3. Запобігання злочинам проти волі, честі та гідності особи
Сторінки матеріалу:
- 3. Запобігання злочинам проти волі, честі та гідності особи
- Сторінка 2
Запобігання злочинам проти волі, честі та гідності особи повинно здійснюватися як на загальносоціальному, так і спеціально-кримінологічному рівнях. Слід зазначити, що для реалізації заходів запобігання даним злочинам існує як система відповідних суб´єктів запобіжного впливу, так і належна правова база. Створені і діють нові спеціальні суб´єкти: координаційні органи по запобіганню насильства в сім´ї при обласних державних адміністраціях, Міжвідомча координаційна рада з питань протидії торгівлі людьми при Кабінеті Міністрів України, спеціальні підрозділи по боротьбі з торгівлею людьми в системі МВС України, Антитерористичний центр при Службі безпеки України та ін.
Останнім часом прийнято такі закони України: «Про психіатричну допомогу» (2000 p.); «Про охорону дитинства» (2001 p.), «Про соціальну роботу з дітьми і молоддю» (2001 p.), «Про попередження насильства в сім´ї» (2001 p.); «Про захист суспільної моралі» (2003 p.), «Про соціальні послуги» (2003 p.), «Про боротьбу з тероризмом» (2003 p.); «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю» (2004 p.), «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (2005 p.), «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» (2005 p.); у новій редакції прийнято Закон України «Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді в Україні» (2000 p.); законами України затверджені Загальнодержавна програма підтримки молоді на 2004-2008 роки і Державна програма забезпечення молоді житлом на 2002-2012 роки та ін.
На рівні вищих органів влади і управління також прийнято ряд таких загальнодержавних документів, як:
Довгострокова програма поліпшення становища жінок, сім´ї, охорони материнства і дитинства, схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 1992 р. № 431;
Національна програма планування сім´ї, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 1995 р. № 736;
Національна програма «Діти України», затверджена Указом Президента України від 18 січня 1996 р. № 63/96;
Заходи щодо поліпшення становища дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, затверджені Указом Президента України від 17 жовтня 1997 р. № 1153/97;
Комплексні заходи Кабінету Міністрів України щодо реалізації державної молодіжної політики в Україні («Молодь України»), затверджені постановою від 20 березня 1998 р. № 348;
Комплексні заходи щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, їх соціальної реабілітації в суспільстві, затверджені Указом Президента України від 18 березня 1998 р. № 200/98;
Концепція державної сімейної політики, схвалена постановою Верховної Ради України від 17 вересня 1999 p. № 1063-XIV;
Основні напрями розвитку трудового потенціалу на період до 2010 року, схвалені Указом Президента України від 3 серпня 1999 р. № 958/99;
Стратегія подолання бідності, затверджена Указом Президента України від 15 серпня 2001 р. № 637/2001, та ін.
Реалізація вказаних законів і заходів, передбачених програмними документами, надасть можливість створити сприятливі умови для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку громадян, формування гармонійно розвиненої особистості, громадянина, здатного до повноцінної життєдіяльності в усіх сферах виробництва, науки, освіти і культури; підвищити матеріальний рівень народу і пом´якшити його стратифікацію, зменшити безробіття; подолати девальвацію загальнолюдських гуманістичних цінностей та правового нігілізму; зміцнити сім´ю, становище жінки в суспільстві, підвищити сексуальну культуру, удосконалити систему підготовки дітей, підлітків, молоді до сімейного життя; відродити традиційні, перевірені часом, форми організації дозвілля неповнолітніх і молоді, зменшити безпритульність і бездоглядність серед дітей; усунути чинники віктимізації населення та ін. А в цілому - забезпечити мир і злагоду в суспільстві, поважання прав, свобод і законних інтересів інших громадян.
У сфері запобігання торгівлі людьми зараз виконується вже третя загальнодержавна програма - Державна програма протидії торгівлі людьми на період до 2010 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 р. № 410.
Аналіз результатів виконання попередньої програми - Комплексної програми протидії торгівлі людьми на 2002-2005 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2002 р. № 766, показав, що економічні проблеми, незадовільний стан справ на
ринку праці, високий рівень безробіття і низька якість життя населення і далі змушують громадян шукати роботу за кордоном. Легально за кордоном щороку працевлаштовується близько 50-60 тис. осіб. За неофіційними даними, майже 4 млн. громадян України працюють за кордоном нелегально, більшість з яких виїжджає за туристичними чи приватними візами, працює без необхідних документів, що негативно впливає на їх правовий захист і стає причиною потрапляння у сферу інтересів торговців людьми.
У зв´язку з цим основними завданнями Державної програми протидії торгівлі людьми на період до 2010 року є: 1) удосконалення механізму нормативно-правового регулювання питань протидії торгівлі людьми, а також боротьби з нею, включення їх до освітніх програм для дітей та молоді; 2) проведення роз´яснювальної роботи за допомогою засобів масової інформації, підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів у боротьбі з торгівлею людьми; 3) забезпечення ефективної взаємодії правоохоронних органів України та інших держав у протидії торгівлі людьми, а також у боротьбі з нею; 4) надання допомоги особам, що постраждали від торгівлі людьми, зокрема у поверненні додому, працевлаштуванні та професійному навчанні; 5) вдосконалення діяльності центрів реабілітації для осіб, що постраждали від торгівлі людьми; 6) розроблення механізму психолого-соціальної реабілітації дітей, що постраждали від торгівлі людьми; 7) співробітництво з громадськими та міжнародними організаціями і фондами, що провадять діяльність, пов´язану з протидією торгівлі людьми; 8) використання міжнародного досвіду із запобігання торгівлі людьми та боротьби з нею, захисту прав осіб, що постраждали від зазначеного злочину, розшуку зниклих осіб за кордоном, їх повернення та реабілітації.
Очікується, що виконання Програми дасть змогу:
- підвищити рівень інформованості населення та усвідомлення проблеми торгівлі людьми і як результат - зменшити кількість людей, що стають жертвами цього злочину;
- включити до освітніх програм для дітей та молоді, зокрема тих, що навчаються у дитячих будинках і школах-інтернатах, питання протидії торгівлі людьми з метою зменшення ризику їх потрапляння у сексуальне та трудове рабство;
підвищити кваліфікацію фахівців центральних та місцевих органів виконавчої влади, що беруть участь у здійсненні заходів з протидії торгівлі людьми, а також у боротьбі з нею, шляхом організації навчання державних службовців і представників громадських організацій;
- поліпшити роботу правоохоронних органів, підвищити рівень їх взаємодії з відповідними структурами інших держав у розслідуванні злочинів, пов´язаних з торгівлею людьми;
- підвищити рівень надання реабілітаційної допомоги, збільшити кількість реінтегрованих осіб шляхом посилення соціальної, юридичної, медичної та психологічної допомоги особам, що постраждали від торгівлі людьми.
Програмою протягом 2007-2010 років передбачається реалізація низки комплексних заходів, виконання яких покладено на Службу безпеки України, а також міністерства: внутрішніх справ; зовнішніх справ; праці; у справах сім´ї, молоді та спорту; освіти і науки; інші центральні органи виконавчої влади. Серед них, зокрема, передбачається:
- утворення робочих експертних груп при регіональних постійно діючих комісіях з питань обміну інформацією про запобігання торгівлі людьми та координації зусиль у боротьбі з нею, проведення щорічних регіональних і міжгалузевих нарад-семінарів з питань координації зусиль, проведення аналізу та уточнення стратегії запобігання торгівлі людьми та боротьби з нею;
- підготовка і навчання працівників дипломатичної служби, інших державних службовців з питань протидії людьми; включення до програм підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації педагогічних працівників інститутів післядипломної педагогічної освіти навчальних курсів, лекцій та практичних занять з цих питань; запровадження навчального курсу з питань трудової міграції та протидії торгівлі людьми для працівників Державної служби зайнятості;
- продовження видання інформаційно-освітніх матеріалів з питань профілактики торгівлі людьми та проблем соціального захисту дітей і молоді, підвищення рівня інформованості населення щодо засобів і методів, які використовуються торговцями людьми;
- проведення інформаційно-роз´яснювальної роботи з питань зайнятості населення та забезпечення інформування громадян про вакансії за кордоном у рамках укладених Україною з іншими державами двосторонніх угод; створення циклу тематичних теле- та радіопередач, запровадження в електронних та друкованих засобах масової інформації окремих рубрик для розміщення інформаційних матеріалів про професії, що користуються попитом на вітчизняному ринку праці, а також про наслідки нелегального виїзду за кордон з метою працевлаштування;
- розроблення та впровадження програм соціальної та психологічної реабілітації дітей, що постраждали від торгівлі людьми;
- надання громадянам України, які постраждали від торгівлі людьми, юридичної допомоги в поверненні додому; сприяння їх працевлаштуванню та професійному навчанню;