1. Загальна характеристика правового статусу осіб, які відбувають покарання

Раніше в навчальній літературі розглядався правовий статус засуджених тільки до покарань, пов'язаних із застосуванням заходів виправно-трудового впливу і відповідно як суб'єкта виправно-трудових правовідносин. На сьогоднішній день все більше передумов для аналізу правового статусу засуджених у ширшому контексті. Насамперед, правовий статус засуджених являє собою міжгалузевий правовий інститут. При домінуючій ролі норм кримінально-виконавчого права все більша кількість відносин, які породжують права, законні інтереси і обов'язки засуджених, регулюються нормами конституційного, адміністративного, трудового та інших галузей права. Серед таких варто назвати, наприклад, норми, які визначають, що призову на строкову службу в мирний час не підлягають особи, які відбувають кримінальне покарання, а також особи, стосовно яких ведеться дізнання або попереднє слідство або кримінальна справа розглядається судом, до прийняття відповідного рішення (Закон України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу". — 1992 р. — Ст. 15).

Застосування в окремих видах покарання заходів виправно-трудового впливу (режимних правил, праці, виховної роботи, навчання) породжує для засуджених додаткові права, законні інтереси і обов'язки (обов'язок працювати, право на оплату праці тощо). Однак це не перешкоджає розглядати правовий статус засуджених до покарань, пов'язаних із заходами виправно-трудового впливу (наприклад, позбавлення волі, виправні роботи) і не пов'язаних з такими (наприклад, штраф), як єдиний правовий інститут. За своїм змістом правовий статус засуджених являє собою сукупність юридичних засобів, з допомогою яких закріплюється положення (статус) засудженого під час відбування покарання.

Більш загальний аналіз змісту правового статусу засуджених розглянемо далі. Тут лише зазначимо, що зміст правового статусу складається з прав, законних інтересів і обов'язків засуджених.

З урахуванням викладеного, правовий статус осіб, які відбувають покарання, можна визначити як закріплене нормами різних галузей права і виражене через сукупність прав, законних інтересів і обов'язків становище засуджених під час відбування кримінального покарання того чи іншого виду.