Нормативні підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності

Однією з основних матеріально-адміністративних гарантій законності адміністративної відповідальності є закріплення змісту та системи адміністративних стягнень. Згідно зі ст. 23 КпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Ці стягнення повинні застосовуватися у тих випадках, коли відповідні державні органи вже позбавлені можливості іншим чином впливати на правопорушників[68, с. 434].

Принцип невідворотності покарання означає, що жодне правопорушення не повинно залишитись нерозкритим, не потрапивши у поле зору держави та суспільства, не отримавши осуду з їх боку. Для юридичної відповідальності за порушення виборчого законодавства реалізація принципу невідворотності надзвичайно важлива, оскільки виборча деліктність має високі показники латентності[34, с.47].

Вчинення будь-якого адміністративного правопорушення навіть якщо воно не становило особливої суспільної небезпеки або не завдало суттєвої шкоди суспільним правовідносинам тягне за собою застосування до правопорушника адміністративного стягнення визначеного санкцією відповідної статті Кодексу України про адміністративні правопорушення. Це є своєрідним вираженням принципу невідворотності адміністративної відповідальності при вчиненні адміністративного правопорушення. Виключення становлять так звані малозначні правопорушення. Зокрема при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням (ст. 22 КУпАП). [22, с. 460].

Справедливість покарання означає встановлення його точної міри, що адекватна міра правопорушенню.

Принцип справедливості, що забезпечує відповідність права в цілому та передбачених у ньому санкцій рівню соціальної справедливості суспільства. Справедливість відповідальності пов'язана із: відсутністю зворотної сили закону, що встановлює чи посилює відповідальність; необхідністю поновлення прав та інтересів, що порушені в результаті скоєння правопорушення; врахуванням усіх обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність; можливістю в окремих, передбачених законом випадках, звільнити особу від несення відповідальності[55, с. 37].

Необхідність гуманізації адміністративного законодавства потребує закріплення можливості застосування, з метою пом'якшення відповідальності, адміністративного стягнення, не передбаченого санкцією відповідної статті КпАП, а також зменшення мінімального розміру штрафу чи іншого стягнення, встановленого за даний проступок. Це обумовлено тим, що в наш час санкції багатьох статей КпАП дуже високі, не відповідають реальному рівню життя населення, тому і застосовувати їх слід дуже зважено. Тому потрібна гнучкість в законодавчому регулюванні санкцій [7, c. 8].

Практична реалізація загальноправового принципу гуманізму надає правозастосовчим органам, за певних умов, можливість звільнити від адміністративної відповідальності особу, що вчинила адміністративний проступок, в тому числі шляхом передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації або трудового коллективу. Зазначена підстава звільнення від адміністративної відповідальності є унікальною в адміністративному законодавстві пострадянських країн та дозволяє уповноваженим органам і посадовим особам не застосовувати юридичної репресії до осіб, виховання та виправлення яких можливе без застосування адміністративного стягнення.[57, с. 34].

РОЗДІЛ 2. Нормативні підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності

2.1 Особливості підстав адміністративної відповідальності

Однією з основних матеріально-адміністративних гарантій законності притягнення громадян України до адміністративної відповідальності є визначення підстав адміністративної відповідальності.

Якщо розглядати адміністративну відповідальність як специфічні правовідносини, не можна обійти увагою підстави виникнення цих правовідносин, але насамперед слід уяснити, що розуміється під поняттям «підстава адміністративної відповідальності» [44, c. 52].

Взагалі під «підставою» розуміють явище, що виступає як необхідна умова, передумова існування якого-небудь іншого явища і яке слугує поясненням останнього [37, с. 349].