1.  Винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання.

2.  Об´єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології.

3.   Законом можуть  бути встановлені продукти та процеси, які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності на них відповідно до цієї статті.

Винаходом визнається технологічне (технічне) рішення будь-якої практичної задачі, яке відповідає умовам патентоздатності. Це рішення може стосуватися будь-якої сфери діяльності людини (промисловості, сільського господарства, охорони здоров´я, освіти, військової справи, зв´язку, транспорту тощо). Але це рішення має бути технологічним або технічним. Використання цього рішення не повинно суперечити громадському порядку, принципам гуманності і моралі.

Для набуття права інтелектуальної власності технологічне (технічне) рішення має відповідати умовам патентоздатності: бути новим, мати винахідницький рівень і бути придатним для промислового використання.

Технологічне (технічне) рішення повинно бути новим, тобто таким, яке в усьому світі ще невідоме на момент подання заявки на нього. Відповідно до Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель від 15 березня 2002 р. новизна заявки на винахід перевіряється за всіма джерелами інформації.

Винахід визнають новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Рівень техніки включає всі відомості, що стали загальнодоступними в світі до подання заявки до Держдепартаменту, або якщо заявлено пріоритет, та дати її пріоритету. При визначенні рівня техніки загальнодоступними вважаються відомості, що містяться в джерелах інформації, з якими будь-яка особа може ознайомитися.

Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (в тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує тій даті, яка позначена в заявці чи даті пріоритету.

Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явне із рівня техніки. При оцінці винахідницького рівня зміст раніше поданих заявок до уваги не приймається. Зазначені заявки беруться до уваги лише після публікації відомостей про них у бюлетені.

При визначенні винахідницького рівня заявлений винахід порівнюється не тільки з окремими документами або їх частинами, а й з комбінацією документів або їх частин (так званим збірним прототипом), коли можливість об´єднання документів або їх частин очевидна для фахівця. При перевірці винахідницького рівня встановлюють відомість з рівня техніки, впливу сукупності ознак заявленого винаходу на досягнення зазначеного заявником технічного результату. Якщо така відомість не встановлена, то винахід визнається як такий, що відповідає умові винахідницького рівня.

Третьою умовою патентоздатності винаходу є можливість його використання в промисловості. В ЦК мова йде про використання винаходу в промисловості, але це використання може бути в будь-якій галузі господарювання. Вислів «промислова придатність» має два значення: а) галузь застосування винаходу; б) технічна можливість використання винаходу. Інколи надходять пропозиції, які за своїми параметрами відповідають умовам патентоздатності, але вони в сучасних умовах ще не можуть бути використані в суспільному виробництві — немає відповідного устаткування, матеріалів тощо. Отже, винаходом визнається і пропозиція, яка може бути використана за умови появи технічної можливості в майбутньому.

На визнання винаходу патентоздатним не впливає розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію протягом 12 місяців до дати подання заявки до Установи, або якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов´язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану в застосуванні цієї норми.

Об´єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес в будь-якій сфері технології. Об´єктами винаходу визнаються також штами мікроорганізмів, культура рослин і тварин тощо, а також методики пошуків. Винаходом визнається застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням.

До пристроїв, як об´єктів винаходу, належать машини, механізми, прилади тощо. Пристрої характеризуються такими ознаками: наявність конструктивного елементу; наявність зв´язків між ними; взаємне розташування елементів; форма виконання елементу (елементів) або пристрою в цілому, параметри та інші характеристики елементів та їх взаємозв´язок; матеріал, з якого виготовлено елемент, або пристрій в цілому, середовище, що виконує функцію елемента.

Поняттям «продукт» охоплюється також і речовина, а також штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин.

До способів як об´єктів винаходів належать процеси виконання дій над матеріальним об´єктом (об´єктами) за допомогою матеріальних об´єктів. Отже, спосіб, як об´єкт винаходу, характеризується тим, що це дії лише над матеріальними об´єктами (сировиною, заготовками тощо).

Застосування раніше відомого винаходу (продукту) за новим призначенням характеризується тим, що в його описі повинні бути вказані конкретний продукт чи спосіб, які можуть використовуватися за новим призначенням.

Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» визначає перелік науково-технічних досягнень, які не можуть одержати правову охорону: відкриття, наукові теорії та математичні методи; методи організації та управління господарством; плани, умовні позначення, розклади, правила; методи виконання розумових операцій; комп´ютерні програми; результати художнього конструювання; топографії інтегральних мікросхем; сорти рослин і породи тварин.