1. Експертиза проводиться в суді або поза судом, якщо це потрібно у зв´язку з характером досліджень або якщо об´єкт досліджень неможливо доставити до суду.

2. Експерт дає у письмовій формі свій мотивований висновок, який приєднується до справи. Суд має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи запропонувати експерту дати усне пояснення свого висновку. Усне пояснення заноситься до журналу судового засідання.

3. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім´я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання.

4. У висновку експерта обов´язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов´язків.

5. Якщо експерт під час проведення експертизи встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право свої міркування про ці обставини включити до свого висновку.

6. Висновок експерта для суду не є обов´язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.

7. Незгода суду з висновком експерта повинна бути мотивована в рішенні або ухвалі.

1. З коментованої норми вбачається, що експертиза повинна проводитися, як правило, в суді, тобто в приміщенні суду. Поза судом експертиза проводиться, якщо це потрібно у зв´язку з характером досліджень або якщо об´єкт досліджень неможливо доставити до суду. Однак на практиці це положення неможливо реалізувати, оскільки експертиза – це наукове дослідження, яке потребує спеціального обладнання, програмного забезпечення. Тому реально судові експертизи в суді не проводяться. Вони проводяться за робочим місцем судового експерта.

Якщо експертизу необхідно провести за місцезнаходженням об´єкта дослідження, суд, який її призначив, повинен забезпечити судовому експертові безперешкодний доступ до об´єкта дослідження і належні умови праці.

2. При визначенні строку для проведення експертизи суд також повинен взяти до уваги підпункт 1.13 пункту 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних дослідження, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1988р. №53/5, де передбачено строки проведення експертних досліджень та порядок встановлення цих строків у залежності від складності дослідження та з урахування експертного навантаження. Суди мають контролювати дотримання передбачених названою Інструкцією строків проведення експертизи, а у разі їх порушення – реагувати на це в порядку, встановленому статтею 211 ЦПК.

 Строк проведення експертизи встановлюється, у залежності від складності дослідження, з урахуванням експертного навантаження фахівців, керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу), у межах:

– 10 днів - щодо матеріалів з невеликою кількістю об´єктів і не складних за характером досліджень;

– 1 місяця - щодо матеріалів із середньою кількістю об´єктів або середньої складності за характером досліджень;

– 2 місяців - щодо матеріалів з великою кількістю об´єктів або складних за характером досліджень;

– більше 2 місяців - щодо матеріалів з особливо великою кількістю об´єктів або найскладніших за характером досліджень, при цьому термін виконання не повинен перевищувати 3 місяців.

У виняткових випадках, якщо експертиза не може бути виконана в зазначені строки, більший строк установлюється за письмовою домовленістю з органом чи особою, яка призначила експертизу, після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Попереднє вивчення матеріалів при нескладних та середньої складності дослідженнях не повинне перевищувати п´яти днів; при складних та найскладніших дослідженнях – десяти днів.

На практиці ці строки ігноруються. Інститути судових експертиз переповнені роботою, в першу чергу виконують криміналістичні експертизи в кримінальних справах, тому тривалість експертиз в цивільних справах понад 1 рік – це не виняток. З огляду на це, призначення експертизи може використовуватися як дієвий та відносно дешевий спосіб затягування розгляду справи. В свою чергу підставу для призначення експертизи можна знайти досить легко, наприклад, заявити, що підпис на документі, який є у справі, підроблений.

Призначення експертизи як правило супроводжується зупиненням провадження у справі. Проте, якщо строк її виконання відомий або суд планує вчинення інших процесуальних дій до завершення експертизи, провадження зупиняти не доцільно, достатньо відкласти судове засідання.

3. Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи, і закінчується у день направлення їх суду, який призначив експертизу.

4. Вилучення об´єктів, що підлягають дослідженню, та відібрання зразків оформлюються протоколами згідно з вимогами цивільного процесуального законодавства. У них, крім загальних реквізитів такого роду документів, зазначається, які саме зразки були вилучені або відібрані, їх кількість, умови відбору або вилучення, а також інші обставини, що мають значення для вирішення поставлених питань. Протокол мають підписати всі особи, які брали участь у вилучені об´єктів, відібранні зразків.

5. Об´єкти, що надаються на дослідження, відповідно упаковуються та засвідчуються особою у передбаченому законодавством порядку. Для відібрання зразків суд, який призначив експертизу, може залучити спеціаліста.

6. Керівник експертної установи розглядає отримані матеріали і доручає відповідному структурному підрозділу установи організувати проведення експертизи. При цьому він може безпосередньо призначити експерта та встановити строк виконання експертизи або передати вирішення цих питань заступнику керівника установи чи керівникові підрозділу.

7. Якщо в одній ухвалі про призначення експертизи є питання, що стосуються предметів різних видів експертиз, керівник установи визначає питання, які підлягають вирішенню в кожному з підрозділів, кількість виконуваних при цьому експертиз та послідовність їх виконання.

8. Якщо отримані матеріали оформлені з порушеннями, які виключають можливість організації проведення експертизи (не надійшла ухвала про призначення експертизи, не надійшли об´єкти досліджень тощо), керівник установи терміново у письмовій формі повідомляє про це суд, який призначив експертизу. Якщо суд, який призначив експертизу, не вживає належних заходів для усунення цих перешкод, керівник установи по закінченні одного місяця з дня направлення повідомлення повертає їм матеріали.

Якщо експерт порушив клопотання про надання йому додаткових матеріалів, але протягом місяця не отримав відповіді, він письмово повідомляє суд, який призначив експертизу, про неможливість дання висновку.

9. Під час проведення судових експертиз об´єкти дослідження можуть бути пошкоджені або витрачені лише у тій мірі, в якій це необхідно для дослідження. При проведенні дослідження експерт повинен уживати заходів щодо збереження наданих на експертизу об´єктів, аби не допустити їх знищення або пошкодження. Якщо за характером дослідження зберегти об´єкт неможливо, а в ухвалі відсутній дозвіл на пошкодження (знищення) цього об´єкта, то на його пошкодження чи знищення має бути отримана письмова згода суду, який призначив експертизу.

У разі пошкодження чи знищення об´єкта в процесі дослідження до висновку експертизи вноситься про це відповідний запис. Пошкоджені під час дослідження об´єкти або їх залишки повертаються суду, який призначив експертизу. Документальні матеріали, які були об´єктом дослідження, а також надані для порівняльного дослідження зразки позначаються відповідними штампами й після проведення експертизи повертаються суду, який призначив експертизу.

10. Методика проведення експертного дослідження обирається експертом самостійно. Однак слід мати на увазі, що відповідно до ст. 8 Закону “Про судову експертизу” методики проведення судових експертиз (крім судово-медичних та судово-психіатричних) підлягають атестації та державній реєстрації в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок ведення Реєстру методик проведення судових експертиз затверджено наказом Міністерства юстиції України від 02.10.2008 р. №1666/5.

11. Висновок експерта – це письмовий документ, в якому експерт на підставі проведеного ним дослідження із застосуванням спеціальних знань дає відповіді на запитання, поставлені судом.

Висновок експерта відрізняється від всіх інших доказів наступними ознаками:

а) підставою його складення може бути лише ухвала суду про призначення експертизи;

б) виконання та оформлення результатів цієї процесуальної дії здійснюється експертом;

в) у висновку експерта зазначаються результати проведених ним дослідних дій.

12. Висновок експерта складається з трьох частин: вступної, дослідницької та заключної.

У вступній частині висновку експерта зазначаються: