У ст. 33 Конституції України закріплено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантуються свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь- який час повернутися в Україну.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює питання виїзду із України і в'їзду в Україну громадян України, є Закон України від 21 січня 1994 р. "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"1. Відповідно до нього громадяни України мають право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну. На громадян України, які звернулися з клопотанням про виїзд з України, поширюються всі положення чинного законодавства, вони користуються всіма правами і несуть встановлені законом обов'язки, за ними зберігаються на її території майно, кошти, цінні папери та інші цінності, що належать їм на праві приватної власності. Не допускається будь-яке обмеження їх громадянських, політичних, соціальних, економічних та інших прав.

Порядок в'їзду до іноземної держави регулюється законодавством відповідної держави. Громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в'їзд в Україну. Громадянам України, які мають право виїзду з України і в'їзду в Україну, необхідно одержати відповідні документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами. Такими документами є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; проїзний документ дитини; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка. Ці документи є власністю України і за умови їх належного оформлення є дійсними для виїзду в усі держави світу. В разі втрати громадянином України зазначених документів документом, що дає право на в'їзд в Україну, є посвідчення особи на повернення в Україну, яке видається закордонними дипломатичними установами. У випадках, передбачених міжнародними договорами України, замість названих документів для виїзду за кордон можуть використовуватися інші документи. Перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного із зазначених документів.

Порядок і строки оформлення документів для виїзду громадян України за кордон встановлюються названим Законом та Правилами оформлення та видання паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасової затримки та вилучення1, затвердженими постановою Кабінету Міністрів Україні від 31 березня 1995 р.

Громадянину України може бути тимчасово відмовлено у виданні паспорта або проїзного документа, якщо: він обізнаний з відомостями, що становлять державну таємницю, - до закінчення строку, встановленого Законом України "Про державну таємницю"; діють неврегу- льовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання, - до виконання зобов'язань; він свідомо сповістив про себе неправдиві відомості, - до з'ясування причин і наслідків їх подання; він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань та ін.

За наявності зазначених підстав раніше виданий паспорт або проїзний документ може бути тимчасово затримано або вилучено, а також у разі його підроблення, використання для вчинення злочину на території України чи за кордоном або припинення громадянства України. Крім цього, втрачений паспорт чи проїзний документ оголошується недійсним, власнику не повертається, а надсилається до органу, що його видав, для знищення.

Тимчасове затримання та вилучення паспортів чи проїзних документів здійснюються за рішенням суду, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки, охорони державного кордону, військових комісаріатів, дипломатичних представництв чи консульських установ України. Рішення про відмову в оформленні, виданні паспорта чи проїзного документа або його тимчасове затримання та вилучення можуть бути оскаржені громадянином до вищого територіального органу або підрозділу, Державного департаменту в справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, суду.

Нормативно-правовими актами, що регулюють в'їзд в Україну і виїзд з України іноземців та осіб без громадянства, є Закон України від 4 лютого 1994 р. "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та Правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1995 р.1 Ці акти діють щодо іноземців і осіб без громадянства незалежно від їх статусу і мети приїзду. Іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну, виїжджають з України та прямують транзитом територією України через пункти пропуску на державному кордоні за дійсними паспортними документами і за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду і виїзду не встановлено законодавством України. Громадяни держав, з якими Україною укладено міжнародні договори про взаємні безвізові поїздки, в'їжджають в Україну за дійсним національним паспортом, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на законній підставі, можуть тимчасово перебувати на її території за дійсним паспортним документом, який подається ними для реєстрації у пункті
 

 
пропуску через державний кордон посадовій особі Державної прикордонної служби, у МЗС України та його представництвах щодо певної категорії іноземців. Іноземці та особи без громадянства можуть звільнятися від реєстрації паспортного документа на підставі відповідного міжнародного договору України на умовах взаємності. Деякі категорії іноземців звільняються від такої реєстрації (глави держав і урядів зарубіжних країн, члени парламентських та урядових делегацій, технічний персонал, який готує ці делегації, іноземці та особи без громадянства, які не досягли 18-річного віку, та інші особи).

Іноземці та особи без громадянства можуть в установленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або прибути для працевлаштування на визначений строк, а також тимчасово перебувати на її території. Крім цього, їм може бути надано статус біженця в Україні. Закон України від 21 червня 2001 р. "Про біженців"1 визначає порядок надання, втрати та позбавлення статусу біженця, встановлює державні гарантії захисту біженця.

МЗС України, дипломатичні представництва і консульські установи України за кордоном беруть участь у підготовці документів та вносять в установленому порядку пропозиції Кабінету Міністрів України щодо укладення міжнародних договорів з питань, пов'язаних із захистом соціальних, економічних та інших прав і інтересів біженців, у тому числі з компенсацією збитків, завданих біженцям, витратами на їх приймання та облаштування; видають в'їзні візи членам сім'ї осіб, яким надано статус біженця в Україні; сприяють добровільному поверненню біженців у країну їх походження чи переселенню у держави, які погоджуються надати їм притулок. МЗС України здійснює загальний нагляд за виконанням міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, у сфері захисту біженців.

В'їзд в Україну іноземцям та особам без громадянства не дозволяється, якщо це необхідно в інтересах забезпечення безпеки України або охорони громадського порядку, для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні, якщо підроблено паспортні документи і візу, та в інших випадках. Транзитний проїзд іноземців та осіб без громадянства через територію України дозволяється за наявності у них транзитної української візи, проїзних квитків або інших документів, що підтверджують транзитний характер поїздки, якщо інше не передбачено законодавством України.

Відповідно до Конституції та Закону України "Про громадянство України" іноземці та особи без громадянства можуть набувати громадянство України (натуралізуватися).

Іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність на загальних підставах. За порушення ними встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недодержання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення строку перебування, а також за недодержання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України. Крім цього, іноземцю та особі без громадянства, який порушує законодавство України, якщо ці порушення не передбачають адміністративної або кримінальної відповідальності, може бути скорочено визначений йому строк перебування в Україні. Такий строк може бути також скорочено, якщо в іноземця та особи без громадянства відпали підстави для його подальшого перебування в Україні. Рішення про скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства в Україні приймається органами внутрішніх справ, Державної прикордонної служби України.

Слід зазначити, що іноземець чи особа без громадянства, який вчинив злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України. Рішення про його видворення за межі України після відбуття ним покарання чи виконання адміністративного стягнення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення цього рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України.

Крім зазначених випадків, іноземець чи особа без громадянства може бути видворений за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (стосовно осіб, затриманих у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.

Іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення їх за межі України. У разі прийняття рішення про видворення їх за межі України в паспортному документі негайно анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні. Таким особам може надаватися строк до 30 днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення.