У 1974 році в дію були введені типові штати служб організації дорожнього руху і спеціалізованих монтажно-експлуатаційних підрозділів [8, с. 34]. Їх створення передбачалося в містах із населенням 100 тисяч осіб і більше, а також у обласних та республіканському апаратах ДАІ. Булао організовано підготовку відповідних фахівців вищої кваліфікації, підвищувалася кваліфікація інженерного складу служб організації дорожнього руху. Працівники ДАІ спільно з науковцями розробляли схеми організації дорожнього руху в містах.

Після проголошення незалежності України постало завдання побудувати правову, демократичну та соціальну державу. Відповідно до ст. 3 Конституції України, головне завдання держави - це створення відповідних умов для громадян держави [9]. На виконання конституційних норм спрямовує свою діяльність і профільний Департамент ДАІ МВС України. Так, Департаментом ДАІ МВС розроблено низку організаційно-правових заходів, орієнтованих на зменшення аварійності на автошляхах держави.

Законом України "Про міліцію" передбачено сферу завдань міліції щодо забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, законних інтересів та забезпечення дорожнього руху (пп. 1, 5 ст. 2) [10]. Уперше за часів існування Української держави було ухвалено Закон України "Про дорожній рух" [11]. У ньому визначено більш широкі конституційні повноваження суб' єктів безпеки дорожнього руху (розділ 2 Закону України "Про дорожній рух").

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. за №341 набуло чинності Положення "Про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ". Загалом зазначений нормативно-правовий документ закріплював організаційні, правові та матеріально-технічні засади діяльності Державтоінспекції.

Наступним кроком у розвитку законодавства у сфері безпеки дорожнього руху слід вважати Постанову Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за №1306, якою затверджено Правила дорожнього руху. Це перші Правила дорожнього руху незалежної України.

На нашу думку, Указ Президента України "Про ліквідацію Державної інспекції МВС України" від 19 липня 2005 року за №1109 спричинив багато негативних наслідків для підрозділів ДАІ МВС України, подальшу діяльність яких розробники зазначеного нормативно-правового документа уявляли у складі новоствореної патрульної служби.

Для її діяльності було створено належну правову базу, а саме: Програму (основні напрямки) реформування підрозділів міліції громадської безпеки від 29.07.2005 за №10792/Лц; Наказ МВС України "Про організацію навчання працівників новостворюваних підрозділів Державної служби безпеки дорожнього руху та Патрульної служби МВС України" від 26.10.2005 за №933; Рішення семінар-наради керівників міліції громадської безпеки, регіональних управлінь, вищих навчальних закладів МВС України у м. Донецьку 05.11.2005 за №16245/Рд "Про впровадження наукових досліджень у навчальний процес і практичну діяльність Патрульної служби МВС, удосконалення системи забезпечення правопорядку та безпеки громадян, покращення рівня підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників міліції громадської безпеки на етапі її реформування"; Рішення семінар-наради від 14.12.2005 №18634/Рд "Про додаткові заходи щодо створення Патрульної служби МВС України та підсумки службової діяльності підрозділів ППСМ за 2005 рік"; Наказ МВС України від 28.02.2006 №214 "Про створення Патрульної служби Міністерства внутрішніх справ України та реорганізацію дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції"; Наказ 22.02.2006 №185 "Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення" [12].

Утім слід зазначити, що ці реформи у сфері правоохоронних органів не дали очікуваних результатів.

З огляду на прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" від 24.09.2008 року за №586 [13] з 17 листопада 2008 року набули чинності нові тарифи штрафів для водіїв, які порушують Правила дорожнього руху. Вважаємо, що це певною мірою є правильним, тому що нові вимоги спонукають водіїв дотримуватися Правил дорожнього руху, бо саме на цьому грунтується безпека на автомобільних шляхах. Згідно з чинним законодавством, у сфері безпеки дорожнього руху держава справляє вирішальний вплив на безпеку дорожнього руху.

Захищати економічні права учасників дорожнього руху покликані певні Закони України, а саме Закон "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Закон "Про страхування". Попри створені законодавчі умови щодо запровадження європейських стандартів із цього питання, досягти бажаних результатів поки що не вдається. Нерідкими є випадки зловживання службовим становищем як із боку працівників страхових компаній, працівників міліції, так і самих учасників дорожньо-транспортних пригод.

Сприяти подоланню наявних негараздів та непорозумінь між учасниками дорожнього руху покликана збірка нормативно-правових документів, якими регламентовано діяльність Державтоінспекції МВС України, організацію та контроль за безпекою дорожнього руху та деякі інші питання [14], підготовлена авторським колективом Департаменту ДАІ МВС України та факультету безпеки дорожнього руху Донецького юридичного інституту.

Ураховуючи вищезазначене, вважаємо за доцільне запропонувати власну періодизацію становлення та розвитку підрозділів ДАІ МВС України. На нашу думку, слід виділити п' ять періодів:

1. Утворення ранньофеодальної держави та поява сухопутних шляхів, розселення східнослов'янських племен (Київська Русь - до середини XIV століття);

2. Перебування українських земель під впливом європейських держав (середина XIV століття - початок XIX століття);

3. Розвиток досліджуваного інституту за часів Російської імперії, що супроводжувався впровадженням єдиних стандартів із питань дорожнього руху на всій території царської Росії (XIX - початок XX ст.);

4. Розвиток підрозділів Державтоінспекції за часів УРСР (1917-1991 рр.);

5. Сучасний період розвитку підрозділів Державтоінспекції (1991 рік - дотепер).

Отже, досліджуючи становлення та розвиток підрозділів ДАІ МВС України як законодавчо закріпленого правового інституту, можна дійти висновку, що йому судився непростий шлях. Запропонована періодизація є першою в науковій літературі та має на меті допомогти глибше усвідомити складний і неоднозначний розвиток підрозділів ДАІ МВС України. Водночас слід наголосити, що вищезазначена періодизація значною мірою є умовною.

1.3 Форми діяльності Даржавної автомобільної інспекції

Для етимологічного погляду, форма (від лат. forma) - зовнішнє відображення змісту або будь-чого іншого [1, 1287]. Досить часто зазначають з'ясування сутності багатозначного поняття "форма" звернімося до юридичної та довідкової літератури. Форма пов'язана зі змістом як внутрішньо, так і зовнішньо: форма - це спосіб існування змісту, його внутрішня структура, організація і зовнішній вираз [2, 1328].

Перш ніж перейти до форм адміністративно-правової діяльності ДАІ, слід дати визначення і з'ясувати сутність форм державного управління та адміністративно-правової діяльності ОВС, адже перша категорія співвідноситься з останніми двома як частина та ціле.

Форми державного управління - це зовнішні прояви конкретних дій органів виконавчої влади чи їхніх посадових осіб, в яких реалізується компетенція цих органів (осіб) [3, 169].

Під поняттям форми адміністративної діяльності ОВС прийнято розуміти однорідні за своїм характером і правовою природою групи адміністративних дій, що мають зовнішнє вираження, з допомогою яких забезпечується охорона прав громадян, громадський порядок, громадська безпека та здійснюється боротьба з правопорушеннями [4, 276].

Отже, можна запропонувати таке визначення форми адміністративно-правової діяльності працівників ДАІ - це зовнішнє вираження розстановки сил та засобів ДАІ, за якого здійснюється адміністративно-владна діяльність працівників ДАІ з метою перевірки дотримання водіями транспортних засобів правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху та притягнення винних до відповідальності.

Нині в науці адміністративного права існують різні підходи до класифікації форм державного управління. Найпоширенішою є диференціація форм на правові (юридичні) та неправові (організаційні).

У діяльності ДАІ під час здійснення контролю за правомірністю експлуатації транспортних засобів домінує правова форма, адже вона майже завжди породжує юридичні наслідки. Ці наслідки проявляються у вигляді виникнення, зміни або припинення правовідносин між суб'єктом - ДАІ та об'єктом - учасниками дорожнього руху. Такі відносини виникають або під час виявлення працівниками ДАІ порушень правил, норм та стандартів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху учасниками дорожнього руху, або під час здійснення працівниками ДАІ адміністративно-запобіжних заходів, таких як зупинка транспортних засобів, перевірка документів у водіїв, звірка номерів вузлів та агрегатів транспортних засобів, перевірка водіїв та їх транспортних засобів за наявними базами даних. Ці дії працівників ДАІ можна назвати виконавчо-розпорядчими, що здійснюються на підставі і з метою виконання закону.

До складових правової форми діяльності працівників ДАІ під час здійснення контролю за правомірністю експлуатації транспортних засобів слід зарахувати видання актів управління, здійснення інших юридично значущих дій.

Актами управління є адміністративні матеріали, які складаються щодо правопорушників. Працівники ДАІ складають протокол про адміністративне правопорушення та в більшості випадків виносять постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 222 КУпАП. До актів управління ДАІ також належать приписи про усунення виявлених порушень, але вони складаються щодо посадових осіб, тому не застосовуються для контролю за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Так само не застосовується така правова форма діяльності ОВС, як укладання адміністративних договорів. До інших юридично-значущих дій працівників ДАІ під час контролю за правомірністю експлуатації транспортних засобів слід зарахувати проведення роз'яснювальної роботи щодо норм адміністративно-правових актів, адміністративно-запобіжні заходи, такі як зупинка транспортних засобів, перевірка документів у водіїв, звіряння номерів вузлів та агрегатів транспортних засобів, перевірка водіїв та їх транспортних засобів за наявними базами даних, а також заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення, хоча кінцевим результатом більшості з них буде складання відповідних адміністративних матеріалів.

До неправових форм діяльності працівників ДАІ щодо контролю за правомірністю експлуатації транспортних засобів належить підготовка, інструктаж та розвід нарядів ДПС перед заступанням на службу із забезпечення безпеки дорожнього руху, а також внутрішній контроль за несенням служби нарядами ДПС. Така діяльність не пов'язана з реалізацією розпорядчих повноважень і не призводить до встановлення правових норм. Її можна зарахувати до організаційно-технічних дій органів внутрішніх справ.

Відповідно до наказу МВС України від 27.03.2009 № 111 "Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС" основними формами несення служби є:

Патрулювання на транспортних засобах.

Піше патрулювання.

Несення служби на постах (у тому числі стаціонарних).

Здійснення регулювально-розпорядчих дій.

Супроводження транспортних засобів та ескортування посадових осіб, відносно яких здійснюється державна охорона.

Супроводження транспортних засобів або їх колон (5 і більше одиниць), організованих груп дітей, небезпечних, великовагових або великогабаритних вантажів [5].