1. Повне товариство може прийняти рішення про визнання учасника повного товариства таким, що вибув із його складу, у разі:

1) смерті учасника або оголошення його померлим — за відсутності спадкоємців;

2) ліквідації юридичної особи — учасника товариства, в тому числі у зв´язку з визнанням її банкрутом;

3) визнання учасника недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;

4) призначення за рішенням суду примусової реорганізації юридичної особи — учасника товариства, зокрема у зв´язку з її неплатоспроможністю;

5)  звернення стягнення на частину майна повного товариства, що відповідає частці учасника у складеному капіталі товариства.

2.  Рішення про визнання учасника повного товариства таким, що вибув із його складу, може бути оскаржене заінтересованими особами до суду.

3.  У разі вибуття учасника з повного товариства з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, товариство може продовжити свою діяльність, якщо інше не встановлено засновницьким договором товариства чи домовленістю між учасниками, що залишаються.

Вибуття є підставою для припинення участі в повному товаристві, що не залежить від волі

учасників товариства. Вибуття відбувається у випадку смерті фізичної особи — учасника товариства чи припинення юридичної особи - учасника товариства, а також при деяких видах примусової реорганізації юридичної особи, наприклад при виділенні.

Учасник також вибуває з товариства при звертанні його особистими кредиторами стягнення на його частку в складовому капіталі товариства. Таке стягнення допускається лише при недостатності іншого майна для покриття боргів.

Рішення про вибуття учасника може бути оскаржене зацікавленими особами в судовому порядку.

При вибутті учасника з товариства частки учасників, що залишилися, повинні бути відповідно збільшені з дотриманням вже наявних пропорцій, якщо установчим договором чи додатковою угодою учасників не встановлений інший порядок розподілу частки учасника, який вибув, наприклад, у рівних частках.

У випадку смерті фізичної особи — учасника товариства або примусової реорганізації юридичної особи, вступ у повне товариство їхніх спадкоємців чи правонаступників допускається тільки за згодою всіх інших учасників. Спадкоємці чи правонаступники, не прийняті в товариство, або які не вступили в нього, мають право на виділення частки в натурі при згоді учасників чи на грошовий еквівалент частки, але одночасно до них переходять усі ризики відповідальності перед кредиторами товариства, що лежали на вибулому учаснику в межах розміру частки.

При вибутті учасника товариство може продовжити свою діяльність, якщо учасники, що залишилися, не домовилися про інше чи якщо таке припинення товариства не передбачене в установчому договорі.

При вибутті з учасників у повному товаристві учаснику виплачується грошовий еквівалент вартості частки учасника в складеному капіталі товариства. Установчим договором може бути передбачена можливість виділення частки в натурі. Те ж правило поширюється і на спадкоємців, і на правонаступників, які не побажали вступити в товариство чи яким іншими учасниками було відмовлено у вступі.