1.  Особа, яка затримала бездоглядну домашню тварину, зобов´язана негайно повідомити про це власника і повернути її. Якщо власник бездоглядної домашньої тварини або місце його перебування невідомі, особа, яка затримала тварину, зобов´язана протягом трьох днів заявити про це міліції або органові місцевого самоврядування, який вживає заходів щодо розшуку власника.

2.   Особа, яка затримала бездоглядну домашню тварину, може на час розшуку власника залишити її у себе на утриманні та в користуванні або передати іншій особі, якщо ця особа може забезпечити утримання та догляд за твариною з додержанням ветеринарних правил, або передати її міліції або органові місцевого самоврядування.

3.  Особа, у якої залишена бездоглядна домашня тварина, відповідає за її загибель або пошкодження у межах її вартості лише у разі свого умислу або грубої необережності.

Бездоглядною визнається така домашня тварина, що вибула з володіння власника або особи, якій вона була передана у володіння, поза їх волею. Особливої уваги заслуговує той факт, що положення статті, що коментується, а також двох наступних статей ЦК не поширюються на диких тварин, навіть, якщо вони утримуються в домашніх умовах. Спеціальні правила, що стосуються бездоглядних домашніх тварин, пояснюються тим, що ЦК розглядає їх як особливі об´єкти права (див. статтю 180 ЦК та коментар до неї), що вимагають турботи, нагляду та сумлінного ставлення. Тому, хоча загальні правила про набуття права власності на бездоглядних домашніх тварин схожі з правилами про набуття права власності на знахідку (статті 337-339 ЦК), все ж таки між ними є і суттєві відмінності. Так особа, що затримала бездоглядну домашню тварину повинна на протязі трьох днів заявити про це міліції або органові місцевого самоврядування, якщо одразу вона не змогла знайти власника цієї тварини та повернути її. Вказані органи зобов´язані вжити заходів щодо розшуку власника такої тварини.

Частина друга статті, що коментується, передбачає варіанти поведінки особи, що знайшла домашню тварину — вона може залишити її у себе на утриманні та в користуванні або передати іншій особі, яка може забезпечити необхідне утримання та догляд за такою твариною з додержанням ветеринарних правил, або передати її міліції або органу місцевого самоврядування. Останній варіант поведінки слід вважати неприйнятним, бо знаходження тварин в органах міліції або місцевого самоврядування неможливо собі навіть уявити. Тому краще б було встановити обов´язок зазначених органів розшукувати власника тварини, а самих тварин на цей час передавати особами, що мають для їх утримання та догляду необхідні умови.

Особа, в якої знаходиться чужа домашня тварина зобов´язана належним чином утримувати її. У разі загибелі або пошкодження (завдання шкоди здоров´ю тощо) домашньої тварини, особа, яка утримувала її, несе відповідальність у межах її вартості лише у разі умислу або грубої необережності. Випадковість звільняє таку особу від відповідальності.