Наприклад, відповідно до статей 211-2, 212-2, 166-4 Кодексу про адміністративні правопорушення України до адміністративної відповідальності можуть притягуватися органи місцевого самоврядування, а відповідно до статей 55, 59, 96-1, 1852 - посадові особи органів місцевого самовряднування.

Таким чином, до кола суб'єктів адміністративно-правової відповідальності включаються органи і посадові особи місцевого самоврядування. Інстанцією притягнення до адміністративно-правової відповідальності, на відміну від конституційно-правової відповідальності, виступає держава.

Підставою адміністративно-правової відповідальності є здійснення адміністративного правопорушення. Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.

До заходів адміністративно-правової відповідальності належить ряд стягнень, які визначені ст. 24 КУпАП і які докорінно відрізняються від конституційно-правових санкцій. Серед адміністративно-правових стягнень передбачено попередження. Вважаємо, що цілком доречним є застосування такої санкції і як заходу конституційно-правової відповідальності до депутатів місцевих рад, посадових осіб місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 26 КУпАП попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. При цьому попередження тягне певні правові наслідки. Так, у разі здійснення особою, що підлягає стягненню, протягом року повторного правопорушення, до неї застосовуються більш тяжчі заходи адміністративного стягнення.

Винесення попередження органу, посадовій особі місцевого самоврядування населенням територіальної громади як захід конституційно-правової відповідальності не передбачено нормативно-правовими актами. Для вдосконалення правового регулювання даного заходу конституційно-правової відповідальності варто звернутися до правового регулювання порядку винесення попередження як заходу адміністративно-правової відповідальності.

Зокрема, на законодавчому рівні та в статутах територіальних громад необхідно передбачати письмову форму винесення попередження органам і посадовим особам місцевого самоврядування населенням територіальної громади, а також правові наслідки у формі можливості застосування більш тяжкого заходу конституційно-правової відповідальності у разі здійснення повторного конституційного правопорушення [58, с. 122-124].

Найсуворішим видом галузевої юридичної відповідальності виступає кримінальна відповідальність.

Адміністративна відповідальності відрізняється від кримінальної.

Частина 2 ст. 11 КК вказує на найбільш загальний критерій відмежування злочинів від інших діянь, що формально містять ознаки злочину. Таким критерієм він називає малозначність діянь.

Їх аналіз дозволяє вказати на ознаки, за якими розмежовують злочини й адмiнiстративнi проступки.

Перша ознака. Це включення складу правопорушення або в Кримінальний кодекс України, або в нормативні акти, що становлять законодавство про адмiнiстративнi правопорушення (КУпАП, МК, інші закони). Таким чином, якщо склад діяння міститься в законодавстві про адміністративні правопорушення, то це -- адміністративний проступок. Якщо склад діяння міститься у КК України, таке діяння є злочином.

Друга ознака. Склад будь-якого злочину може бути встановлений лише законом. Склади адміністративних проступків -- як законами, так i підзаконними актами.

Ця особливість складу адміністративних проступків встановлена ст. 5 КУпАП «Повноваження місцевих рад щодо прийняття рішень, за порушення яких передбачається адміністративна відповідальність».

У ній зафіксовано, що сільські, селищні, міські, обласні ради мають право приймати рішення, порушення яких тягне за собою адміністративну відповідальність.

Це рішення:

? з питань боротьби зі стихійним лихом і епідеміями;

? з питань боротьби з епізоотіями (відповідальність передбачена ст. 107 КУпАП).

Крім цього, сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати:

? правила благоустрою (відповідальність за їх порушення передбачена ст. 152 КУпАП);

? правила торгівлі на ринках (відповідальність за їх порушення передбачена ст. 159 КУпАП);

? правила щодо тиші в громадських місцях (відповідальність за їх порушення передбачена ст. 182 КУпАП).

Аналогічні норми містяться також у пунктах 44 і 45 ст. 26 «Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад» Закону України від 21.05.1997 р. «Про місцеве самоврядування вУкраїні».

Третя ознака. Джерело кримінальної відповідальності єдине -- Кримінальний кодекс України. Джерел адміністративної відповідальності багато. Це КУпАП, МК, інші закони.

Четверта ознака. За вчинення злочинів передбаченi покарання. Їх вичерпний перелік міститься у ст. 51 КК (штраф; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; громадські роботи; виправні роботи; службові обмеження для військовослужбовців; конфіскацію майна; арешт; обмеження волі; тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі).

За вчинення адміністративних правопорушень передбачені адмiнiстративнi стягнення. Стаття 24 КУпАП до них відносить: 1) попередження; 2) штраф; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом правопорушення; 4) конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); 6) виправні роботи; 7) адміністративний арешт; 8) видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України.

П'ята ознака. Згідно зі ст. 23 КУпАП адмiнiстративне стягнення є мірою вiдповiдальностi i застосовується з метою виховання правопорушника i попередження правопорушень.

За ст. 50 КК покарання -- насамперед кара за вчинення злочину. Кара виступає засобом досягнення виправних і превентивних цілей кримінальної відповідальності. Встановлення покарання автоматично переводить засуджену особу у специфічний правовий стан, який отримав назву «судимість» (розділ ХIII КК).

Шоста ознака. Кримінальні справи розглядають тільки суди. Лише суд визначає i призначає те чи інше покарання за злочин.

Справи про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 211 КУпАП розглядаються:

1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;

2) виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад;

3) судами (суддями);

4) органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те КУпАП.

Як бачимо, серед суб'єктів розгляду справ про адміністративні правопорушення є не тільки органи держави, а й структури місцевого самоврядування. Всього ж налічується понад 40 суб'єктів, які мають право розглядати справи про адміністративні проступки.

Сьома ознака полягає в пріоритеті кримінальної вiдповiдальностi. Його встановлює ч. 2 ст. 9 КУпАП. Відповідно до неї адміністративна відповідальність настає, якщо вчинене діяння не тягне за собою кримінальної відповідальності.

Такий підхід законодавця зумовлений наявністю випадків, коли відмежування злочину від адміністративного проступку ускладнено.

Є правопорушення, що завжди кваліфікувалися і кваліфікуватимуться як адміністративні проступки. Наприклад, знищення межових знаків, торгівля у невстановлених місцях, недбале зберігання паспорта, що спричинило його втрату. У таких ситуаціях перед правозастосувачем навіть не виникає питання про розмежування проступку і злочину.

Разом із тим, відомо чимало діянь, які залежно від низки обставин можуть розглядатися або як адміністративний проступок, або як злочин. Для прикладу порівняємо декілька статей

Кримінального кодексу зі статтями КУпАП.

Перше порівняння: ст. 248 КК України «Незаконне полювання» і ст. 85 КУпАП «Порушення правил використання об'єктів тваринного світу».

Відповідно до ст. 248 КК України злочином буде:

? порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду;

? незаконне полювання у заповідниках;

? полювання на тварин, що занесені до Червоної книги України.

Відповідно до ст. 85 КУпАП проступком визнається:

? полювання без належного на те дозволу;

? полювання в заборонених місцях;

? полювання у заборонений час;

? полювання забороненими знаряддями чи способами.

Друге порівняння: ст. 247 КК «Порушення законодавства про захист рослин» і ст. 105 КУпАП «Порушення правил щодо боротьби з карантинними шкідниками і хворобами рослин та бур'янами».

Відповідно до ст. 247 КК України злочином буде:

? порушення правил боротьби зі шкідниками і хворобами рослин, що спричинило тяжкі наслідки.

Відповідно до ст. 105 КУпАП проступком визнається:

? порушення правил боротьби з карантинними шкідниками і хворобами рослин та бур'янами.

Кримінальне каране порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту (ст. 286 КК України) відрізняється від адміністративно караного (статті 123, 124, 125, 128 КУпАП) такою ознакою, як заподіяння потерпілому легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Таким чином, знання особливостей розмежування адміністративних проступків і злочинів має важливе практичне значення [40, с. 32-35].

В основу відмежування адміністративної відповідальності від цивільно-правової можна покласти усі вказані ознаки, за виключенням тієї, яка дає характеристику кола суб'єктів відповідальності ? в адміністративній та цивільній відповідальності вони співпадають.

Зокрема:

? за органами, які її застосовують. Адміністративна відповідальність відноситься до компетенції органів управління та їх посадових осіб, а цивільно-правова ? до компетенції судів.

? за правовими наслідками їх застосування. Заходами цивільної відповідальності суспільні відносини, як правило, захищаються, за рахунок майна винного з метою поновити попередній майновий стан потерпілої сторони. Заходи адміністративної відповідальності, як і кримінальної, направлені проти особи порушника.

? за нормативними та фактичними підставами. Нормативні підстави адміністративної та цивільно-правової відповідальності регулюються різним законодавством ? адміністративним та цивільним. Відмінності за фактичними підставами полягають у специфіці конкретних складів адміністративного та цивільного проступку ? об'єкта протиправного посягання, правових наслідків їх вчинення.

Об'єктом цивільних протиправних дій є майнові відносини, які захищаються у позовному порядку через суд. Об'єкт адміністративних протиправних дій інший ? суспільні відносини в сфері державного управління, які захищаються у позасудовому, адміністративному порядку владою відповідних органів та посадових осіб.

Адміністративна відповідальність відрізняється від цивільної і наслідками протиправного діяння. Якщо для адміністративних правопорушень такий елемент, як протиправний наслідок (матеріальна шкода) не є обов'язковим, то склад цивільного правопорушення, як правило, передбачає його.