8.1. Поняття заходів процесуального примусу

Обов´язковість присутності особи при розгляді справ про адміністративні правопорушення визначається ч. 2 ст. 268 КУпАП. Законами України може бути передбачено й інші ви­падки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до органу, який вирішує справу, є обов´яз­ковою. Наприклад, Закон України «Про боротьбу з корупцією» передбачає обов´язкову явку особи, яка притягається до ад­міністративної відповідальності (ч. 5 ст. 12).

Водночас слід звернути увагу на те, що, крім процесуальних заходів примусу для забезпечення проваджень законодавством передбачені ще й заходи, які закріплені нормами матеріального права. По-перше, це кримінальна відповідальність за завідомо неправдиве показання (ст. 384 КК) та відмова свідка від даван­ня показань або відмова експерта чи перекладача від виконан­ня покладених на них обов´язків (ст. 385 КК). По-друге, це встановлення адміністративної відповідальності за неповагу до суду (ст. 1853 КУпАП), що виражається у:

а)  злісному ухиленні від явки до суду свідка, потерпілого, 
позивача, відповідача;

б) непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпо- 
рядженню головуючого;

в) порушенні порядку під час судового засідання;

г)  вчиненні будь-яких дій, які свідчать про явну неповагу до 
суду або встановлених у суді правил;

ґ) злісному ухиленні від явки до суду експерта або перекла­дача.

У цьому зв´язку заходи процесуального примусу в прова­дженні з адміністративного судочинства можна було б допов­нити за ст. 269 КАС України таким видом процесуального при­мусу, як складання протоколу про адміністративне правопору­шення за ст. 1853 КУпАП.