Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законо­давства України.

Традиційно під контролем розуміється перевірка, облік діяльності кого-, чого-небудь, нагляд за кимось, чимось452. Зміст та завдання контролю за використанням та охороною земель, окрім наведеного тлумачення, опосередковуються ще й змістом коментованої статті. Так, контроль спрямовується на два головні різновиди земельних відносин: використання земель та їх охорону.

Завданням контролю є перевірка діяльності усіх суб´єктів земельних правовідносин незалежно від форми власності та галузевої належності. І хоча буквальне тлумачення норми дозволяє стверджувати, що до таких суб´єктів не віднесені, приміром, іноземні держави, особи без громадянства, системний аналіз інших норм ЗКУ у їх сукупності приводить до іншого висновку. Відсутність у коментованій нормі згадки про деяких суб´єктів є швидше недоліком юридичної техніки, адже і за змістом і за призначенням контролю діяльність останніх також має підпадати під дію норм глави 32 ЗКУ.

Регламентація земельних відносин, враховуючи публічний характер більшості земельно-правових норм, як правило, знаходиться під значною увагою державних органів, покликаних відслідковувати ступінь дотримання суб´єктами земельних правовідносин таких норм. Це зумовлюється значенням землі як об´єкта земельних правовідносин (див. коментар до ст. 2 ЗКУ).

Шляхи забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України, а також правове регулювання відповідних правовідносин розкриті у коментарі до ст.ст. 188-190 ЗКУ