Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Особливості взаємодії органів місцевого самоврядування з правоохоронними органами у сфері протидії рейдерству

Цибульник Т.А., здобувач

кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності

Стаття присвячена особливостям взаємодії органів місцевого самоврядування з правоохоронними органами у сфері протидії рейдерству на основі аналізу чинного законодавства та наукових досліджень.

Ключові слова: рейдерство, схема рейдерського захоплення, відчуження власності, державні реєстри, адміністративна відповідальність, виконавчі комітети, правоохоронні органи, органи місцевого самоврядування.

Статья посвящена особенностям взаимодействия органов местного самоуправления с правоохранительными органами в сфере противодействия рейдерству на основе анализа действующего законодательства и научных исследований.

Ключевые слова: рейдерство, схема рейдерского захвата, отчуждение собственности, государственные реестры, административная ответственность, исполнительные комитеты, правоохранительные органы, органы местного самоуправления.

Tsybulnyk TA. PECULIARITIES OF INTERACTION BETWEEN LOCAL GOVERNMENTS AND LAW ENFORCEMENT BODIES IN COMBATING RAIDING

The article is devoted to the peculiarities of interaction between local government and law enforcement agencies in combating raiding based on the analysis of current legislation and scientific researches.

Key words: raiding, schemes of raider attacks, alienation of property, public registries, administrative responsibility, Executive Committee, law enforcement agencies, local governments.

Постановка проблеми. Нещодавно Верховна Рада України підтримала у другому читанні резонансний в українському законодавстві законопроект № 4194 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними-особами підприємцями», адже його норми передбачають повне скасування використання печаток. Зазначимо, що законопроект стосується не всіх громадян, а лише суб'єктів господарювання. Законом передбачається виключити використання печаток у взаєминах суб'єктів господарювання з державними органами та органами місцевого самоврядування [1].

Головний ризик скасування печаток - це спрощення можливостей для рейдерських захоплень підприємств. На жаль, найпоширенішими економічними злочинами в Україні на сьогодні є саме незаконне привласнення майна. Рейдерська атака протікає миттєво, а відсутність печаток грає саме на оперативність шахраїв. Тепер рішення органу управління підприємством, наприклад, ради директорів, не підлягає обов'язковому скріпленню фірмовою печаткою. У той же час державні реєстратори не зобов'язані і навіть не мають повноважень перевіряти підписи на документах, які їм надаються. Тобто, будь-яка людина може за кодом ЄДРПОУ або назвою компанії подивитися, хто є директором або підписан- том підприємства, і просто «намалювавши» рішення, наприклад, про зміну керівництва, подати його державному реєстратору. Або підробивши статут, прописавши, що підприємство працює без печатки, швидко зареєструвати документ і вивести цінні активи. Нагально постає питання вирішення проблеми рейдерських захоплень на регіональному рівні, але треба враховувати комплексний підхід до проблеми, адже боротьба з окремо взятими схемами стає надалі неефективною.

Ступінь розробленості проблеми. Необхідно відзначити, що тема поширення протиправних схем перерозподілу та відчуження власності на ринку злиття та поглинання підприємств та можливість адміністративно-правового регулювання цього питання залишається актуальною у сфері протидії рейдерським процесам. Багато аспектів проблеми рейдерства вивчали такі науковці, як Б. Андрушків, С. Анісімов, П. Астахов, Т. Бабич, А. Бандурка, М. Бондаренко, П. Бер- наз, О. Бєліков, М. Бондаренко,Ю. Борисов, З. Варналій, С. Васильчик, Л. Венгер, В. Гра- чов, М. Грішенков, О. Дічек, Є. Дмитрієва, З. Живко, Д. Зеркалов, В. Ілюхін, В. Ісправні- ков, К. Каліцінська, Р. Кірюшин, С. Кравченко, М. Кричевський, М. Колєсник, М. Лящунко, В. Мандибура, П. Некрасов, Л. Нечипоренко, Н. Олексюк, О. Осипенко, Г. Паламарчук, А. Пиманова, Н. Приймак, С. Симаков, В. Стадник, Є. Стрельцова, О. Тарасова, О. Шустик, М. Фаенсон, Н. Яковенко та ін. правоохоронний орган рейдерство

Мета статті - на основі аналізу чинного законодавства України, наукових праць дослідників проаналізувати особливості взаємодії органів місцевого самоврядування з правоохоронними органами у сфері протидії рейдерству. Досягнення сформульованої мети у першу чергу передбачає удосконалення законодавства та вироблення ефективних пропозицій щодо протидії рейдерству в Україні.

Виклад основного матеріалу. На сьогоднішній день живильне середовище українському рейдерству, крім високої ступені корумпованості чиновників і правоохоронців, недосконалості законодавства та від-

сутності адаптації його до сучасних умов, створює відсутність у країні чітких антирей- дерських мір та нормально працюючого фондового ринку, «розмита» взаємодія органів публічної влади у сфері протидії рейдерству та непублічність більшості власників підприємств, непрозорість фінансових потоків підприємств, прагнення приховати прибуток, за допомогою виплати зарплат у конвертах та ручного розподілу дивідендів тощо. Першими кроками в покращенні ситуації Євросоюз вважає удосконалення законів про акціонерні товариства, введення боротьби з корупцією на усіх рівнях, просування судової реформи, збереження рівних умов для всіх приватних підприємств та взаємодію на усіх рівнях влади у сфері боротьби з рейдерством.

Приємно констатувати, що динаміка співпраці органів державної влади щодо протидії рейдерству позитивна, наприклад, 12 вересня 2016 року офіційно був підписаний Меморандум про співпрацю між Міністерством юстиції України та Національною поліцією України, який націлено на посилення прав суб'єктів господарювання в Україні, протидії протиправному позбавленню права власності, недопущення використання схем і методів рейдерського захоплення суб'єктів господарювання. В рамках співпраці сторонами створено робочі групи із представників Міністерства юстиції й Національної поліції України, а також представників інших органів влади та громадськості.

Спільна робота органів поліції, прокуратури та суду також має місце. Як приклад, 26.06.20l6 р. Новокаховським відділом поліції зареєстровано кримінальне провадження за статтею 356 Кримінального Кодексу України (далі - КК) за фактом самоуправних дій по збору врожаю озимої пшениці вартістю близько 9 млн. грн. на земельних ділянках одного з фермерських господарств. У цей же день прокурором підтримано та спрямовано до Новокаховського міського суду клопотання щодо накладення арешту на врожай пшениці. Судом розглянуто та визнано законною позицію прокуратури, задоволено вказане клопотання і винесено ухвалу про накладення арешту на майно. Фактично зазначеним рішенням вжито заходів щодо запобігання рейдерському захопленню врожаю пшениці, що вирощено громадянами Каланчацько- го району, які мають земельні паї на вказану земельну ділянку. Водночас, інша сторона оскаржила ухвалу суду до Апеляційного суду Херсонської області. Проте, принципово відстоюючи правову позицію, працівниками місцевої прокуратури у судовому процесі доведено правомірність рішення суду, внаслідок цього ухвалою апеляційної інстанції рішення місцевого суду залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Таким чином, завдяки активним діям працівників Новокаховської місцевої прокуратури, забезпечено захист прав громадян, вжито заходів до запобігання рейдерському втручанню у діяльність фермерського господарства [2].

Аналізуючи особливості взаємодії органів місцевого самоврядування з правоохоронними органами у сфері протидії рейдерству,констатуємо, що згідно Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування наділені низкою певних повноважень щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, в галузі зовнішньоекономічної діяльності тощо, а це передбачає насамперед урахування поточної ситуації для вирішення питання адміністративно-правового регулювання економічної безпеки країни, зокрема щодо протидії рейдерству, та визначення пріоритетних аспектів у спільній роботі з правоохоронними органами [3].

В адміністративному праві існує багато класифікацій суб'єктів адміністративно-правового регулювання боротьби з рейдерством. Ми проаналізуємо групу залежно від того, яким обсягом компетенції наділені суб'єкти адміністративно-правового регулювання боротьби з рейдерством. Вони поділяються на: органи загальної компетенції; органи галузевої компетенції; органи спеціальної (функціональної або міжгалузевої) компетенції; органи предметної компетенції [4, с. 68-69].

Органи загальної компетенції, а саме: Президент України, Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, здійснюють свої повноваження у сфері адміністративно-правового регулювання боротьби з рейдерством.

Реалізація державної політики у певному секторі покладається на органи галузевої компетенції. Критерієм ефективності виступають міра адаптації керівної системи до змін зовнішнього середовища, що дає їй можливість забезпечити самоорганізацію і досягнення мети, причому органи галузевої компетенції вирізняються рівнем складності структурної організації, функціональними можливостями [5].

Відповідно до Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» [6] органами галузевої компетенції вважаються міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні спеціальні підрозділи, на які покладені обов'язки забезпечувати боротьбу з рейдерством, інші структури, і, відповідно, керують певною галуззю (Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України тощо), а також місцеві органи цих міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

До суб'єктів адміністративно-правового регулювання боротьби з рейдерством, які наділені спеціальною (функціональною або міжгалузевою) компетенцією, слід віднести дві групи органів: по-перше, групу державних органів, що регулюють організацію боротьби з рейдерством; по-друге, групу державних органів, діяльність яких впливає на формування оперативно-тактичних та матеріально-технічних заходів.

Органом предметної компетенції є суд, який приймає рішення або виносить постанову щодо проведення заходів боротьби з рейдерством.

Нагадаємо, що під рейдерством слід розуміти систематичну недружню діяльність на ринку корпоративного контролю, спрямовану на несилове (або силове) отримання контролю над активами інших суб'єктів економічної діяльності всупереч їх волі, як законними, так і незаконними методами, із завданням їм економічних та інших видів збитків, що здійснюється з використанням недостатності правової бази, шляхом ініціювання бізнес-конфліктів та з корупційним використанням державних, адміністративних та силових ресурсів.