Вперше про необхідність запровадження спеціальних правил судового розгляду публічно-правових спорів і створення системи адміністративних судів ішлося в Концепції судово-правової реформи, за-

237
 

 
твердженій постановою Верховної Ради України від 28 квітня 1992 р.[49] Концепцією передбачалося, що структурні зміни судової системи проходитимуть поетапно. На першому етапі реформи пропонувалося ввести посади суддів з адміністративних справ у районних (міських) судах, створити судові колегії з адміністративних справ у Верховному Суді України, Верховному Суді АРК, обласних судах і Київському міському суді. Лише другий етап реформи передбачав створення адміністративних судів і забезпечення їх діяльності новим процесуальним законом.

Конституцією України 1996 р. визначено, що права і свободи людини і громадянина захищає суд. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно з Основним Законом судочинство в нашій країні здійснюють Конституційний Суд та суди загальної юрисдикції. Систему судів загальної юрисдикції побудовано за принципами територіальності і спеціалізації. Найвищим судовим органом у такій системі є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди. Їм підконтрольні апеляційні та місцеві суди.

Прийняття Закону України від 7 лютого 2002 р. "Про судоустрій України" знаменує початок якісно нового етапу судової реформи в нашій державі. У цьому нормативно-правовому акті відображено позицію законодавця щодо багатьох невирішених питань організації судової влади та здійснення правосуддя. Так, Законом передбачалося протягом трьох років сформувати в Україні систему спеціалізованих адміністративних судів, які розглядатимуть справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління та місцевого самоврядування. До утворення адміністративних судів вирішувати підвідомчі їм справи уповноважувалися місцеві загальні або господарські суди та апеляційні суди в порядку, встановленому чинним процесуальним законом, шляхом запровадження у таких судах спеціалізації суддів, у тому числі утворення судових колегій у відповідних справах[50].

Нині систему спеціалізованих адміністративних судів у нашій державі побудовано відповідно до Конституції України та положень зазначеного Закону. Адміністративні суди входять до системи судів загальної юрисдикції, а тому найвищою інстанцією при вирішенні публічно-правових спорів є Верховний Суд України. Постановою Пленуму Верховного Суду України у структурі найвищого судового органу нашої держави утворено Судову палату в адміністративних справах[51]. Очолює систему адміністративних судів Вищий адміністративний суд України, утворений Указом Президента України від 1 жовтня 2002 р. "Про Апеляційний суд України, Касаційний суд України та Вищий адміністративний суд України"[52]. Місцеві та апеляційні адміністративні суди сформовано згідно з Указом Президента України від 16 листопада 2004 р. "Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів"[53].

Адміністративні суди розглядають справи відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), який набув чинності з 1 вересня 2005 р.