Зміст

автомобільний інспекція громадськість управлінський

• Вступ
• Розділ 1. Теоретичні основи дослідження діяльності Даржавної автомобільної інспекції
• 1.1 Юридична природа і структура Державної автомобільної інспекції
• 1.2 Становлення та розвиток органів Державної автомобільної інспекції
• 1.3 Форми діяльності Даржавної автомобільної інспекції
• Розділ 2. Організаційно-правові основи діяльності Державної автомобільної інспекції України
• 2.1 Основні права, обов'язки та відповідальність працівників ДАІ
• 2.2 Відносини між працівниками ДАІ та представниками громадськості
• 2.3 Удосконалення організаційно-управлінської сфери діяльності ДАІ
• Висновок
• Список використаних джерел та літератури

Вступ

Актуальність теми дослідження. В сучасних умовах від рівня розвитку автомобільного транспорту, ступеня безпеки його руху по автошляхах значною мірою залежить успішність реалізації соціально-економічних програм нашої держави, стратегічного курсу на інтеграцію України до Європейського Союзу. Створення транспортних транснаціональних коридорів, які будуть проходити через Україну, стимулює подальший розвиток автотранспорту. Однак, ці процеси мають і негативні наслідки - зростання кількості дорожньо-транспортних пригод, збільшення аварійності, що тягне за собою значні людські жертви та матеріальні збитки.

Автотранспорт - це джерело підвищеної небезпеки і завдання держави не тільки стимулювати його розвиток та використання, але й забезпечувати його безпечне функціонування. Забезпечення безпеки дорожнього руху здійснюється як шляхом встановлення спеціальних груп норм, правил і стандартів, так і створенням певних організаційних структур, державних органів із відповідною компетенцією, у тому числі і щодо застосування заходів державного примусу до порушників загальнообов'язкових правил. Серед усіх державних органів, які мають повноваження щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, Державна автомобільна інспекція МВС України (далі - ДАІ) посідає особливе місце у зв'язку з тим, що чинне законодавство покладає на неї найширший обсяг повноважень у цій сфері.

Різні аспекти проблеми діяльності ДАІ досліджувались вітчизняними та зарубіжними вченими-юристами. Однак комплексного дослідження діяльності ДАІ, визначення місця і ролі органів ДАІ у системі державних органів, які мають повноваження у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, їх взаємодія, реалізація прав та обов'язків ДАІ залишилась, на цей час, поза увагою науковців і потребує докладного висвітлення. У зв'язку з цим дослідження проблеми діяльності ДАІ набуває особливого значення і актуальності, що зумовило вибір теми дипломної роботи "Правові основи діяльності Державної автомобільної інспекції".

Мета дослідження дипломної роботи полягає у тому, щоб на основі аналізу теоретичних джерел, чинного законодавства та узагальнення практики його реалізації визначити сутність та особливості діяльності ДАІ, виробити пропозиції та рекомендації щодо його вдосконалення.

Об'єктом дослідження є правовідносини у сфері дорожнього руху.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні питання діяльності ДАІ.

Відповідно до поставленої мети, в дипломній роботі необхідно вирішити такі основні завдання:

1. Визначити особливості юридичної природи та статусу ДАІ, його зміст і структуру.

2. Дослідити і проаналізувати становлення та розвиток органів Державної автомобільної інспекції.

3. З'ясувати форми діяльності Даржавної автомобільної інспекції Основні права, обов'язки та відповідальність працівників ДАІ.

4. Розкрити відносини між працівниками ДАІ та представниками громадськості.

5. Розробити пропозиції щодо вдосконалення організаційно-управлінської сфери діяльності ДАІ.

Методи дослідження. Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої в роботі мети та задач дослідження, його об'єкта та предмета. Методологічною основою дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Дослідження сутності правового статусу, поглиблення понятійного апарату здійснюється за допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного. Останній метод використовується для характеристики проблемних питань правозастосовчої діяльності ДАІ. Історико-правовий метод використаний для дослідження проблеми становлення органів ДАІ. За допомогою порівняльно-правового методу досліджені особливості юридичної відповідальності працівників ДАІ. Методи класифікації, групування, системно-структурний застосовані для визначення видів прав та обов'язків, групування підстав дисциплінарної відповідальності. Компаративний метод та документальний аналіз застосовувались для дослідження проблеми взаємодії ДАІ із іншими державними органами та громадськістю. Для формулювання пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення статусу ДАІ застосовані порівняльно-правовий метод, документальний аналіз, метод класифікаці.

Науково-теоретичною базою дипломної роботи є праці вітчизняних і зарубіжних вчених у галузях загальної теорії права, теорії управління, адміністративного права. Особлива увага приділена опрацюванню теоретичних здобутків учених-адміністративістів, які досліджували особливості правовідносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Проблеми використання міліцією правових засобів забезпечення безпеки дорожнього руху складали предмет досліджень В. Єгупенка, В. Новикова, О. Салманової; адміністративну відповідальність за порушення норм, правил і стандартів у сфері дорожнього руху досліджував В. Развадовський; проблеми діяльності ДАІ як суб'єкта державного управління безпекою дорожнього руху дослідив С. Гусаров; державне управління дорожнім рухом - В. Грошевий; організаційно-правові питання профілактики дорожньо-транспортних пригод та діяльність ДАІ у цій сфері аналізував О. Домашенко; правосвідомість громадян у галузі дорожнього руху дослідив О. Міленін; історія розвитку ДАІ викладена у роботах Я. Хом'яка. З позицій соціального управління, історико-правового та профілактичного змісту забезпечення безпеки дорожнього руху побіжно відображено у працях М. Афанасьєва, Д. Бахраха, А. Васильєва, І. Голосніченка, С. Гончарука, Є. Додіна, М. Єропкіна, Г. Клінковштейна, А. Клюшніченка, О. Остапенка, Л. Попова, Ф. Фіночка, І. Шахріманьяна, О. Якуби та інших.

В цілому державна система забезпечення безпеки дорожнього руху була розглянута у дослідженнях В. Майорова, Б. Россинського, І. Рема, окремі боки її функціонування дослідили - І. Веремеєнко, Р. Денисов, В. Жульов, Л. Ігнатов, В. Лук'янов, Ю. Тунік.

Нормативну основу роботи складають Конституція України, закони, підзаконні акти, зокрема, відомчі акти МВС України.

Наукова новизна одержаних результатів визначається сучасною постановкою проблеми, дослідженням нових ідей, тенденцій розвитку правових відносин та напрямків вдосконалення законодавства, норми якого регулюють місце ДАІ у системі державних органів та її роль у вирішенні проблеми забезпечення безпеки дорожнього руху.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що результати дослідження дипломної роботи можуть бути використані при викладанні дисципліни "Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ". Вони можуть бути використані при викладанні дисциплін "Адміністративне право України", "Судові та правоохоронні органи", у діяльності органів ДАІ.

Структура роботи. Відповідно до мети, завдань, логіки дослідження дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновку, списку використаних джерел та літератури.

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження діяльності Даржавної автомобільної інспекції

1.1 Юридична природа і структура Державної автомобільної інспекції

Одним із важливих напрямів діяльності органів внутрішніх справ України є забезпечення безпеки дорожнього руху. Виконання цього завдання покладено на Державну автомобільну інспекцію.

Відповідно до Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, Державна автомобільна інспекція (Державтоінспекція) є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України.

Для того щоб визначити адміністративно-правовий статус ДАІ як суб'єкта контролю за правомірністю експлуатації транспортних засобів, необхідно дати визначення правомірності експлуатації транспортних засобів, а також визначити правове становище ДАІ щодо здійснення такого контролю.

Під правомірною експлуатацією транспортного засобу слід розуміти використання транспортного засобу для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, яке відповідає чинному законодавству [6, с. 116].

МВС є складовою частиною виконавчо-розпорядчого апарату державного управління. Тут ДАІ виступає у якості об'єкта управління. Але у визначеній системі відносин ДАІ має такі функції, права і обов'язки, які дозволяють розглядати її як суб'єкта управління. Серед усіх державних органів, які мають повноваження щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, ДАІ посідає особливе місце у зв'язку з тим, що чинне законодавство покладає на неї найширший обсяг повноважень у цій сфері.

Слід зазначити, що на законодавчому рівні місце ДАІ в системі МВС визначено неоднозначно. Так, відповідно до Наказу МВС України від 17.12.2009 №530 "Про нормативне забезпечення організаційно-штатної роботи" ДАІ МВС України входить до блоку міліції громадської безпеки [7]. Але Закон України від 20.12.1990 "Про міліцію" визнає ДАІ самостійним структурним підрозділом. Згідно з конституційним принципом верховенства права підзаконний нормативно-правовий акт не може суперечити Закону [8]. Розглядаючи діяльність міліції громадської безпеки, науковці не включають службу ДАІ, мотивуючи це положенням Закону України "Про міліцію". Але, як показує практика, служба ДАІ є структурним підрозділом міліції громадської безпеки. На нашу думку, такий варіант є найбільш оптимальним з огляду на специфіку та досвід практичної діяльності ДАІ, оскільки безпека дорожнього руху є складовою частиною громадської безпеки. Отже, потрібно внести відповідні зміни до Закону України від 20.12.1990 р. "Про міліцію", а саме в ч. 1 ст. 7, виклавши її в такій редакції:

"Міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вона складається з підрозділів: кримінальної міліції; міліції громадської безпеки; транспортної міліції; міліції охорони; судової міліції; спеціальної міліції."