1. До земель зв´язку належать земельні ділянки, надані під повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв´язку.
2. Землі зв´язку можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
3. Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній зв´язку, що проходять поза населеними пунктами, а також навколо випромінювальних споруд телерадіостанцій та радіорелейних ліній встановлюються охоронні зони.

До частини першої. Коментована норма визначає землі зв´язку через їх склад. Виходячи зі змісту терміну "телекомунікації" ("передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах"), визначеного ст. 1 ЗУ "Про телекомунікації", видається, що термін "землі зв ´язку" включає "землі телекомунікаціи", а також землі поштового зв ´язку.

4.  1 ст. 11 ЗУ "Про телекомунікації" визначає поняття земель телекомунікаціи – складової земель зв´язку наступним чином: "[д]о земель телекомунікаціи як складової частини земель зв´язку належать земельні ділянки, що надаються в установленому порядку у власність або передаються їх власниками в постійне або тимчасове користування, у тому числі в оренду, фізичним особам - суб ´єктам підприємницької діяльності та юридичним особам для розташування лінійних, станційних споруд, антен, веж:, інших технічних засобів телекомунікаціи. "

Розміри та конфігурація земельних ділянок для потреб зв´язку визначаються СН 461-74 "Норми отвода земель для линий связи", а також, ДБН Д.2.2-34-99 "Споруди зв´язку, телебачення та радіомовлення", що опосередковано регулюють питання надання земельних ділянок для об´єктів зв´язку. Значна частина об´єктів зв´язку не потребує відведення для них окремих земельних ділянок.

Об´єкти поштового зв´язку не вимагають встановлення специфічного правового режиму для земель, на яких вони знаходяться, і зазвичай розташовані в межах земель житлової та громадської забудови (див. ст. 38, 39 ЗКУ та коментар до них).

Землі зв´язку займають 5,2 тис. га230.

До частини другої. Законодавство допускає перебування земель зв´язку у власності будь-яких суб´єктів.

До частини третьої. Ч. З ст. 75 ЗКУ, ч. 2 ст. 10 ЗУ "Про телекомунікації"" передбачають встановлення охоронних зон навколо об´єктів зв´язку (ліній електрозв´язку та випромінюючих споруд електрозв´язку). Охоронні зони навколо земель зв´язку, їх розміри та правовий режим передбачені Правилами охорони ліній електрозв´язку, що затверджені ПКМ від 29.01.1996 №135. Правила (п.п. 2, 6, 8, 10, 12, 13, 17 та ін., Додаток до Правил - Умови проведення робіт у межах охоронних зон кабельних і повітряних ліній зв´язку та проводового мовлення) передбачають влаштування охоронних зон з особливими режимами землекористування розміром від 2 метрів до 0,25 милі від крайніх проводів або траси.

Окрім охоронних зон, навколо об´єктів зв´язку встановлюються також санітарно-захисні зони, розмір та режим яких визначається, зокрема, наказом Міністерства охорони здоров´я України №239 від 01.08.1996 "Про затвердження державних санітарних правил та норм" (див. також ст. 114 ЗКУ).