Напрями реформування адвокатури у пострадянському просторі

Неприпустимі прослуховування і запис розмов адвоката із клієнтом. Недоторканними є особа адвоката, місце проживання і місце роботи, особистий транспортний засіб, документи, кореспонденція (включаючи комп'ютерну кореспонденцію) і телефонні переговори. Обшук адвоката, його місця проживання і місця роботи, особистого транспортного засобу і документів, контроль кореспонденції (включаючи комп'ютерну кореспонденцію) і телефонних переговорів мають бути санкціоновані головою окружного суду. У цих нормах вбачається значний вплив прецедентного права Європейського суду з прав людини (зокрема рішень у справах Кемпбелл і Фелл проти Великої Британії, Німець проти ФРН та ін.).

Адвокатська таємниця. У всіх національних законах закріплені основні положення, що стосуються адвокатської таємниці,

— її поняття, обов'язок адвоката зберігати таємницю, визначення обсягу відомостей, що не підлягають розголошенню. Проте об'єм інформації, що охоплюється адвокатською таємницею, в законах різних країн різний. У Азербайджанській Республіці всі звернення до адвокатів і їх організацій зберігаються в таємниці, а документи й інші докази, адвокатські досьє, зібрані адвокатами у зв'язку із здійсненням професійного обов'язку, не можуть вилучатися слідчими і судовими органами. Забезпечена конфіденційність затриманим, арештованим або засудженим особам, їм мають бути створені необхідні умови для зустрічей і консультацій з адвокатом наодинці. Заборонено допитувати адвоката про факти, які стали йому відомі у зв'язку з виконання ним професійного обов'язку (ст. 7).

У Республіці Вірменія обов'язок не розголошувати адвокатську таємницю не є абсолютним, оскільки законом передбачаються деякі винятки. Наприклад, адвокат може оповістити адвокатську таємницю з відома довірителя, в разі судового спору між адвокатом і його довірителем або для свого захисту, а також якщо є достовірна інформація про підготовку до скоєння тяжкого або особливо тяжкого злочину.

У Республіці Білорусь адвокатську таємницю складають питання, з яких особа звернулася по допомогу, суть консультацій, порад і роз'яснень, отриманих від адвоката. Всі органи і посадові особи зобов'язані визнавати і дотримувати адвокатську таємницю. Ці відомості не можуть бути отримані від адвоката і використані як докази в цивільному, адміністративному і кримінальному процесах. У Правилах професійної етики адвоката дозволено розкривати інформацію з відома клієнта, якщо це потрібно для надання юридичної допомоги; проведення консультацій з адвокатами, якщо клієнт згоден на таке консультування; для обґрунтування особистого захисту у справі, порушеній проти адвоката, якщо підставою для цього були обставини, пов'язані з його клієнтом.

Отже, серед пострадянських країн, що вже пройшли шлях реформування адвокатури або наближаються до його завершення, спостерігаються декілька загальних тенденцій в організації адвокатури. Найбільш помітна з них - об'єднання всіх адвокатів у єдину професійну організацію з обов'язковим членством (переважна більшість країн) або впровадження системи колегій адвокатів (з обов'язковим членством), здебільшого об'єднаних між собою у єдину професійну організацію. Лише як виняток, можна розглядати третій шлях (яким слідує зараз Україна) - відсутність професійної організації в країні.

У питанні щодо організаційно-правових форм діяльності адвокатських утворень спостерігаються дві протилежні тенденції: надання адвокатській діяльності статусу неприбуткової і непідприємницької або фактичне ототожнення адвокатської діяльності з ліцензованою господарською діяльністю. Слід сказати, що в Україні зараз присутні й адвокатські об'єднання, й юридичні фірми як «представники» обох зазначених тенденції, причому між ними існує приблизний паритет, але врешті-решт обирати, очевидно, доведеться щось одне, ретельно вивчивши та врахувавши як власні помилки, так і досвід країн, що обрали різні шляхи розвитку свого законодавства у цьому аспекті.

Неможна також не звернути увагу на суттєве посилення державного контролю над адвокатурою. З одного боку це виглядає як зазіхання на незалежність адвокатської професії, але з іншого може розцінюватись цілком