ВСТУП

На сучасному етапі розвитку державності України суттєво зростають роль і значення адміністративної відповідальності, направлені на забезпечення законності і правопорядку у сфері адміністративно-правового регулювання суспільних відносин, що склалися у державі.

Очевидним є те, що адміністративна відповідальність як важливий інструмент реагування на адміністративні правопорушення не виконує в повному обсязі покладені на неї завдання.

Українськими науковцями, вченими інших держав зроблена спроба проаналізувати та зрозуміти практичну і теоретичну важливість інституту адміністративної відповідальності. Протягом тривалого часу науковцями проведена робота з розробки проблеми адміністративної відповідальності і підготовки відповідної теоретичної бази для формування законодавства про адміністративні правопорушення та проекту Кодексу України про адміністративні проступки. У законодавстві про адміністративні правопорушення, яке склалося сьогодні, відсутня систематизація норм у рамках одного закону, що призводить до конкуренції норм, не відповідності їх вимогам, які ставляться до правової форми, часто норми мають двозначне тлумачення змісту диспозиції статті.

В юридичній літературі відносно проблеми і визначення адміністративної відповідальності існують різні підходи.

Адміністративна відповідальність - один із основних інститутів адміністративного права, що охоплює велику кількість адміністративно-правових норм, які характеризують і регулюють даний вид відповідальності.

Проте ні основи законодавства СРСР 1980 року про адміністративні правопорушення, ні відповідні кодекси, зокрема Кодекс України про адміністративні правопорушення, не закріпили розуміння адміністративної відповідальності у вигляді визначення (дефініції), хоча використовують це поняття. Відсутність визначення адміністративної відповідальності в КпАП збіднює його зміст, позбавляє стержневої направленості правових норм, що дозволяє іноді в практичній діяльності суб'єктам, які застосовують законодавство, тлумачити норми Кодексу довільно, при бажанні у відповідності зі своїм баченням.

У КпАП України закріплено “каральний” підхід до визначення поняття адміністративної відповідальності. Тому в такому розрізі це поняття, розкриваючи дану категорію, в повному обсязі не називає всі її структурні елементи, а замикається на одному елементі, фактично ототожнюючи поняття “відповідальність” і “покарання”.

Будь-яка відповідальність і є певним покаранням, яке являє собою лише юридичну форму його вираження і виявлення . Методологічно дане положення неправильне, тому що обмежує зміст відповідальності одним елементом. Воно ототожнює відповідальність і покарання, чим позбавляє категорію відповідальності змісту існування.

Категорії “покарання” і “відповідальність” історично розвивались, рухались кожна своїм шляхом і лише на певному етапі пройшло їх злиття, точніше входження “відповідальності” в юриспруденцію. Покарання - винятково юридична категорія, яка виникла в первіснообщинному суспільстві і з розвитком державності була поставлена на правову основу, пройшовши довгий шлях - від кровної помсти до санкцій, що встановлювались і застосовувались державними органами.

Категорія “відповідальності” є філософсько-релігійною, вона наповнена моральним змістом, є культурним здобутком, що виник у лоні платонівсько-стоїчної філософії, що завершив інституційний розвиток у творах “батьків церкви” та в практичній діяльності християнської церкви.

Адміністративна відповідальність - особливий вид юридичної відповідальності. Їй властиві всі ознаки останньої. Адміністративна відповідальність є складовою частиною адміністративного примусу і наділена всіма його ознаками. У науковій адміністративно-правовій літературі зміст адміністративної відповідальності трактується по-різному. Проте у поняттях і визначеннях, даних ученими у наукових працях, спостерігається єдиний погляд на ознаки, які визначають зміст адміністративної відповідальності.

Зокрема, адміністративна відповідальність характеризується двома видами ознак: перша група - ознаки, властиві юридичній відповідальності в цілому, а друга - ознаки, що відмежовують адміністративну відповідальність від інших видів юридичної відповідальності.

Окремі положення даної дипломної роботи спираються на погляди спеціалістів у галузі адміністративного права.

Нормативно-правову основу дослідження склали акти конституційного, адміністративного, кримінального, цивільного, законодавства.

Об'єктом дослідження цієї дипломної роботи є система юридичної відповідальності, у межах якої функціонує адміністративна відповідальність як сфера суспільних відносин, врегульованих адміністративно-деліктними нормами.

Предметом дослідження даної дипломної роботи є сутність і зміст інституту адміністративної відповідальності, його нормативна основа та практика реалізації відповідних правових норм.

Структура та обсяг дипломної роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів в яких об'єднано вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (72 найменування). Загальний обсяг дипломної становить 84 сторінки.

адміністративний відповідальність правопорушення

РОЗДІЛ 1. Загальнотеоретична характеристика інституту адміністративної відповідальності

1.1 Визначення поняття і змісту інституту адміністративної відповідальності

Дослідження юридичної відповідальності завжди були одним із найбільш важливих напрямків досліджень у сучасній правовій науці. При цьому варто зауважити, що увагу відповідним проблемам приділяють як представники теорії права, так і представники галузевих юридичних наук, оскільки особливістю цього інституту є те, що він має прояви в усіх без винятку галузях права.

Адміністративна відповідальність є важливим інструментом державного управління, і майже неможливо виділити сферу, де б вона не застосовувалася.

Розвиток суспільства невід'ємно пов'язаний із системою засобів впливу на суб'єктів суспільних відносин з метою забезпечення стабільності розвитку суспільства та справедливості у взаємовідносинах між громадянами. Поява та функціонування будь-якої держави та права безпосередньо пов'язані з трансформацією соціальних засобів примусу, у тому числі й різновидів соціальної відповідальності, що виявляється в появі юридичної відповідальності, яка є особливою формою державно-владного примусового впливу на розвиток суспільства. Одним із ключових засобів реалізації державно-владного управління та правового регулювання є різновиди юридичної відповідальності. Проблематика юридичної відповідальності традиційно є однією з ключових у правовій науці, що не втрачає своєї актуальності і на сьогодні. Варто зазначити, що в сучасних умовах розвитку державності до питань юридичної відповідальності значно зростає інтерес як серед науковців, так і серед юристів-практиків, що пояснюється особливостями сучасної соціально-економічної ситуації в Україні, яка характеризується всебічними змінами в суспільному житті в цілому та у правовій сфері особливо [31, с. 44].

Важливим чинником забезпечення законності і правопорядку у тій чи іншій сфері суспільних відносин є встановлення юридичної відповідальності за вчинювані правопорушення - реакції держави у вигляді їх засудження та покладення на винну особу обов'язку зазнати певних несприятливих наслідків.

Серед видів юридичної відповідальності виділяють: цивільно-правову, дисциплінарну, матеріальну, кримінальну та адміністративну.

В п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України адміністративну відповідальність визначено одним з основних видів юридичної відповідальності в Україні. Вона виступає наслідком невиконання чи неналежного виконання особою норм адміністративного законодавства, що тягне невідворотність реагування держави на адміністративні правопорушення (проступки) та встановлюється виключно її законами.

Адміністративна відповідальність настає за вчинення дрібних суспільно шкідливих правопорушень та полягає у застосуванні до винних осіб передбачених законом адміністративних стягнень за рішенням уповноваженого органу чи його посадової особи.

Потреба у вивченні інституту адміністративної відповідальності обумовлена насамперед необхідністю реального забезпечення прав і свобод людини і громадянина, зміцнення правопорядку в країні. Це, крім іншого, вимагає подолання недооцінки суспільної шкоди адміністративних проступків та значення інституту адміністративної відповідальності у боротьбі з ними, яка існує у суспільній свідомості та практиці державотворення, створення обстановки нетерпимості до зазначеного виду правопорушень з одночасним забезпеченням безумовного дотримання прав осіб, які притягаються до відповідальності [62, с. 101].

Законодавчо та науково-теоретично адміністративна відповідальність як самостійний вид юридичної відповідальності в нашій країні оформилась протягом XX ст. Вже на початку минулого століття на території Російської імперії відбувалися події, які свідчили про реальне застосування адміністративної відповідальності. Тому відомі вчені-адміністративісти дореволюційної епохи, такі як А.І. Єлістратов, А.М. Кулішер, В.О. Дерюжинський та ін., у своїх працях вказували на “юрисдикційну функцію адміністративних установ, які при виконанні своїх поліцейських повноважень мають можливість призначати стягнення в порядку охорони, тобто у позасудовому порядку, та наявність теорії про каральну санкцію адміністративних актів і дослідження особливостей так званих адміністративних деліктів, які порушують адміністративні розпорядження”. Але ні вони, ні відомі теоретики, такі як Г.Ф. Шершеневич -- автор семитомної «Загальної теорії права» ще не визнавали такого виду юридичної відповідальності, як адміністративна, оскільки вважали ці події винятковими, такими, що не заслуговували на значну наукову увагу.

Тож можна стверджувати, що до революції 1917 р. у Росії не набула великого поширення практика застосування адміністративних стягнень і правова наука стримано ставилась до такого виду юридичної відповідальності, як адміністративна.

Протягом 20--30-х років XX ст., незважаючи на широку практику застосування стягнень у адміністративному (позасудовому) порядку за різноманітні правопорушення, внаслідок багатьох об'єктивних та суб'єктивних причин адміністративну відповідальність не було визначено й оформлено ні в законодавстві, ні в адміністративно-правовій науці. Як відомо, на початку 30-х років галузь адміністративного права фактично перестала існувати, тобто обсяг досліджень адміністративно-правових проблем, у тому числі проблем адміністративної відповідальності, значно скоротився. Це пояснювалось тим, що державне управління в умовах того часу здійснювалось шляхом організаційного впливу, а правові форми і методи, на думку керівної верхівки, були зайвими наслідками буржуазної епохи.

Після відновлення у 1938 р. адміністративного права почала розвиватись і галузь адміністративно-правової науки.

Дослідження багатьох науковців, публікації практиків дали можливість обґрунтувати значну кількість питань адміністративної відповідальності, однак невирішених проблем залишається достатньо як у науці, так і в законотворчості та правозастосовній діяльності.

Створення незалежної держави, прийняття Конституції України, затвердження концепцій адміністративної реформи та реформи адміністративного права актуалізують дослідження питань адміністративної відповідальності, потребують подальшого удосконалення законодавчого оформлення цього інституту[45, с. 21-22].

Адміністративній відповідальності, як різновиду юридичної відповідальності, притаманні такі ознаки:

1) має зовнішній характер;

2) застосовується лише за вчинення правопорушення;