1

Міністерство освіти і науки України

Національна металургійна академія України

Кафедра інтелектуальної власності

Курсова робота

з дисципліни «Право інтелектуальної власності»

на тему: «Набуття прав на об'єкти промислової власності»

Виконала студ. гр. ІВ-07

Пилипенко Мирослава

Перевірила ст.викладач

Рулікова Н. С.

м. Дніпропетровськ - 2011

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ОСНОВИ СТВОРЕННЯ ОБ'ЄКТІВ ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ

1.1 Процедура створення винаходу

1.2 Методи розв'язання винахідницьких задач

2. ПРАКТИЧНЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ПРАВ НА ВИНАХОДИ

2.1 Процес закріплення прав на винахід

2.2 Пакет заявочних документів на винахід

ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

Творчість є родовим поняттям по відношенню до винахідництва. Видів

творчості немало: художня, технічна, мистецька, педагогічна, побутова, наукова, артистична, поетична тощо. Винахідництво представляє собою технічну творчість, це її вища форма. Особливість у тому, що саме винахідництво є рушійною силою прогресу. Це стародавнє заняття людини, яке актуальне донині. Згідно короткого тлумачного словника української мови винайти означає «...придумувати, створювати в процесі творчої роботи зовсім нове, невідоме раніше» .

З винаходу першого знаряддя праці власне й розпочинається історія

людства. Можна вважати, що витоки винахідництва йдуть своїм корінням у

глибоку старовину. Мабуть, початок цього процесу поклало прагнення наших далеких предків процес задовольнити природні потреби. Для здобування їжі й захисту життя спочатку використовувалися навколишні предмети (камені, палиці тощо). Перші «винахідники» користувалися об'єктами, створеними самим Творцем. Тому перші винаходи були на застосування відомих у природі будов, речей і способів дій, але дещо за новим призначенням. Процес винахідництва в ті далекі часи полягав, швидше всього, у спостереженні й успіху (здебільшого, випадкового) людини дії. Так, «судноплавство», можна припустити, почалося з моменту, коли помітили, що колода, яка знаходиться у воді, залишається на плаву.

Закономірно: чим продуктивніше винахідництво, тим вищий рівень

розвитку суспільства в цілому. Винахідницький прогрес історично обумовлений, невпинний, постійний, всеохоплюючий. Мабуть, нема або досить мало технічних систем, котрі б протягом століть залишались незмінними, не модернізованими (звичайно, якщо це не пам'ятки культури чи антикваріат, яким не користуються, а зберігають як художню цінність, або ж, якщо відпала потреба в тих чи інших речах). Все інше піддається модифікації відносно запиту, потреб, обставин тощо. Таким чином, саме завдяки винахідництву відбувається невпинний рух вперед, еволюція і революція навколишнього світу.

Щоб переконатися у достовірності висловленої тези, досить простежити

історію винаходу будь-якого об'єкту. Приміром, годинника. Цілеспрямоване

дослідження відповідних першоджерел уможливило розкриття деяких аспектів еволюційного розвитку цього звичного і такого потрібного всім предмету, як годинник. У глибоку давнину, коли треба було дізнатися, котра година, люди прислуховувалися: чи не співає півень. Він вночі й на світанку кричить завжди в один і той же час. А вдень надії були на сонце. В 12-00 годин у південь воно прямо над головою, вранці ж встає над небосхилом вогненно-червоною кулею, а ввечері заходить за обрій. Так і жили люди протягом тривалого часу з цим небесним годинником. Перші винаходи в цій галузі базувались на вимірюванні - якої довжини тінь від кілочка. Вимірювали, зазвичай, стопами ніг.

Україна поставила собі за мету докорінно оновити суспільство, перебудувати господарський механізм і, врешті-решт, істотно поліпшити добробут народу. Для розв'язання цих завдань велике значення має використання потужного науково-технічного потенціалу країни, зокрема такого невичерпного джерела, як технічна творчість, і вищого її рівня - винахідництва. Винахідництво - це одна з об'єктивно необхідних стадій у процесі перетворення науки на безпосередню продуктивну силу. З одного боку, воно стикується з науковою діяльністю, насамперед з її вищими результатами - відкриттями, а з другого - забезпечує суспільне виробництво необхідними засобами, знаряддями, технологіями, матеріалами тощо. Досягнення науки стають фундаментальною базою для технічної творчості, яку постійно стимулює гостра потреба суспільного виробництва у новій техніці, технології, матеріалах, інших знаряддях і засобах.

Таким чином, винахідництво є однією із ланок єдиного безперервного і взаємозумовленого науково-виробничого процесу. В сучасних умовах суспільне виробництво не зможе успішно розвиватися й функціонувати без належного науково-технічного забезпечення. Розвиток наукової діяльності і розвиток суспільного виробництва не можна розглядати як окремі ізольовані процеси. Виробництво у своєму розвитку постійно спирається на досягнення науки і техніки, але у свою чергу ставить перед наукою все нові й нові проблеми, завдання, на які наука має знайти відповіді. Але досягнення науки не можуть бути використані безпосередньо у виробництві. Треба знайти способи використання наукових досягнень у доцільній діяльності людини. Пошуки таких способів використання фундаментальних наукових досягнень у практичній діяльності суспільства і має здійснити винахідництво.

З огляду на ці фактори значення винахідництва для підвищення ефективності суспільного виробництва, розв'язання соціально-економічних проблем важко переоцінити. Створення і впровадження технічних удосконалень значною мірою залежить від правильного регулювання творчої діяльності, яка полягає у пошуках нових рішень з метою підвищення рівня виробництва, його ефективності і в підсумку - підвищення рівня добробуту народу країни. Тому такі пошуки мають всебічно стимулюватися державою. Вони потребують чіткого правового забезпечення. Розробка таких рішень, їх оформлення, використання у народному господарстві породжують ряд правових відносин між авторами пропозицій, їхніми власниками та особами й організаціями, що їх використовують. Ці відносини регулюються правом промислової власності або патентним правом, оскільки основним правоохоронним документом, який захищає об'єкти промислової власності, є патент (деякі результати науково-технічної творчості охороняються свідоцтвами або посвідченнями).

Патентну форму охорони об'єктів промислової власності в Україні запроваджено вперше. Патентне законодавство формується досить активно, оскільки така форма охорони результатів творчої діяльності найбільшою мірою відповідає вимогам ринкової економіки, хоч і є не бездоганною. Патентне законодавство має, передусім, стимулювати широкий розвиток науково-технічної творчості і використання її досягнень у народному господарстві країни.

Метою роботи стало детальне вивчення процедури створення винаходу та основних методів пошуку рішення. Також під час написання курсової білоо розглянуто, яким чином закріплюються права на винахід.

Основним завданням роботи було складання заявочних документів на винахід, пошук аналогів та виявлення прототипів винаходу та аналіз структурно-функціональної характеристики винаходу.

1. ОСНОВИ СТВОРЕННЯ ОБ'ЄКТІВ ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ

1.1 Процедура створення винаходу

Винахід відповідає умовам патентоспроможності, якщо він новий, має винахідницький рівень і придатний для користування.

Винахід є новим, якщо його сутність невідома з рівня техніки. Останній стосовно заявленої пропозиції визначається за всіма видами інформації, загальнодоступними в Україні та за кордоном до дати пріоритету винаходу. Це означає, що до дати пріоритету заявки сутність цього або тотожного рішення не була розкрита ні в Україні, ні за кордоном для невизначеного кола осіб настільки, що стало можливим його використання. Бувають випадки, коли новатор самостійно розв'язує задачу. Між тим виявляється, що цю задачу розв'язано, але відомості про неї не дійшли до автора. Винахід має давати нове технічне рішення, невідоме сучасному рівню техніки. Отже, не може бути визнана винаходом пропозиція, описана у вітчизняній чи зарубіжній літературі або впроваджена у виробництво в Україні чи за її межами.

Не визнається винаходом пропозиція, на яку вже подано заявку або видано авторське свідоцтво чи патент. Причому не має значення, де видано авторське свідоцтво чи патент -- в Україні чи за кордоном. Новизна пропозиції втрачається й тоді, коли відомості про її сутність розголошені іншим шляхом до її заявки і роблять можливим її використання третіми особами. Тому автор пропозиції, що може бути визнана винаходом, заявники, а також інші особи, які мають відношення до пропозиції, повинні уникати будь-якого розголошення змісту пропозиції до її заявки. Це має значення не тільки для автора, а й для держави. У разі розголошення суті пропозиції до її заявки, хоч би і самим автором, останній втрачає право на одержання правоохоронного документа, оскільки держава не може гарантувати охорону такої пропозиції. У цьому разі втрачається можливість патентування пропозиції за кордоном, і вона може бути використана іноземними особами без будь-якого дозволу і виплати винагороди за її використання.

Проте з цього загального правила Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" встановив важливий виняток. Якщо сам винахідник чи особа, яка одержала інформацію про винахід від винахідника прямо чи опосередковано, розкривають цю інформацію, але не раніше як за 12 місяців до дати подання заявки до патентного відомства, то таке розкриття інформації про винахід не впливає на визнання його патентоспроможним. Іншими словами, новизна пропозиції не втрачається.

Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця його сутність не випливає з рівня техніки. Винахідницький рівень свідчить передусім про творчий характер пропозиції. Хоч у зазначеному законі про це прямо не йдеться, але це випливає з його змісту. Винахід -- це винайдення, відшукання рішення, якого фахівець не знає. Це рішення істотно відрізняється від подібних відомих рішень (прототипів) такими ознаками чи перевагами, що роблять доцільним його використання. Винахідництво -- це творчий пошук, створення нового пристрою, технології, матеріалу тощо. Саме про це йдеться в законі: право авторства на винахід належить громадянину, який створив винахід. Тому не вважається винаходом запозичення відомого рішення, перенесення і використання позитивного досвіду, хоч ці заходи можуть бути дуже ефективними. У них немає творчого процесу самого винахідництва. Проте одного творчого характеру для визнання за пропозицією винахідницького рівня ще недостатньо. Може бути творчість, а її результати визнати винаходом немає підстав. Пропозиція має творчий характер, але не відповідає вимогам патентоспроможності. Вона визнається такою, що має винахідницький рівень, якщо порівняною рішеннями, відомими у науці й техніці на дату пріоритету, пропозиція характеризується новою якістю, перевагами, які позитивно відрізняють її від відомих рішень. Винахідницьким рівнем відзначаються, зокрема, пропозиції, які відкривають нові галузі техніки, нові напрями у суспільному виробництві, у медицині, сільському господарстві або створюють нові види цінних матеріалів, машин, виробів, ліків тощо. Винахідницьким рівнем відзначаються пропозиції, які істотно поліпшують умови і безпеку праці, а також самої продукції, виробленої на основі пропозиції.