неробочому дню, в який збігає строк для прийняття рішення щодо реєстрації речового права або його обтяження.

У зазначений період державний реєстратор зобов´язаний перевірити подані йому документи та, встановивши їх неповноту, прийняти рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень.

Державному реєстратору недоцільно відклади прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки за правилами ч. 2 коментованої статті після відновлення розгляду заяви державний реєстратор не отримує на розгляд той самий час, а зобов´язаний розглянути цю заяву у строк, що залишався для її розгляду до прийняття рішення про зупинення. Більш того, відповідно до п. 13 Порядку строк розгляду заяви не може тривати довше ніж 1 робочий день і повинен бути завершений протягом наступного дня після відновлення розгляду заяви.

Припустимо, що 02.04.2012 року до державного реєстратора звернувся громадянин А з заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно. При цьому ним не було подано доказів сплати державного мита. Строк розгляду подібної заяви 14 робочих днів (ч. 5 ст. 15 Закону про державну реєстрацію прав)

Якщо державний реєстратор встановить підстави для зупинення розгляду заяви тільки 19.04.2012 року (на останній робочий день розгляду заяви) та винесе відповідне рішення, то після усунення заявником недоліків, припустімо 24.04.2012 року, державний реєстратор зобов´язаний буде прийняти рішення по заяві громадянина А у той же ж день, тобто 24.04.2012 року.

У разі, якщо державний реєстратор встановить підстави для зупинення розгляду заяви 16.04.2012року (тобто на 11 робочий день розгляду) та винесе відповідне рішення то після усунення обставин, наприклад 20.04.2012року, державний реєстратор зобов´язаний буде прийняти рішення по заяві громадянина А не пізніше наступного робочого дня, тобто 23.04.2012року. При цьому Закон про державну реєстрацію прав, на відміну від Порядку, допускає продовження розгляду заяви у подібних випадках на строк, що залишався для розгляду заяви до прийняття рішення про зупинення, у цьому прикладі такий строк завершувався б25.04.2012року.

2. Щодо підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Єдиною підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є подання документів не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами. Відзначимо, що Закон розрізняє такі стадії реєстраційної діяльності, як «розгляд заяви про державну реєстрацію прав» та «державна реєстрація прав», оскільки в останньому випадку мова йде про стадію, на якій вже прийнято рішення щодо державної реєстрації прав (позитивне рішення). Натомість стадія «розгляд заяви про державну реєстрацію прав» передбачає як можливість прийняття рішення про відмову у такій реєстрації (негативне рішення), так і можливість прийняття рішення про державну реєстрацію прав (позитивне рішення).

Варто наголосити, що підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви є не неправильність або невідповідність поданих документів вимогам чинного законодавства України, а їх неповнота, тобто відсутність будь-якого документа з переліку тих, які необхідно надати. Натомість неправильність або невідповідність поданих документів є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації прав або їх обтяжень.

Коментована стаття не встановлює ні переліку документів, які повинні бути подані державному реєстратору, ні конкретний нормативно-правовий акт, яким повинен визначатись такий перелік документів. Натомість у п. 10 Порядку встановлено, що заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита. Отже, перелік документів, які подаються державному реєстратору, визначається Порядком.

В залежності від того, яке право та на якій правовій підставі підлягає реєстрації, державний реєстратор визначає повноту чи неповноту поданих документів. При цьому державний реєстратор зобов´язаний враховувати, що Порядок визначається не виключний перелік документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно або їх обтяжень, але визначає виключний перелік документів, які подаються для реєстрації відповідного права.

Проте в окремих випадках Порядком уточнюється перелік документів, які повинні надаватись державному реєстратору. Наприклад, для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору, відповідно до якого право власності або інше речове право на нерухоме майно набувається у зв´язку з настанням або ненастанням певної події, заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 - 29 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав документ, що підтверджує факт настання або ненастання такої події. Подібні випадки прямо передбачені Порядком.

З викладеного можна дійти висновку про те, що у разі коли Порядком не передбачається подання додаткових документів, необхідних для проведення державної реєстрації, то пакет документів буде вважатись повним, якщо для державної реєстрації пред´явлено: