1. Учасник може зробити заяву про відмову від подальшої участі у безстроковому договорі простого товариства не пізніш як за три місяці до виходу з договору.

Умова про обмеження права на відмову від безстрокового договору простого товариства є нікчемною.

2.  Учасник договору простого товариства, укладеного на визначений строк, або договору, у якому досягнення мети визначено як скасувальна умова, має право вимагати розірвання договору у відносинах з іншими учасниками через поважну причину з відшкодуванням іншим учасникам реальних збитків, завданих розірванням договору.

Вихід, передбачений ч.І статті, що коментується, варто розглядати як відмовлення від подальшого виконання договору, і він вважається розірваним у відношенні вибулої особи.

Стаття передбачає обов´язок особи, що бажає вийти, попередити інших учасників про майбутній вихід.

Хоча в передбаченому ч.2 статті, що коментується, випадку підставою для розірвання договору служать інші причини, ніж істотне порушення його умов (ч. 2 ст. 651 ЦК та коментар до неї), учасник, який вибуває з договору, все-таки зобов´язаний відшкодувати іншим учасникам договору простого товариства суму заподіяного ним реального збитку (ст. 22 ЦК та коментар до неї).