Товарознавча експертиза дозволяє одержати відповіді на питання щодо якості готових виробів, їх відповідності вимогам стандартів або технічних умов, установленим зразкам, їх правильному найменуванню, сорту, артикулу й ціні, відповідність тари чи упаковки встановленим вимогам і т. ін.

Під час розслідування розкрадань на підприємствах громадського харчування може бути призначена також санітарно-харчова експертиза. До її компетенції відносять одержання відповіді па запитання: чи доброякісний конкретний харчовий продукт (або партія продуктів); чи не є він фальсифікованим, і якщо так, тоді яким є спосіб цієї фальсифікації.

Судово-технічна експертиза вирішує питання про справжні обсяги фактично виконаних робіт, фактичні витрати і списання матеріалів, застосування норм і розцінок під час оплати праці. Така експертиза зазвичай ґрунтується на результатах контрольних оглядів і замірів, звірок актів приймання і здавання виконаних робіт на всіх об'єктах.

Під час розслідування розкрадань у будівельних організаціях часто призначається інженерно-будівельна експертиза. Вона провадиться в тих випадках, коли є дані, що розкрадання було вчинено з використанням безпосередньо процесу будівельних робіт. Перед експертом можуть бути поставлені такі питання: чи правильно визначено кошторисну вартість споруди; чи згідно з кошторисом визначено обсяг будівельних робіт і вартість матеріалів; чи мали місце у ході будівництва відступи від кошторису і чи обумовлювалися вони технічною необхідністю; на яку суму завищено вартість будівництва тощо.

У ході розслідування розкрадань сільгосппродукції в різноманітних сільськогосподарських і заготівельних організаціях призначаються судові агротехнічна, зоотехнічна і ветеринарна експертизи.

Відтворення обстановки та обставин події - доволі часто така потреба виникає у процесі розслідування розкрадань. Крім експериментальних дій, з метою встановлення здатності відповідним способом сприймати (бачити, чути тощо) у таких справах може проводитися відтворення для встановлення можливості вчинення певної дії (наприклад, виготовлення, випуск відповідної кількості продукції протягом робочого дня). Такий експеримент потрібен тоді, коли в ході розслідування перевіряється версія про виготовлення необлікованої продукції внаслідок штучного заниження на підприємстві виробничих завдань.

Допити обвинувачених. Основними питаннями, що підлягають з'ясуванню допитами обвинувачених, є:

• факти участі б незаконних операціях і розкраданнях (наприклад, чи визнає висновки ревізії, результати інвентаризації правильними, якщо ні, тоді чому; чи правильно встановлено розміри виявленої недостачі або надлишків; які причини цього та ін.);
• учасники розкрадання (наприклад, хто ще, крім допитуваного, брав участь у незаконних операціях, хто керував, яка роль кожного члена злочинної групи);
• особливості структури й функціонування підприємства та обставини, що сприяли розкраданню;
• умови та спосіб життя допитуваного (наприклад, сімейний, матеріальний стан, характер і розміри придбаних за певний період матеріальних благ);
• стосунки допитуваного з іншими працівниками (наприклад, характер взаємовідносин із співпрацівниками - керівниками й підлеглими, іншими обізнаними особами (знайомими, родичами тощо);
• можливі джерела додаткової інформації (наприклад, які аргументи висуває допитуваний на своє виправдання, їхні джерела (бажано документи), хто ще може підтвердити показання обвинуваченого та ін.).

Якщо показання обвинуваченого містять суттєві суперечності, доцільно проведення очної ставки. Втім, інколи очна ставка може бути використана розкрадачами з метою змови, висловлення чи демонстрації погроз, залякування тощо, а тому варто слідчому вирішити, чи можна іншим способом усунути наявні в показаннях суперечності. Часто суперечності виникають як результат незнання слідчим обставин справи, слабкого орієнтування його в системі документообігу тощо. Тільки тоді, коли слідчий бачить, що суперечності суттєві, іншого способу їх усунення не існує за ситуацією справи, слід проводити очну ставку, вживши заходів до унеможливлення змови, залякування, висловлення погроз і т. ін.

Література

Волобуев А. Ф. Проблеми методики рослідування розкрадань майна в сфері підприємництва.-Х., 2000.

Джакиев Е. Г., Нурмагометов К. Т. Криминалистика в борьбе с хи-щениями / В сферо сельскохозяйственного производства.- Алма-Ата, 1990.

Криминалистика: Расследование преступлений в сфере зкономи-кп / Под рсд. В. Д. Грабовского, А. Ф. Лубина.- Н. Новгород, 1995.
 

 
Лубни А. Ф. Криминалистическая характеристика преступлений в сфере экономики: понятие, формирование, использование.- Н. Новгород, 1991.

Мельник П. В. и др. Расследование преступлений в сфере экономики.- К, 1998.

Мадогоев А. А., Цветков С. И. Организация и криминалистическая методика расследования экономических преступлений: Учебн. пособие.- М., 1990.

Науменко М.Д., Новиков С. И. Расследование хищений на предприятиях общественного питания и торговли.- К., 1991.

Расследование преступлений в сфере экономики: Руководство для следователей / Под ред. И. Н. Кожевникова.- М., 1999.

Сатуев Р. С. и др. Экономическая преступность в финансово-кредитной сфере.- М., 2000.

Сидоров В. Е. Начальный этап расследования хищений. Организация, взаимодействие, тактика.- М., 1992.

Скригонюк М. І. Криміналістика: Підручник.- К.: Атіка, 2007.

Стрельцов Е. Л. Экономическая преступность в Украине: Курс лекций.- Одесса, 1999.

Яии П. С. Экономические и служебные преступления.- М., 1997.