У разі виявлення порушень при оформленні документів з метою їх подальшої легалізації такі документи повертаються з одночасним вирішенням питання про відшкодування заподіяної з вини нотаріуса шкоди та притягнення його до відповідальності.

РОЗДІЛ 3. СТАНОВЛЕННЯ НОТАРІАТУ: УКРАЇНА НА ШЛЯХУ ДО МСЛН

Варто мислити в напрямку утворення єдиного нотаріату, з вільними, але відповідальними самоврядними професіоналами та за умови залишенням ефективного та дієвого контролю з боку держави. Латинський нотаріат є системою, за якої нотаріус здійснює публічну функцію, отримавши від держави частинку її влади (право надавати його документам силу публічного акта), але організовує свою роботу як самозайнята особа вільної професії. На міжнародній арені латинський нотаріат представлений Міжнародним союзом нотаріату, що об'єднує понад 80 держав. Латинський нотаріат базується на традиції римського права. У країнах, що входять до Міжнародного союзу нотаріату, як і в Україні, діє континентальна (романо-германська) правова система з її пріоритетом письмового доказу, а нотаріально оформлені документи отримують публічне визнання і підвищену доказову силу.

Подальше реформування нотаріату полягала у внесенні 2008 р. змін до Закону «Про нотаріат». Відбулася так звана мала реформа, яка ще на крок наблизила український нотаріат до членства в міжнародній організації нотаріату латинського типу, зрівнявши з погляду повноважень у вчиненні нотаріальних дій державних та приватних нотаріусів. Цей крок був позитивно сприйнятий суспільством, створив для громадян сприятливіші умови доступу до нотаріальних послуг. Але в результаті реформування була послаблена контрольна функція держави, що стосувалася перевірки законності вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Сьогодні ми бачимо, що відсутність дієвого та ефективного контролю з боку держави має певні негативні наслідки, і їх треба виправляти [21, c.7].

Новий поштовх реформі нотаріату дав наказ міністра юстиції України від 24.12.2010 р. № 3290/5, яким була затвердження Концепція реформування органів нотаріату в Україні. Головною метою реформування нотаріату було визначено сприяння становленню цілісного підходу до визначення функцій нотаріату, надання населенню послуг правового та нотаріального характеру відповідно до міжнародних стандартів, а також поступове і системне реформування українського нотаріату як інституту позасудового захисту цивільних прав фізичних та юридичних осіб. Концепція реформування органів нотаріату визначила сучасний стан цього інституту, його цілі, пріоритетні завдання та стратегічні напрями, окреслила механізми їх реалізації та очікувані результати.

Мотивація подальшого реформування галузі була зумовлена необхідністю вирішення низки проблем. До них відповідно до Концепції належать оптимальне забезпечення населення нотаріальними послугами та проблема так званих великих міст, де сконцентрована найбільша кількість нотаріусів. Для порівняння наведемо таку статистику: в Москві зареєстровано майже 800 нотаріусів, а в Києві їх більше 1300. До проблемних належали також питання про створення правової бази, законодавчого закріплення морально-етичних та професійних правил поведінки нотаріусів, формування єдиного підходу до оплати вчинення нотаріальних дій, розроблення комплексної програми стажування осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, що передбачала б не лише навчальний процес з питань нотаріату, але й елементи практики, психології, етики, деонтології, логіки, конфліктології, норм процесуального права тощо, комплексну програму підвищення кваліфікації осіб, які вчиняють нотаріальні дії, в тому числі посадових осіб органів місцевого самоврядування, приведення до єдиного знаменника величезної кількості підзаконних нормативно-правових актів, які часто суперечать один одному, відсутність професійної нотаріальної палати і невизначеність її статусу.

З метою забезпечення реалізації Концепції департамент разом із науковцями, що опікуються питаннями нотаріату, представниками Академії нотаріату, Української нотаріальної палати, членів науково-методичної ради при Міністерстві юстиції України проаналізували нормативну базу у сфері нотаріату, ініціювали внесення до чинного законодавства відповідних змін і доповнень та прийняття інших нормативних актів, які сприятимуть регулюванню реформування органів нотаріату [17, c.40].

З моменту затвердження Концепції минуло лише вісім місяців, та вже можемо говорити про результати її реалізації. Так, сьогодні вже затверджено:

· новий Порядок підвищення кваліфікації нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, помічників приватних нотаріусів;

· Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності та заміщення приватного нотаріуса;

· Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності;

· нову Програму стажування громадян України в державних нотаріальних конторах або у приватних нотаріусів;

· Положення про Спадковий реєстр;

· Порядок внесення Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату;

· Порядок допуску до складання кваліфікаційного іспиту осіб, які пройшли стажування в державній нотаріальній конторі або в приватного нотаріуса, та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату;

· Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату.

Крім того, опрацьований та наданий на погодження службам міністерства новий Порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами селищних сільських рад, опрацьовується нова редакція Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

У взаємодії з Державною реєстраційною службою розроблений Порядок подання електронних документів державним реєстраторам юридичних осіб та фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності. Цей документ можна вважати відправною точкою, починаючи з якої нотаріуси України застосовуватимуть при вчиненні нотаріальних дій сучасні електронні технології. Ідеться про таку нотаріальну дію, як передача заяв юридичних та фізичних осіб за допомогою програмно-технічних засобів та мережі Інтернет.

Ще одним кроком з реформування нотаріату України було внесення змін до ст. 10 Закону «Про нотаріат», які з 1 січня 2012 р. вступають в силу. Ідеться про вдосконалення механізму допуску громадян до нотаріальної діяльності, зокрема, шляхом чіткого визначення процедур, пов'язаних із допуском, на законодавчому рівні, посилення вимог до рівня кваліфікації осіб, що мають намір займатися нотаріальною діяльністю (помічника та стажиста нотаріуса). Реалізація цих норм на практиці дозволить забезпечити якісний відбір осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, посилити контроль за діяльністю приватних нотаріусів, щоб запобігати порушенням при здійсненні ними своїх професійних обов'язків [22].

Департамент ініціює та опрацьовує законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат», яким уперше в новітній історії України дається визначення нотаріуса як уповноваженої державою фізичної особи, що здійснює незалежну професійну нотаріальну діяльність з посвідчення прав, а також фактів, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Пропонується докорінно змінити принцип допуску до професії нотаріуса, застосувавши формулу «у професію через професію» та відмовившись від поняття «стажування». Для реалізації цього нового принципу також вперше в Україні запроваджується поняття помічника нотаріуса, який матиме зовсім інший статус, ніж сьогодні, та до якого застосовуватимуться певні кваліфікаційні вимоги.

Так, помічником нотаріуса може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту та отримав освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, магістра або має кваліфікацію юриста та володіє державною мовою, має досвід роботи у сфері права не менше трьох років після отримання диплома про вищу юридичну освіту. Крім того, помічник нотаріуса наділяється певними повноваженнями щодо витребування відомостей та підготовки документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій.

А вже нотаріусом може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту та отримав освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, магістра або має кваліфікацію юриста, володіє державною мовою, має досвід роботи у сфері права не менше шести років, із них помічником нотаріуса не менше трьох років, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю

Тобто, щоб опанувати професію нотаріуса, треба пройти через цю професію, попрацювавши помічником нотаріуса та здобувши не лише знання, але й практичні навички, пізнавши професію зсередини.

нотаріальний оформлення міжнародний співробітництво

ВИСНОВКИ

У світі існує два типи нотаріату як соціальної функції -- нотаріат латинського типу (вільний нотаріат) і нотаріат публічний, який має два підтипи: англо-американський та радянський (державний). Це відповідає поділу права на приватне та публічне, частково також поділу на систему континентального (сivil law -- цивільного) та англо-американського (common law -- прецедентного, загального) права.

Латинський нотаріат є системою, за якої нотаріус здійснює публічну функцію, отримавши від держави частинку його влади (право надавати його документам силу публічного акту), але організовує свою роботу як особа вільної професії. Також в обігу дефініція «вільний нотаріат», скорочена форма від визначення «нотаріат, що діє у формі вільної професії». Вільний нотаріат практикується в більшості країн світу.

На міжнародній арені Латинський нотаріат представлений Міжнародним союзом нотаріату (МСЛН), що об'єднує понад 80 держав світу. Союз було утворено 2 жовтня 1948 р. у м. Буенос Айресі (Аргентина) на зустрічі представників національних нотаріальних організацій. До учасників МСЛН входять країни Південної та Центральної Америки, Японія, Франція, Іспанія Португалія, Швейцарія, Бельгія, Люксембург, Германія, Італія Ватикан, Нідерланди, Кот-д'Івуар, Марокко, Сенегал, Туреччина, Греція, Російська Федерація, Литва, Латвія, Естонія, Польща, Словенія та деякі інші.

Нотаріат в Україні - система органів і посадових осіб, на яких покладено обов'язок посвідчувати права, в також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші передбачені законодавством нотаріальні дії з метою надання їм юридичної вірогідності. Учинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або мають приватну нотаріальну практику (приватні нотаріуси). Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу.

Правове регулювання нотаріату в Україні, видів і порядку вчинення нотаріальних дій здійснюється Законом України "Про нотаріат" від 2 вересня 1993р.

Іноземні громадяни та представники юридичних осіб можуть звертатися за вчиненням нотаріальних дій.

Щодо обов'язку нотаріуса визначити норми міжнародного права при вчиненні дій з іноземним елементом, то Законом "Про нотаріат" це питання взагалі не конкретизується, а лише передбачається, що нотаріуси відповідно до законодавства України та міжнародних договорів застосовують норми міжнародного права. Але ці питання є дуже важливими для захисту як суб'єктів -- іноземного елемента цих процесів, так і суб'єктів України, оскільки, приєднавшись до міжнародних договорів, вона взяла на себе зобов'язання гарантувати права цих суб'єктів на власній території.