Аби посилити інтенсивне економічне зростання аналітики Організації економічного співробітництва та розвитку радять Україні посилити конкуренцію для підприємств та корпорацій, які виходять на український ринок.

Міжнародних експертів хвилює загальний рівень фіскального тиску та тенденція надання пільг та преференцій окремим суб'єктам підприємницької діяльності, що ставить бізнес у нерівні умови. Говорить аналітик економічного департаменту ОЕСР Вільям Томпсон:

„Рамкові умови надзвичайно важливі для бізнесу. Якщо буде в Україні заохочуватися інноваційна діяльність, люди займатимуться цим. Також не слід створювати велику кількість податкових пільг, оскільки тоді держава просто фінансуватиме окремих підприємців, а на інших лежатиме ще більше навантаження“.

Також фахівці ОЕСР вказують на окремі проблеми у монетарній політиці України, хоча відзначають наближення української грошової системи до стану рівноваги.

Окрім цього міжнародні експерти у своєму дослідженні звертають увагу на забюрократизованість української дозвільної системи, що створює проблеми з виходом на український ринок іноземних інвесторів.

Серед схвальних відгуків українських колег представники Організації економічного співробітництва та розвитку почули і критику, зокрема про неврахування у економічному звіті міграційних тенденцій України та впливу соціальної сфери на економічні показники, зауважує директор інституту економіки та прогнозування Національної Академії Наук України Валерій Гейць.

„Суспільство опанувало механізми боротьби з безробіттям не шляхом створенням робочих місць, а шляхом голосуванням ногами. Воно покидає країну. І як буде проходити процес реструктуризації - чи шляхом динамічного прискорення, чи мігруючи. Цьому питанню треба було приділити більше уваги. Оскільки право-ліберальні реформи, які необхідні Україні, будуть мати обов'язково ці наслідки“.

В цілому ж всі висновки спеціалістів Організації економічного співробітництва та розвитку співпадають з аналізом українських урядовців, переконує заступник міністра економіки Наталя Бойцун.

3.2 Переваги та недоліки вступу України ло ОЕСР

Вирішення Україною, як і будь-якою іншою державою, важливих соціально-економічних, політичних та інших завдань практично неможливе без її участі у міжнародному економічному співробітництві, в діяльності міжнародних організацій без урахування світового досвіду, досвіду становлення і розвитку окремих країн.[7;65]

Беручи до уваги, що у ст.18 Конституції України закріплено положення про те, що зовнішньополітична діяльність нашої держави спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробіт­ництва з членами міжнародного співтовариства за загальнови- знаними принципами і нормами міжнародного права, [1;cт.18] я хотів би дослідити як така співпраця нашої держави з ОЕСР та майбутнє членство у цій організації вплине на Україну. Почнемо з позитивних тенденцій. ОЕСР - це єдине й унікальне місце, де уряди демократичних промислово розвинених держав мають можливість аналізувати й удосконалювати свою економічну та соціальну політику. Вони зіставляють набутий досвід, намагаються вирішувати спільні проблеми, - і це веде до істотного підвищення ефективності та прискорення результативності запроваджених заходів.

Тут аналізують стан світової торгівлі, монетарної системи, економічні наслідки дій урядів у галузі сільського господарства і промисловості, енергетики, ринку праці, зайнятості, бюджетної політики, платіжного балансу та багатьох інших аспектів, вміщених у рамки ближчих та довгострокових перспектив розвитку світової економіки. Україна, прагнучи зайняти гідне місце на світовій арені в якості надійного торгового партнера і привабливого об'єкта для інвестицій, також поставила собі за мету отримання статусу повноправного члена ОЕСР. З 2009 року ОЕСР готує щорічні доповіді «Стратегія секторної конкурентоспроможності для України», приділяючи особливу увагу поліпшенню її інвестиційного клімату, створенню сприятливих умов для розвитку підприємництва, підвищенню рівня конкурентоспроможності українських виробників на світових ринках. Як бачимо, вступ в ОЕСР зробить Україну цікавою для інвесторів, а сама держава отримає не тільки партнерів серед держав - сучасних економічних лідерів, але і матиме постійний аналіз світових економічних даних, консультації щодо можливостей покращення вітчизняної економіки та уникнення негативних кризових явищ.

Так, перспективи заманливі, але ж у медалі завжди дві сторони. Які ж негативні зміни може принести для України повноправне членство у ОЕСР? Варто зазначити, що постійні члени вносять щорічні членські внески, але чи готова Україна та її бюджет, громадяни віддавати чималі суми, при цьому, що сама організація кредитів не видає, а надає лише звіти та консультації, звісно, інформація завжди коштувала дорого, але чи виправдана її вартість для України, чи окупиться вона - невідомо. ОЕСР значну увагу приділяє саме розвитку, модернізації сільського господарства та залученню в нього нових кваліфікованих кадрів.

Для України галузь важлива та потрібна, проте чи може наша держава так швидко перебудуватись, знайти ресурси, кадри, гроші на дотації та кредити? Хіба що, якщо вилучить ці гроші з соціальних програм, адже ОЕСР відома своїми жорсткими соціальними заходами, саме пільги та дотації для соціально мало захищеного населення підпадають під скорочення, бо не приносять доходу та займають велику частину бюджетів, але чи зможемо ми обійтися на сьогоднішній день без таких програм? Рекомендації ОЕСР не обов'язкові для виконання, але якщо консенсус знайдено, якщо національні інтереси не зазнали дискримінації, між країнами може бути укладена формальна угода, або ж уряди можуть зобов'язати різні національні інституції взяти рекомендації на озброєння матимуть виконувати їх.

То ж питання залишається - чи настільки нам потрібно вступити до ОЕСР? Чи матимемо ми та наша держава такий бажаний економічний профіцит і відсутність усіх економічних проблем, якщо статистика показує зростання рівня безробіття та зниження рівня ВВП за останній рік у країнах-членах ОЕСР, країнах «багатих», розвинених, які виробляють 2/3 світових матеріальних цінностей та послуг?

Саме про це треба замислитись, взяти до уваги, ще раз проаналізувати, що ми отримаємо від співпраці, членства в ОЕСР: більше переваг чи більше недоліків і чи бажання бути серед кращих варте цього?

Висновки

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) об'єднує 34 країни - повноправних членів, що базуються на принципах демократичного управління та ринкової економіки, підтримує активні відносини з іншими країнами світу, а також неурядовими та громадськими організаціями.

ОЕСР діє в різних соціально-економічних сферах і вирішує широке коло проблем. Вона розробляє національні стратегії реформ у сфері фінансів, оподаткування, ринків праці, забезпечення пенсій, соціальних пільг, довготривалих систем охорони здоров'я, освіти. ОЕСР взяла на себе лідируючу роль у запобіганні хабарництва та корупції в міжнародних масштабах. Організація сприяє більш повній інтеграції країн, що не входять до її складу, в глобальну світову систему торгівлі та інвестицій. ОЕСР на основі постійного аналізу дає відповідні середньострокові і довгострокові орієнтири розвитку макроекономічної політики з урахуванням темпу руху до перспективних цілей і міжнародної взаємодії в області структурної та макроекономічної політики.