Вимагання в останні роки стало одним з найбільш поширених злочинів.

У криміналістичній характеристиці вимагань, насамперед, варто вирізнити узагальнену інформацію про:

-    суб'єкт злочину;

-    жертву злочину;

-    способи вчинення вимагання;

-    обставини та слідову картину;

-    предмет злочинного посягання.

Вимагачів, за соціальним статусом, можна поділити на такі категорії:

• кримінальні елементи, члени злочинних угруповань, тобто особи, що вчиняють вимагання у вигляді промислу і розглядають цей вид злочинної діяльності як засіб існування - ви-магачі-професіонали (члени організованих злочинних угруповань);
• зовні законослухняні громадяни - працівники комерційних та охоронних структур, банків, АТ (вартові, експедитори, інколи й керівники вказаних структур); студенти вишів, учні технікумів, коледжів та училищ; робітники підприємств; представники спортивних товариств (тренери, інструктори); працівники правоохоронних органів.

Вимагання часто:

-   вчиняється організованою злочинною групою,

-   може супроводжуватися захопленням заручників. Організовані злочинні угруповання мають специфічну

структуру, яка полягає в тому, що вона найчастіше складається з декількох відносно самостійних підгруп - "бойових загонів", діяльність яких координують організатор і наближені до нього активні члени злочинного угруповання.

Вони розробляють плани злочинних акцій (оцінюють матеріальний стан потерпілого, визначають суму, яку слід із нього зажадати, і порядок її передання, здійснюють добір виконавців виходячи з можливого опору з боку потерпілого та ін.), розподіляють злочинний прибуток, координують злочинну діяльність учасників, виробляють правила поводження учасників групи і стежать за їхнім виконанням, установлюють потрібні зв'язки.

Зазвичай вони пі в яких злочинних акціях безпосередньої участі не беруть, у випадку провалу рядові вимагачі, тобто виконавці, їх не виказують, а якщо лідери відомі правоохоронним органам, то не дають проти них ніяких показань. Через це лідери та основне ядро групи залишаються непокараними і продовжують злочинну діяльність.

Функціональні ролі учасників "бойових загонів" розподіляються так:

• бригадир - суб'єкт, який реалізує план, розроблений організатором (визначає, хто має піти на контакт із наміченою жертвою, якого роду погрози слід висловити і здійснити);
• навідники - особи, що поставляють вимагачам інформацію про гадані об'єкти вимагання. Наприклад, про прибутки підприємця, вдалі угоди або, навпаки, їхній зрив тощо. Серед них можуть бути підприємці, які такою інформацією прагнуть відкупитися від вимагачів і водночас завдати шкоди діяльності конкурента; "завербовані" організаторами працівники об'єкта вимагання, наприклад, працівники банку, а також укорінені в комерційні структури члени злочинних груп. У деяких випадках організатори одержували потрібну їм інформацію, використовуючи свої зв'язки в органах влади, де реєструються приватні підприємці, видаються ліцензії, а також через працівників податкових служб і правоохоронних органів;
• "розвідники" - особи, які здійснюють збір інформації про можливий об'єкт вимагання: фінансовий стан; компроментуючі дані - про різноманітні незаконні угоди, приховання прибутків від оподатковування, слабкості та пороки (наркоманія, пияцтво, нерозбірливість у статевих стосунках, гомосексуалізм тощо), про спосіб життя (хто є близькими друзями, яким маршрутом їздить па роботу і додому, який розпорядок дня та ін.);
• "бойовики" - особи, які безпосередньо виконують акт вимагання, для них характерні гарна фізична підготовка, агресивність, знання психології "супротивника";
• особи, які забезпечують доставку групи на місце вчинення злочину;
• особи, які забезпечують спостереження й охорону "бойовиків" під час учинення злочинної акції.

В організовані злочинні групи об'єднуються перевірені, надійні люди, ті, хто добре знають один одного по спільному проживанні у мікрорайоні, заняттям спортом (характерно для "бойовиків") або на підставі бізнесу чи злочинних зв'язків (організатори та лідери).

Жертви вимагання також можуть бути розділені на декілька груп:

• законослухняні громадяни, частіше ті, які зайняті комерційною діяльністю, інколи державні службовці, чиї функції пов'язані з управлінням майном, розподілом квот на експортно-імпортні операції, виділенням земель, орендою приміщень і под.;
• особи, діяльність яких має протиправний характер: хабарники, учасники незаконних і сумнівних угод, організатори фінансових "пірамід", посередники в обготівкуванні і "відмиванні" грошей та ін.

Предметом вимагання можуть бути:

-     майно,

-     гроші,

-     цінності,

-     право на майно,

-     вимога вчинити інші дії майнового характеру. Засоби вимагання:

-     погроза фізичним насильством чи знищенням майна;

-   погроза розповсюдити ганебні відомості чи іншу небажану інформацію щодо потерпілого чи його близьких родичів або людей, яка може заподіяти істотну шкоду їхнім правам і законним інтересам.

Погрози, що їх висловлюють вимагачі, різноманітні за характером і пов'язані1, головним чином, із застосуванням насильства (95% випадків): від побоїв до вбивства потерпілих та їхніх близьких, зґвалтувань, викрадення, взяття в заручники.

При цьому виконання погроз, пов'язаних із насильством, має жорстокий характер: потерпілих б'ють, приковують наручниками до бампера автомашини, що рухається, підвішують униз головою, надівають на голову поліетиленові пакети, припікають паяльною лампою, праскою та ін.

Вимагачі погрожують потерпілим знищенням майна: підпалом дверей квартири або офісу, спаленням дачі або торгового об'єкта, вибухом автомобіля, знищенням товару, а також роз-

Журавель В. А. Вказана праця.- С. 576-605.

голошенням ганебних для потерпілих та їхніх близьких відомостей (дані з особистого життя, їхньої діяльності у сфері бізнесу).

Способи вчинення вимагання - дуже різноманітні, інколи витончені, незвичні.

Намітивши жертву злочину, вимагателі висувають їй свої вимоги. Це може бути:

-  пропозиція "взяти під охорону" належний жертві об'єкт із виплатою вимагачам щомісячної винагороди;

-   пропозиція фіктивно зарахувати на посаду;

-  вимога передати пакет акцій, доручення на розпорядження рахунком у банку і т. ін.

За відмови жертва одержує "попередження":

-  підпалюють належний потерпілому чи його близьким торговий або інший матеріальний і вартісний об'єкт,

-    за допомогою вибухівки знищують автомобіль жертви;

-    вчиняють безпосереднє побиття жертви і т. ін.;

-  зрештою, можуть захопити заручників - безпосередньо потерпілого чи кого-небудь з його близьких, поєднавши це з їх катуванням і навіть убивством для залякування потенційних жертв.

Найбільш поширеними способами вчинення вимагання (залежно від способу впливу злочинців на потерпілого) є:

• погрози психологічного характеру (демонстрація мордувань, знарядь і результатів насильства - від побоїв до вбивства;
• пряме передання коштів, цінних паперів на пред'явника або майна потерпілого;
• переведення коштів на визначений вимагачами рахунок у банку;
• переоформлення на ім'я зазначених вимагачами осіб і передання їм документів, що дають право на майно: доручень на керування автомобілем із правом його продажу, заповітів, дарчих, договорів купівлі-продажу, генеральних доручень на право вчинення угод із нерухомістю тощо;
• оформлення на користь вимагачів строкових розписок або анулювання боргових розписок, отриманих потерпілим від третіх осіб;
• переадресування на ім'я зазначених вимагачами осіб цінних паперів, наприклад, векселів (індосамент);
• оплата нав'язаних послуг, виконуваних організаціями, що їх контролюють вимагачі, у сумі, що явно перевищує обсяг виконаних робіт;
• вимога на постачання сировини, матеріалів або встановлення каналів збуту готової продукції, виробленої потерпілими, на умовах вимагачів;
• прийняття на роботу зазначених вимагачами осіб за умови одержання ними зарплати без виконання роботи;

-    здача в оренду приміщення за невисоку плату;

• злочинці можуть втягнути майбутню жертву в азартну гру, фінансувати її ризиковану угоду, а потім, висунувши завідомо неможливі для виконання умови повернення боргу, зажадати від жертви передання майна, прав на майно, поєднуючи це з погрозами фізичної розправи чи розголошенням ганебних відомостей.

Найбільш витончені способи вчинення цього виду злочину є характерними для діяльності організованих злочинних груп, коли вимагають величезні суми грошей або значні цінності, потерпілих викрадають, а їхніх близьких беруть в заручники, зав'язують корумповані зв'язки з працівниками правоохоронних органів, органів влади та управління.

Специфіка вимагання визначає і коло типових обставин, які підлягають установленню в ході розслідування злочину:

• за суб'єктом - хто вчинив злочин, його співучасники (організатор, виконавці, пособники), чи вчинялися ним (ними) раніше крадіжки або вимагання, як характеризується особистість вимагателів;
• за суб'єктивною стороною - наявність попередньої змови, належність до організованої групи, яка систематично вчиняє умисні злочини проти власності;
• за об'єктом злочину - хто став жертвою, у чому полягали вимоги вимагателів, чи були вони виконані, чи не тягли вони за собою порушення жертвою закону; розмір і характер заподіяної шкоди, шкоди здоров'ю жертви чи його близьким; у чому виразилося посягання, обмеження особистих і майнових прав жертви в результаті вимагання;
• за об'єктивною стороною - спосіб вимагання: характер і зміст погроз, форма і ступінь їх реалізації; зміст злочинних вимог, умови їх задоволення; чи мало місце захоплення заручників, кого саме, де і як довго вони були заручниками, чи піддавалися насильству, якому і як, як були звільнені.

У процесі розслідування конкретної кримінальної справи ці обставини уточнюються, деталізуються.