Безпосередньою роботою по проведенню ФСА займаються дослідницькі групи, створювані за наказом керівника організації з найбільш кваліфікованих фахівців. Групи складаються з фахівців різних напрямків, що дозволяє розглядати проблеми всебічно, комплексно, в гармонійній зв'язку одна з одною. Це важливо для повної і правильної оцінки функцій і витрат по досліджуваному проекту. Однак треба враховувати, що численна група є некерованою. У західних країнах число учасників дослідницької групи - 5-8 осіб. Потрібно виходити з того, що ФСА за окремим об'єктом не відноситься до глобальних аналітичних досліджень. Керівник організації повинен поставити чітку мету перед усією групою і чіткі завдання перед кожним її членом, а також вказати терміни початку та закінчення робіт.

2. ПРАКТИЧНЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ПРАВ НА ВИНАХОДИ

2.1 Процес закріплення прав на винахід

Права, які надаються суб'єктам права на винаходи, корисні моделі та промислові зразки, поділяють на дві групи: особисті немайнові і майнові права.

До особистих немайнових прав належать право авторства, право на ім'я (спеціальну назву), право на подання заявки на одержання патенту на винахід, корисну модель чи промисловий зразок. Право авторства полягає в тому, що тільки справжній творець може називати себе автором винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. Усі інші особи, які використовують названі об'єкти, зобов'язані зазначати ім'я автора. Право авторства закріплює факт створення того чи іншого творчого результату конкретною особою, а це має значення для суспільної оцінки як самого результату, так і особи автора. Зазначення імені автора в разі використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка обов'язкове. Необхідно звернути увагу не те, що особисті немайнові права авторів творів науки, літератури і мистецтва і авторів науково-технічних досягнень не збігаються. Закон не закріплює за винахідниками та авторами промислових зразків права на недоторканність, на обнародування чи опублікування. Право на недоторканність твору не властиве результатам технічної творчості і не стосується їх, винахід можна удосконалювати будь-кому. Не можна також приховувати від суспільства готовий винахід. Майнові права суб'єктів права на винаходи, корисні моделі та промислові зразки. Право власності на винаходи, корисні моделі і промислові зразки, проголошене чинним законодавством, дає його суб'єкту ті самі правомочності, які дає право власності на будь-який інший об'єкт цивільного права. Право власності на винахід, корисну модель чи промисловий зразок засвідчується патентом. Патент надає його власнику виключне право на використання зазначених об'єктів на свій розсуд. Якщо патент на ці об'єкти видано кільком особам (співавторам), то відносини між ними визначаються на підставі угоди. Права, що надаються патентом, набувають чинності від дати публікації відомостей про його видачу, але за умови сплати річного збору за підтримання чинності патенту.

Використанням винаходу, корисної моделі та промислового зразка визнаються: виготовлення; пропонування для продажу; запровадження в господарський обіг; застосування або введення чи зберігання в зазначених цілях продукту, що охороняється патентом. Іншими словами, використанням визнається будь-який продаж продукту, що охороняється патентом на території України. І не тільки продаж, а навіть пропонування для продажу, тобто демонстрація продукту на ярмарках, виставках, вітринах тощо.

Застосуванням, безумовно, визнається будь-яке використання винаходу. Використанням визнається також ввезення з-за кордону продукту, виготовленого на основі винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, що охороняється патентом. Відомо, що патент має чинність лише на території тієї держави, що його видала. Отже, якщо за кордоном стали виготовляти продукцію на основі винаходу, що охороняється в Україні, і почали завозити цю продукцію в Україну, то це буде порушенням патентних прав власника патенту з усіма наслідками, що з цього випливають.

Використанням винаходу визнається застосування способу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні. Отже, особа, яка знає про те, що цей спосіб охороняється патентом і пропонує його для застосування, порушує чужі патентні права, що зумовлює відповідальність за порушення патентних прав. Спосіб, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

Використанням промислового зразка визнаються виготовлення, пропонування для продажу, запровадження в господарський обіг або зберігання в зазначених цілях виробу, виготовленого із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використано всі суттєві ознаки промислового зразка. Крім виключного права на використання, власник патенту має право забороняти іншим особам використовувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок без його дозволу. Безумовно, виключне право на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка не може бути безмежним, тому в законодавстві про промислову власність передбачено можливі випадки використання запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, які не є порушенням патентних прав.

Не визнається порушенням патентних прав на винахід, корисну модель чи промисловий зразок, якщо зазначені об'єкти використовуються без комерційної мети, тобто для задоволення власних потреб; якщо ці об'єкти використовуються з науковою метою або в порядку експерименту. Дозволяється використовувати названі об'єкти без дозволу суб'єкта права на них у випадках надзвичайних обставин (катастрофа, епідемія, стихійне лихо тощо). Не є порушенням патентних прав разове виготовлення в аптеках за рецептом лікаря, якщо вони виготовлені з використанням винаходу, корисної моделі. Винахід, корисна модель і промисловий зразок є товаром, і тому можуть бути об'єктом будь-яких цивільно-правових правочинів. Вони можуть бути відчужені в будь-який спосіб: продаж, міна, дарування тощо. Одним зі способів використання зазначених об'єктів є також видача дозволу на використання винаходу, корисну модель і промислового зразка будь-якій особі на основі ліцензійного договору, тобто видача ліцензії на право використання. Ці договори набирають чинності лише за умови, що їх складено у письмовій формі, підписано сторонами і зареєстровано в Держпатенті України. Проте права, що надаються патентом його власнику, у визначених законодавством випадках можуть бути примусово відчужені. Так, керуючись суспільними інтересами та інтересами національної безпеки, Кабінет Міністрів України має право дозволити використання винаходу, корисної моделі та промислового зразка без згоди власника патенту, але з виплатою йому відповідної компенсації. Крім того, якщо винахід, корисна модель чи промисловий зразок не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років, починаючи від дня публікації відомостей про видачу патенту або від дати, коли використання зазначених об'єктів було припинено, то будь-яка особа, котра має бажання і готовність використати винахід, корисну модель чи промисловий зразок, у разі відмови володільця патенту від укладення ліцензійного договору може звернутись до суду із заявою про надання їй дозволу на використання зазначених об'єктів. Будь-яка особа, яка має право на одержання патенту, може запатентувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок у зарубіжних країнах. Виходячи з промислових інтересів та інтересів національної безпеки, Держпатент може заборонити патентування зазначених об'єктів у зарубіжній країні. Винахід, корисна модель і промисловий зразок, чинність патенту на які припинилась у зв'язку із закінченням строків їх чинності, можуть бути використані будь-якою особою без дозволу патентоволодільця і без виплати йому винагороди. Чинність патенту припиняється також у разі несплати у встановлений строк річного збору для підтримання його чинності. Заяву про відновлення права на патент можна подати в Держпатент України протягом трьох років від дати припинення чинності патенту. Відмова у відновленні права на патент може бути оскаржена до суду. Суди розглядають також усі інші спори, пов'язані з охоронною прав патентовласників, що надаються законодавством про промислову власність. Патент на винахід, корисну модель або промисловий зразок може бути визнаний судом недійсним у разі відсутності в них ознак патентоспроможності, а також у випадках видачі патенту особі, яка не мала права на його одержання.

1. Це Положення визначає порядок оформлення та розгляду заявок на винаходи, корисні моделі і промислові зразки, що становлять державну таємницю (далі - секретні об'єкти промислової власності), а також порядок видачі охоронних документів на секретні об'єкти промислової власності, використання та передачі прав на використання цих об'єктів.

2. Об'єкти промислової власності, що становлять державну таємницю, одержують правову охорону і використовуються відповідно до законодавства України про державну таємницю та цього Положення.

3. Заявки на секретні об'єкти промислової власності складаються, подаються та розглядаються відповідно до вимог законодавства України про охорону промислової власності, про державну таємницю, цього Положення, нормативних актів Державного комітету України з питань державних секретів (далі - Держкомсекретів України) та Державного комітету України з питань інтелектуальної власності (далі - Держпатент України).

4. Якщо об'єкт промислової власності створено з використанням інформації, зареєстрованої у Зводі відомостей, що становлять державну таємницю, то громадянин або юридична особа, яка є заявником, подає через режимно-секретний орган до Держпатенту України заявку, в якій, зокрема, міститься пропозиція щодо віднесення об'єкта промислової власності до державної таємниці.

5. Якщо об'єкт промислової власності створено не за умов, викладених у пункті 4 цього Положення, але його відповідно до статті 6 Закону України "Про державну таємницю" ( 3855-12 ) може бути віднесено до державної таємниці, то заявка на такий об'єкт подається через режимно-секретний орган заявника, а якщо це неможливо - через компетентний місцевий орган державної виконавчої влади за місцезнаходженням (для юридичних осіб) чи місцем проживання (для громадян) заявника. До заявки додається пропозиція заявника щодо віднесення об'єкта промислової власності до державної таємниці з посиланням на відповідні положення статті 6 Закону України "Про державну таємницю".

6. За заявкою на об'єкт промислової власності, яка надійшла до Держпатенту України згідно з пунктами 4 та 5 цього Положення, встановлюється дата її подання та перевіряється відповідність інформації, наведеної в матеріалах заявки, Зводові відомостей, що становлять державну таємницю.

7. За заявкою на об'єкт промислової власності, який за результатами попереднього розгляду Держпатентом України може становити державну таємницю, визначається державний експерт (експерти) з питань державних таємниць (далі - державний експерт), до компетенції якого належить розгляд питань, що стосуються даного об'єкта промислової власності. Після цього Держпатент України надсилає державному експертові комплект матеріалів заявки для прийняття рішення щодо віднесення об'єкта промислової власності до державної таємниці. Державний експерт надсилає своє рішення до Держпатенту України протягом двох місяців від дати одержання ним матеріалів заявки.

Стосовно заявки на об'єкт промислової власності, щодо якої державний експерт прийняв рішення про недоцільність віднесення цього об'єкта до державної таємниці, проводиться експертиза відповідно до вимог законодавства України про охорону промислової власності.