1. У випадках і в порядку, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, від імені держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад за спеціальними дорученнями можуть виступати фізичні та юридичні особи, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

Для реалізації повного обсягу правосуб´єктності держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад, слід визнати наявність у них також дієздатності, зокрема, такої її складової, як трансдієздатність, котра визначає можливість суб´єкта бути представником, а також уповноважувати інших учасників цивільних правовідносин на представництво власних інтересів.

Уже згадувалося, що держава, АРК та територіальні громади можуть виступати у правовідносинах, у тому числі й у цивільних як безпосередньо, так і опосередковано. Причому у цьому випадку розглядаються питання прямої та опосередкованої демократії, шляхом проведення референдуму чи через конституційні (законні) органи, які створюються для виконання завдань та функцій держави, АРК чи територіальної громади.

Як правило, вказані суб´єкти вступають у цивільні правовідносини через створені у встановленому порядку органи та особи, однак це не є єдино можливим способом вступу у цивільні правовідносини держави, АРК чи територіальні громади.

Створені відповідно до Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів України, АРК чи територіальної громади, можуть у межах своєї компетенції передати права і відповідно можливість виступати від їх імені іншим особам (представникам).

Таке представництво слід визначити як законне, тобто таке, що встановлюється на підставі відповідного владного рішення органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим, територіальної громади. У такому випадку безпосередньо у цьому актів визначається обсяг повноважень такого представника (наприклад, таким може виступати представник органу, уповноваженого управляти відповідними державними корпоративними правами в органах управління господарських товариств, який діє відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2000 р.).

Не виключене, звичайно, виникнення договірного представництва. Такий вид представництва виникає на підставі укладеного договору доручення або з іншої підстави (наприклад, трудового договору). У цьому випадку обсяг повноважень такого договірного представника визначається, виходячи з обсягу прав, які надані договором чи іншої підставою. Прикладом такого представництва може виступати участь у цивільному, господарському чи адміністративному процесі як представника відповідного державного органу, органу АРК, органу місцевого самоврядування.

Своєрідна участь у цивільних правовідносин виникає в окремих випадках, яка характеризується складність суб´єкта представництва. Так, відповідно до ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» голова сільської, селищної, міської ради може укладати від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, належних до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради. Тобто, в останньому випадку для того, щоб договір вважався, що укладений належним суб´єктом, необхідно отримати позитивне рішення відповідної ради.

Органи державної влади, місцевого самоврядування мають право виступати в цивільних правовідносинах від свого імені й у своїх інтересах, маючи на меті вузькі цілі господарського забезпечення своєї основної діяльності. Разом з тим, комерціалізація органів державної влади та місцевого самоврядування, за загальним правилом, неприпустима. Вона неприпустима ще й тому, що може призвести до дискредитації вказаних органів публічної влади

і порушення інтересів фізичних осіб (громадян) та юридичних осіб у сфері цивільних правовідносин.