- сприяння досягненню найбільшого рівня стійкого економічного зростання, зайнятості та якості життя в країнах-учасницях при збереженні фінансової стабільності;

- сприяння розвитку світової торгівлі відповідно до міжнародних зобов'язань.

Головними напрямами діяльності ОЕСР є:

- надання допомоги країнам-учасницям для підвищення рівня їх економічного та соціального розвитку;

- сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються, шляхом надання технічної допомоги;

- налагодження відносин з органуми державної влади всіх рівнів країн-учасниць;

- підтримка зв'язків з іншими міжнародними організаціями для забезпечення ефективної співпраці та співробітництво з регіональними економічними організаціями;

- забезпечення ОЕСР інформацією, необхідною для діяльності, та взаємообміну інформацією;

- усунення перешкод в обміні товарами (послугами, роботами); [7;65-69]

2.2 Структура ОЕСР

Основним органом, який приймає рішення, є Рада ОЕСР, в який входять постійні представники всіх країн-членів у ранзі послів і представник Європейського союзу. Раз на рік, під головуванням генерального секретаря ОЕСР (з 2006 р. цей пост займає Анхель Гурріа) Рада збирається на міністерському рівні, тобто за участю міністрів економіки чи закордонних справ країн, що входять в організацію або співпрацюють з нею.

Під егідою ОЕСР діють:

- Міжнародне енергетичне агентство (МЕА)

- Агентство з ядерної енергії (АЯЕ)

- Центр розвитку ОЕСР

Обговорення проблем та підготовка рішень відбуваються в комітетах і робочих групах.

Організацією засідань комітетів і підготовкою аналітичних матеріалів займається секретаріат, що нараховує близько 2000 співробітників.

Секретаріат ОЕСР складається з наступних директоратів:

- Директорат з фінансів і питань підприємництва

- Директорат зі співробітництва в питаннях розвитку

- Директорат з торгівлі та сільському господарству

- Директорат з питань економіки

- Директорат з питань освіти

- Директорат з питань зайнятості, трудових і соціальних питань

- Директорат з охорони навколишнього середовища

- Директорат з питань державного управління та розвитку територій

- Директорат з статистикою

- Директорат з науки, технологій та промисловості

Крім того, до складу Секретаріату входять:

- Центр податкової політики та управління

- Центр з питань підприємництва, малого та середнього бізнесу та місцевого розвитку

- Центр по співпраці з країнами-нечленами ОЕСР

Співробітники Секретаріату (1900 чол.) Прямо або побічно забезпечують роботу комітетів ОЕСР. Близько 700 економістів, науковців, юристів і представників інших професій, які є співробітниками відповідних директоратів, здійснюють дослідницьку та аналітичну діяльність.

Робота Секретаріату здійснюється під керівництвом Генерального секретаря ОЕСР і його чотирьох заступників. Генеральний секретар також головує на засіданнях Ради, будучи найважливішим сполучною ланкою між національними представництвами при ОЕСР і Секретаріатом.

Щодо комітетів, представники країн-членів ОЕСР зустрічаються між собою і обмінюються інформацією в рамках відповідних профільних комітетів.

Ці комітети, в роботі яких беруть участь представники національних урядів або відповідних постійних місій країн-членів, розташованих, як і Секретаріат, в Парижі. Вся робота здійснюється під керівництвом Ради, наділеного повноваженнями щодо прийняття рішень. До Ради входить по одному представнику від кожної країни-члена, а також представник Європейської комісії.

Рада проводить свої засідання на регулярній основі на рівні послів країн-членів при ОЕСР, на цих засіданнях виробляються загальні напрями діяльності Організації. Раз на рік проводяться засідання Ради на рівні керівників міністерств, коли в його роботі беруть участь міністри закордонних справ, фінансів, і т.д., які піднімають найбільш важливі питання і звертають на них увагу громадськості, а також встановлюють пріоритети роботи ОЕСР на майбутній рік.

Спеціалізовані комітети проводять свої засідання для вироблення нових ідей і оцінки прогресу досягнутого в більш вузьких областях, як, наприклад, в торгівлі, в управлінні підприємствами державного сектора, в галузі сприяння розвитку, в галузі фінансових ринків і т.д. До складу органів ОЕСР входить більше 200 комітетів, робочих та експертних груп. На їх засідання щорічно прибувають близько 40 тис. високопоставлених службовців національних урядів для організації, розгляду результатів та участі в роботі Секретаріату ОЕСР. [26]

Завдяки засобам електронного зв'язку, вони мають можливість віддаленого доступу до документів Організації та обміну інформацією через мережі даних ОЕСР. Для користувачів Інтернету за адресою http://www.oecd.org/ доступна сторінка ОЕСР, що містить широкий спектр інформації.

В даний час до складу ОЕСР входить 34 країни: Австралія, Австрія, Бельгія, Великобританія, Угорщина, Німеччина, Греція, Данія, Ізраїль, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Мексика, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Польща , Португалія, Республіка Корея, Словаччина, Словенія, США, Туреччина, Фінляндія, Франція, Чехія, Чилі, Швейцарія, Швеція, Естонія та Японія.

Офіційними мовами ОЕСР є англійська та французька. Штат співробітників набирається в країнах-членах ОЕСР, проте на час роботи вони вважаються міжнародними службовцями і не представляють інтересів відповідних держав. При прийомі співробітників на роботу ОЕСР не застосовує будь-яких національних квот, кадровою політикою Організації є найм людей, що володіють високою кваліфікацією у відповідних областях з урахуванням їх досвіду роботи і національності.[26]

3. Співробітництво ОЕСР з Україною

Співробітництво між Україною та ОЕСР започатковано у 1997 році шляхом підписання КМУ та ОЕСР Угоди щодо привілеїв, імунітетів та пільг, які надаються ОЕСР на території України. Угоду було ратифіковано Верховною Радою України у липні 1999 року.[4]

З того часу представницькі делегації України на постійній основі беруть участь у заходах, що проводяться ОЕСР для країн, що не є членами цієї організації.

Співробітництво України з ОЕСР на сьогодні здійснюється у рамках наступних підрозділів:

-- Комітет зі сталі Директорату науки, технологій та промисловості ОЕСР. 14 грудня 2006 року ОЕСР прийнято рішення про надання Україні статусу повноправного члена Комітету зі сталі. Наразі в Україні тривають внутрішньодержавні процедури з набуття чинності Угодою між Урядом України та ОЕСР щодо участі в роботі Комітету зі сталі. Однак, враховуючи позицію Мінфіну щодо необхідності визначення реальних джерел подальшої сплати щорічних внесків, відповідні внутрішньодержавні процедури не завершені. Тим часом, Україна бере участь у засіданнях Комітету зі сталі у якості спостерігача.

-- Комітет з державного управління ОЕСР. Україна має статус спостерігача у цьому комітеті з квітня 2008 року.

-- Робоча група з питань розвитку малого і середнього бізнесу та підприємництва Комітету з питань економічного та соціального розвитку на місцевому рівні ОЕСР. Україна має статус спостерігача у цій Робочій групі з жовтня 2008 року.

Рішенням Ради ОЕСР від 16 листопада 2009 року Україну прийнято до складу членів Схем ОЕСР з сортової сертифікації та контролю за рухом насіння у міжнародній торгівлі, зокрема, до Схеми по насінню зернових (пшениці та ячменю) і Схеми по насінню кукурудзи та сорго в рамках Директорату у справах торгівлі та сільського господарства ОЕСР. Україна стала 58 країною-членом Схем сортової сертифікації. 23 грудня 2009 року рішенням секретаріату Міжнародної організації з контролю якості насіння (далі - ІСТА) лабораторії Української державної насіннєвої інспекції присвоєно статус «Акредитованої лабораторії ІСТА».

Завдяки цим рішенням Україна отримала можливість повноцінної участі у міжнародній торгівлі насінням. [6]

Впровадження в Україні сортової сертифікації насіння за Схемами ОЕСР, можливість оформлення єдиних сортових документів на насіння та акредитація лабораторії в ІСТА мають велике значення для збільшення урожайності основних сільськогосподарських культур, відкривають шлях українським селекційним сортам на світовий ринок насіння.

У листопаді 2009 року експертами ОЕСР у рамках Євразійської програми конкурентоспроможності було започатковано проект »Стратегія секторної конкурентоспроможності для України», покликаний забезпечити розвиток конкурентноздатності низки секторів української економіки, а також підготовку в рамках цього проекту документа «Огляд інвестиційної політики України», який має на меті покращити інвестиційну привабливість України для іноземних інвесторів. Презентація цього проекту ОЕСР для України відбулася 24 листопада 2009 року у Києві.

Співробітництво України з ОЕСР визначено одним із пріоритетних напрямів відповідно до Програми економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки Комітет з питань державного управління ОЕСР (PGC OECD) є визнаною у світі платформою для обміну кращими практиками у сфері державного управління.

Україна має статус постійного спостерігача у Комітеті з питань державного управління ОЕСР із 2008 року. Метою діяльності Комітету є надання допомоги країнам у побудові та зміцненні потенціалу до вироблення та реалізації неупередженої, орієнтованої на громадян державної політики. [24]

3.1 Перспективи вступу України до ОЕСР

Щороку Організація економічного співробітництва та розвитку, куди входять більшість країн Євросоюзу, Японія та Південна Корея, готує аналітичне дослідження в галузі економіки для якоїсь однієї країни.

Цього року експерти ОЕСР віддали пріоритет Україні з поміж Індонезії та Південно-Африканської Республіки, позаяк вони констатують, що українська економіка після десятирічної кризи знаходиться у фазі стрімкого зростання.

Але важливо, щоб Україна не втратила цей підйом та зосередилася на стабілізації показників економіки, зауважив директор підрозділу дослідження економік країн економічного департаменту ОЕСР Вел Коромзай, презентуючи доповідь українським фахівцям.

„Україна має великий людський потенціал, а нещодавно отримала й сприятливі зовнішні умови для зростання економіки. Утім, значна частина сприятливих факторів є тимчасовими. Водночас країна постала перед серйозними викликами. Один з них - висока енергозатратність виробництва. Якщо Україна хоче продовжити економічне зростання, то слід подумати про перехід на інноваційні технології"

З цим погоджуються й українські експерти. Директор бюро економічних та соціальних технологій Ірина Акімова впевнена, що єдині ринкові умови дозволять українській економіці прогресувати.

„Розвиток ринку - це закон для всіх, якщо ми хочемо бути ефективними. В умовах України перехід на інтенсивні рейки, це більше, ніж політичні гасла. Це терміново слід робити, оскільки екстенсивні внутрішні джерела вичерпуються“.