До частини четвертої. Технічний паспорт заповнюється відповідно до ПКМ "Про затвер­дження Положення про технічний паспорт земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги" від 16.05.2002 №648 та Інструкції про загальні вимоги до оформлення технічного паспорта земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги, затвердженої Наказом Держкомзему України відЮ.07.2002 №114. У названих документах вимоги коментованої статті деталізуються.

До частини п´ятої. Коментована частина передбачає можливість встановлення "вимог щодо граничних термінів забудови земельної ділянки". Розглянемо правові наслідки пору­шення зазначених вимог.

Ст. 1 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачає, що "порушення особою встановлених при передачі у власність або у користування земельної ділянки граничних термінів її забудови" є "невикористанням земельної ділянки", а "неви­користання земельної ділянки" є, в свою чергу, "невиконанням вимог щодо використання земель за цільовим призначенням". Проте наслідки такої словесної еквілібристики є не зовсім зрозумілими, адже законодавство відповідальності за таке "невиконання вимог" не передбачає (ст. 53 КУпАП передбачає відповідальність за "використання земель не за цільовим призначенням").

Негативні наслідки порушення "граничних термінів" передбачені ч.ч. 10, 13 ст. 7 ЗУ "Про плату за землю": у разі "перевищення строку, встановленого для будівництва об ´єкта містобудування при наданні земельної ділянки або визначеного умовами проведення земель­них торгів" податок справляється у п´ятикратному розмірі.

Щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва див. ст.ст. 207-209 ЗКУ та коментар до них.

Пайова участь (внесок) у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту регламентуються насамперед ст. 27-1 ЗУ "Про планування і забудову територій". Фактично, пайова участь є своєрідним податком на будівництво, що не передбачений системою оподаткування. Навряд чи запровадження такого податку слід вважати оптимальним способом залучення коштів на створення інфраструктури.

До частини шостої. Як вказувалося вище, положення про технічний паспорт земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги, на виконання коментованої норми ЗКУ затвер­джено ПКМ від 16.05.2002 №648 "Про затвердження Положення про технічний паспорт земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги". Між тим, існує потреба у приведенні Положення у відповідність до нової редакції ст. 135 України (в ред. ЗУ від 16.09.2008 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву"), зокрема, щодо відображення ідеї продажу не лише земельних ділянок, але і прав на них.

До частини сьомої. У значній кількості випадків ініціатива передачі земельної ділянки державної або комунальної власності в оренду виходить від конкретного інвестора. Через відсутність у відповідному бюджеті коштів на розробку технічної документації, необхідної для проведення аукціону, саме такі інвестори найчастіше виступають замовниками технічної документації. На перший погляд, це зручно для органу державної влади або місцевого самоврядування. Проте з іншого боку, замовляючи документацію, інвестор отримує певний "контроль над процесом" і може створити умови, завідомо виграшні для себе, що зведе нанівець конкуренцію на аукціоні.

Саме з цих мотивів, мабуть, і було включено до ст. 124 ЗКУ коментовану частину. Разом із тим, в існуючій редакції ч. 7 навряд чи може розглядатися як заборона зацікавленим особам (не органам місцевого самоврядування та виконавчої влади) висту­пати замовниками відповідної документації. Тому регулятивного значення коментована норма практично не має.