Без складання іспитів у Латвії можуть статі присяжними адвокатами доктори юриспруденції, судді. Для інших юристів встановлено обов'язковий стаж роботи: від двох років - для прокурора і нотаріуса, до п'яти - для будь-якої іншої посади з юридичної спеціальності.

Для здобуття статусу адвоката в Грузії необхідний стаж роботи юристом або адвокатом-стажистом в один рік. Особа, що має намір стати адвокатом, обов'язково проходить тестування.

У Республіці Казахстан статусу адвоката набуває громадянин Республіки Казахстан, що отримав ліцензію на право здійснення адвокатської діяльності і обов'язково є членом колегії адвокатів.

Особи, що отримали статус адвоката, вносяться до Реєстру адвокатів. Його ведення й оприлюднення покладається на професійні організації адвокатів, при цьому в багатьох законах визначено перелік відомостей щодо адвоката, які включаються в реєстр. Наприклад, в Республіці Вірменія веде реєстр Рада палати адвокатів. У Грузії існує Єдиний список адвокатів Грузії, в який включаються особи, що вступили в члени Асоціації адвокатів Грузії. У Киргизькій Республіці Державній реєстр адвокатів веде Міністерство юстиції.

У Республіці Казахстан Державний реєстр ліцензій на право заняття адвокатською діяльністю веде Комітет з організації правової допомоги і надання юридичних послуг населенню Міністерства юстиції Республіки Казахстан.

У Литві адвокат має бути внесений Радою адвокатів Литви до Списку адвокатів, які мають право на заняття адвокатською практикою. Список оголошується Міністром юстиції за поданням Ради адвокатів.

У декількох країнах законодавством про адвокатуру дозволено практикувати іноземним адвокатам. Наприклад, в Республіці Вірменія зарубіжний адвокат може здійснювати адвокатську діяльність на підставі ліцензії, виданої в його країні, та він має бути акредитованим у Палаті адвокатів Республіки Вірменія.

У Російській Федерації адвокати іноземної держави можуть надавати правову допомогу з питань права даної держави. Для здійснення практики в Росії іноземці обов'язково повинні зареєструватися федеральним органом виконавчої влади в спеціальному реєстрі. У Республіці Казахстан іноземний адвокат практикує лише на підставі міжнародних договорів.

В усіх країнах є певні обмеження / заборони щодо набуття статусу адвоката, причому перелік обставин несумісності є, в цілому, однаковим. Зокрема, це особи, визнані недієздатними або обмежено дієздатними, особи з подвійним громадянством (Азербайджанська Республіка), особи, що не здатні здійснювати адвокатську діяльність в зв'язку з розумовими або фізичними вадами (на підставі медичного висновку); звільнені з посади за діяння, несумісні з діяльністю з охорони прав людини, раніше засуджені за незначні злочини, тяжкі і особливо тяжкі злочини; особи, щодо яких є рішення суду про застосування примусових заходів медичного характеру; звільнені з колегії адвокатів, звільнені з правоохоронних та інших органів з компрометуючих підстав. Обмеження також стосуються осіб, які перебувають на державній службі, працюють у суді, прокуратурі. Деякі закони містять й інші обмеження, наприклад, закон Республіки Казахстан передбачає, що адвокат не може займатися підприємницькою діяльністю, обіймати оплачувані посади, окрім викладацької, наукової або творчої сфери.

Організаційно-правові форми в адвокатурі. У Республіці Білорусь колегії адвокатів є некомерційними організаціями, існують виключно за рахунок відрахувань від грошових коштів, що надходять від фізичних і юридичних осіб за надання їм юридичної допомоги. Державна реєстрація колегій адвокатів покладена на Міністерство юстиції.

Інша форма організації адвокатської діяльності запропонована в Законі Грузії «Про адвокатів»: адвокатські бюро, офіси, контори, юридичні фірми створюються адвокатами у вигляді «товариства або підприємницької юридичної особи, в якій відповідальність хоча

б одного партнера не обмежена».

У Киргизькій Республіці адвокат може здійснювати свою діяльність через адвокатські установи або як індивідуальну підприємницьку діяльність. Адвокатські установи створюються на основі будь-яких видів власності й організаційно-правових форм. Засновником адвокатської установи може бути будь-яка юридична або фізична особа, такій установі дозволяється здійснювати адвокатську діяльність за умови, якщо в ній працює хоча б один адвокат, а керівником адвокатської установи може бути тільки адвокат. Статутом Палати адвокатів Республіки Вірменія передбачено право адвоката для здійснення своєї діяльності у встановленому Законом порядку реєструватися як індивідуальний підприємець, створювати господарські товариства або бути їх учасником.

Натомість, у Законі Республіки Казахстан передбачається, що юридична допомога, що надається адвокатами в межах здійснюваної ними адвокатській діяльності, не єпідприємницькою діяльністю. У Російській Федерації адвокатська діяльність також не є підприємницькою. Така ж норма є і у Законі Республіки Молдова «Про адвокатуру». При цьому зазначено, що адвокатська діяльність несумісна з підприємницькою діяльністю.

За Законом Латвії «Про адвокатуру» адвокатура є невід'ємною частиною правосуддя в державі, а всі присяжні адвокати об'єднані в Латвійську колегію присяжних адвокатів за професійною ознакою. Колегія є самоврядним, незалежним суб'єктом, що діє на громадських засадах.

1. Національні професійні організації. Обов'язкове членство. Професійні організації адвокатів загальнонаціонального рівня створені в більшості колишніх республік СРСР. Вони мають різні назви, певні відмінності в компетенції і організаційній структурі, проте єдиним залишається обов'язкове членство в них всіх адвокатів, що практикують в державі. У Азербайджанській Республіці діє недержавна, незалежна, самоврядна і об'єднуюча всіх адвокатів колегія адвокатів. Особи, які не є членами колегії адвокатів, не можуть займатися адвокатською діяльністю. Колегія вирішує, зокрема, питання прийому в члени колегії і виключення з членів колегії; здійснює дисциплінарний нагляд; виносить висновки з питань, пов'язаних з адвокатською діяльністю.

У Білорусі Республіканська колегія адвокатів об'єднує всі колегії і виконує функції республіканського органу адвокатського самоврядування. Проте, голова Білінюрколегії, що обирається її загальними зборами, затверджується Міністром юстиції.

У Республіці Вірменія діє Палата адвокатів Республіки Вірменія - професійна, незалежна, самоврядна юридична особа адвокатів. Палата створює умови для здійснення членами палати професійної діяльності; захищає їх права і законні інтереси, організовує професійне навчання своїх членів і їх перепідготовку; здійснює контроль за дотриманням з боку своїх членів правил адвокатської етики і статуту палати адвокатів; забезпечує в передбачених справжнім законом випадках здійснення в рівній мірі доступної і дієвої юридичної допомоги. Загальні збори палати адвокатів є загальним збором адвокатів, яке, зокрема, затверджує кодекс адвокатської етики, вибирає і відкликає членів ради палати адвокатів, дисциплінарної і кваліфікаційної комісій палати адвокатів; вибирає і відкликає голову палати адвокатів, має інші, передбачені Законом повноваження. Для участі в загальних зборах палати адвокатів Республіки Вірменія член палати може довірити свій голос іншому членові палати адвокатів в порядку, встановленому статутом палати адвокатів.

Деякі закони містять обмеження терміну перебування на посаді голови національної професійної організації. Наприклад, у Вірменії голова Палати адвокатів не може обиратися на цю посаду більше двох разів по чотири роки і одночасно за посадою є головою Союзу (Спілки) адвокатів.

Придбання статусу адвоката означає обов'язкове членство в національній організації адвокатів. Таким чином вирішено питання про збереження єдності адвокатського корпусу і розвитку адвокатської самоврядності в більшості аналізованих законів про адвокатуру. У Азербайджанській Республіці адвокатською діяльністю може займатися тільки особа, яка прийнята в члени колегії адвокатів і склала присягу адвоката (ст. 4).

У Республіці Вірменія судове представництво або захист у кримінальних справах здійснює тільки адвокат, а на осіб, які не є адвокатами, але у встановленому законом порядку здійснюють представництво або захист у кримінальних справах на засадах підприємництва, Закон «Про адвокатуру» не поширюється (ст. 5).

У Білорусі адвокатська діяльність може здійснюватися особами, що є членами колегій адвокатів (некомерційні організації), які об'єднані в Республіканську колегію адвокатів.

У Грузії адвокати є членами Асоціації адвокатів Грузії, яку очолює голова асоціації, що обирається загальними зборами Асоціації з числа членів виконавчої ради на 3 роки. Йому забороняється здійснювати адвокатську діяльність у період перебування на цій посаді.

Професійні права і обов'язки адвоката. У Республіці Білорусь адвокат має право самостійно збирати, закріплювати і представляти відомості, що стосуються обставин справи; запитувати необхідні документи, зокрема з приватних і громадських організацій і об'єднань, які зобов'язані видавати ці документи або їх копії в установленому порядку; безперешкодно спілкуватися наодинці з підзахисним, зокрема що знаходиться під вартою. Не підлягають переслідуванню висловлювання адвоката, що зачіпають, честь і гідність сторони або інших учасників процесу, якщо вони не порушують Правила професійної етики адвокатів. Досить детально врегульовані стосунки адвоката із клієнтом і колегами. Наприклад, заборонено користуватися саморекламою, приваблювати клієнтів негідними способами, зокрема, використовувати особисті зв'язки з працівниками правоохоронних органів для залучення клієнтів, користуватися послугами посередників, пропонувати клієнтові свою допомогу замість вибраного ним адвоката, обіцяти клієнтові благополучний результат справи у разі своєї участі в ній; допускати висловлювання, що ображають учасників процесу, вступати в позасудову полеміку з допитаними у справі свідками, потерпілими і експертами; представляти документи, що дискредитують учасників процесу або інших осіб, якщо це не є необхідним для справи.

У Білорусі закон встановив, що адвокат, який бере участь в процесі за призначенням, може бути звільнений від надання правової допомоги тільки органом, що призначив його.

У Республіці Казахстан адвокат не має права відмовитися від прийнятого доручення у кримінальній справі. У разі, коли підзахисний вважає вирок неправосудним, адвокат зобов'язаний оскаржити його в установленому порядку.

В аналізованих законах як одну з основних гарантій адвокатської діяльності слід відзначити забезпечення незалежності професії. Наприклад, в законі Азербайджанської Республіки заборонено посередництво працівників судових, слідчих органів, органів дізнання й інших державних органів, пов'язане з наданням юридичної допомоги, а також між адвокатом і особою, якій надається юридична допомога (ст. 7).

У Законі Грузії «Про адвокатів» зафіксована важлива гарантія, що діяльність адвоката може обмежуватися тільки законом, втручання в неї не допускається. Адвокат не може бути допитаний як свідок у справі, в якій він брав участь як захисник або представник. Порушити кримінальну справу відносно адвоката мають право: Генеральний прокурор Грузії або його заступник, прокурори Абхазії і Аджарської Автономної Республіки. Протягом двох годин після арешту або затримання адвоката про це має бути повідомлено голові окружного суду, а порушена відносно адвоката кримінальна справа розглядається у першій інстанції Колегією у кримінальних справах Верховного Суду. Ці норми, як неважко пересвідчитися, прямо запозичені з українського законодавства.