1. Кожний учасник повного товариства має право діяти від імені товариства, якщо засновницьким договором не визначено, що всі учасники ведуть справи спільно або що ведення справ доручено окремим учасникам.

У разі спільного ведення учасниками справ товариства для вчинення кожного правочину є необхідною згода всіх учасників товариства. Якщо ведення справ доручено окремим учасникам повного товариства, інші учасники можуть вчиняти правочини від імені товариства за наявності у них довіреності, виданої учасниками, яким доручено ведення справ товариства.

У відносинах з третіми особами повне товариство не може посилатися на положення засновницького договору, які обмежують повноваження учасників повного товариства щодо права діяти від імені товариства, крім випадків, коли буде доведено, що третя особа у момент вчинення правочину знала чи могла знати про відсутність в учасника товариства права діяти від імені товариства.

2.  Учасник повного товариства, що діяв у спільних інтересах, але не мав на це повноважень, має право у разі, якщо його дії не були схвалені іншими учасниками, вимагати від товариства відшкодування здійснених ним витрат, якщо він доведе, що у зв´язку з його діями товариство зберегло чи набуло майно, яке за вартістю перевищує ці витрати.

3. У разі спору між учасниками повного товариства повноваження на ведення справ товариства, надані одному чи кільком учасникам, можуть бути припинені судом на вимогу одного чи кількох інших учасників товариства за наявності для цього достатніх підстав, зокрема внаслідок грубого порушення учасником, уповноваженим на ведення справ товариства, своїх обов´язків чи виявлення його нездатності до розумного ведення справ. На підставі рішення суду до засновницького договору товариства вносяться необхідні зміни.

Цивільним кодексом передбачаються найрізноманітніші можливості, що можуть використовувати учасники при веденні справ товариства. Традиційно --це ведення справ товариства кожним його учасником, що може бути змінено шляхом внесення змін до установчого договору волею учасників на інші схеми ведення справ товариства. Такими схемами є:

- спільне ведення справ, що припускає згоду всіх учасників при прийнятті всіх чи визначених питань діяльності;

- покладання функції прийняття рішень за всіма чи визначеними питаннями діяльності на одного чи кількох учасників. У цьому випадку інші учасники для здійснення, наприклад, угод від Імені товариства, повинні одержати доручення від учасника чи учасників, яким установчим договором доручено ведення загальних справ.

Із указаного зовсім не випливає, що контрагенти товариства зобов´язані знати про можливі обмеження повноважень окремих учасників товариства. При укладанні угод їм досить упевнитися, що вони мають справу з одним з учасників повного товариства. Тому угоди, укладені від імені товариства учасником, який не має на це повноважень відповідно до установчого договору, будуть дійсні, якщо тільки товариству не вдасться довести, що зазначений контрагент знав чи повинен був знати про відсутність повноважень у конкретного учасника, наприклад, при ознайомленні з установчим договором.

Окрім того, при здійсненні дій в інтересах товариства учасником на те не уповноваженим і наявності при цьому в зазначеного учасника витрат, пов´язаних з їх здійсненням, він має право вимагати від товариства відшкодування цих витрат, якщо товариство в результаті здійснення цих дій придбало чи зберегло матеріальні блага, що за вартістю перевищуюють зазначені витрати невповноваженого учасника.

Учасники не беруть участі у веденні справ товариства, мають право в судовому порядку вимагати припинення повноважень наданих одному чи кільком учасникам для ведення справ товариства, якщо останні припустилися грубого порушення своїх обов´язків стосовно товариства і не дотримуються його інтересів, нездатні до розумного ведення справ і за інших серйозних підстав для такого рішення.

Припинення повноважень окремих учасників набирає сили з моменту внесення відповідних змін до установчого договору повного товариства на підставі рішення суду.