2) дотримуватись політичного нейтралітету, не займати інші оплачувані посади, а також додержуватись службової дисципліни і розпорядку роботи суду [15, c. 114].

Згідно ст. 127 Конституції України на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України не молодший 25 років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менше 3 років, проживає в Україні не менше 10 років і володіє державною мовою. Суддею апеляційного суду, якщо інше не передбачено законом, може бути громадянин України, який досяг на день обрання 30 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше як п'ять років, в тому числі не менш як 3 роки на посаді судді [1]. Суддею вищого спеціалізованого суду може бути громадянин України, який не молодший 30 років має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше 7 років, в тому числі не менш з них п'ять на посаді судді. Суддею ВСУ може бути громадянин України, який на день обрання досяг 35 років, стаж робот у галузі права не менше як 10 років, в тому числі не менше як п'ять на посаді судді. Окремо передбачені вимоги для кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України [1].

Кандидат на посаду судді військового суду крім того повинен перебувати на військовій службі, входити в штатну чисельність Збройних сил України і мати військове звання офіцерського складу. Необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого суду є складання кваліфікаційного екзамену. Ця умова не поширюється на осіб, які мають відповідний стаж роботи на посаді судді, давність якого не перевищує 11 років.

Не можуть бути рекомендовані на посаду професійного судді громадяни, визнані судом обмежено дієздатними чи недієздатними; ті, що мають хронічні психічні або інші захворювання, які перешкоджають виконанню обов'язків судді; у відношенні яких провадиться дізнання, досудове слідство, судовий розгляд кримінальної справи або які мають непогашену судимість [10].

Незалежність суддів і підкорення їх тільки закону є найважливішою засадою правосуддя і передумовою їх об'єктивності і неупередженості. При здійсненні правосуддя суддя не залежить від органів законодавчої та виконавчої влади, посадових осіб, органів місцевого самоврядування, політичних партій, громадських організацій; від думки і позиції сторін у цивільних і господарських справах, висновків органів дізнання і досудового слідства та прокурора у кримінальних справах, а також від вищестоящих судів.

Незалежність суддів гарантується і в самому суді при розгляді конкретних справ. Непроцесуальний вплив на думку судді з боку інших судів та керівників суду є неприпустимим. Особливий порядок призначення і обрання суддів полягає у тому, що перше призначення на посаду професійного судді суду загальної юрисдикції строком на п'ять років здійснює Президент України на підставі рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії суддів і за поданням Вищої Ради юстиції. Інші судді судів загальної юрисдикції обираються Верховною Радою України на підставі рекомендацій Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за поданням Голови Верховного Суду. Кримінальна справа щодо судді будь-якого суду може розглядатися по І інстанції апеляційним судом, а підсудність справи визначається Головою Верховного Суду України або його заступником. Незмінюваність судді означає, що він перебуває на посаді і здійснює свої повноваження по розгляду і вирішенню справ до виповнення 65 років (якщо обраний безстроково) або протягом 5 років (якщо призначений вперше) Для дострокового звільнення є передбачені законом підстави [18, c. 78].

Суддя не може бути переведений на іншу роботу або в інший суд без його згоди, а звільнення судді з адміністративної посади не припиняє його повноважень судді.

Вищими судовими органами в системі спеціалізованих судів є:

· Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ;

· Вищий господарський суд України;

· Вищий адміністративний суд України.

Вони мають особливу компетенцію, специфіку розгляду і вирішення окремих категорій справ.

Вищий господарський суд України, що здійснює судочинство в господарських справах, віднесених до його підсудності Господарським процесуальним кодексом, у встановленому законом порядку, та Вищий адміністративний суд України, що буде розглядати спори в сфері публічних правовідносин. Закон «Про судоустрій України» (ст. 38) передбачає утворення й інших вищих спеціалізованих судів у порядку, встановленому цим Законом.

Для забезпечення належного функціонування судової влади у загальній структурі державної влади щодо здійснення вищими спеціалізованими судами функції правосуддя необхідною умовою є наявність і чітка визначеність конституційних основ правосуддя, які забезпечують досягнення мети правосуддя, що полягає в захисті прав і свобод людини і громадянина в суспільстві. Основною формою виконання вищим спеціалізованим судом функції правосуддя є розгляд справ відповідної юрисдикції в касаційному порядку та розгляд справ за іншими видами проваджень, які або здійснюються вищим спеціалізованим судом за правилами касаційного провадження, або в іншому порядку, встановленому процесуальним законодавством.

Разом з тим законодавець допускає випадки, коли Вищий спеціалізований суд розглядає справи відповідної судової юрисдикції як суд першої або апеляційної інстанції у порядку, встановленому процесуальним законом. Такі випадки передбачені нормами КАС України. Статтею 171-1 встановлено особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Правила цієї статті поширені на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) актів Вищої Ради юстиції; 3) дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої Ради юстиції; 4) рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Розгляд зазначених категорій справ здійснюється Вищим адміністративним судом України як судом першої інстанції, рішення якого не підлягають оскарженню. Ще одним повноваженням вищого спеціалізованого суду в аспекті здійснення функції правосудця є можливість перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Такий вид перегляду прямо не визначено ст. 32 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»» від 7 липня 2010 року [10]. Водночас п. 5 цієї статті передбачає здійснення вищим спеціалізованим судом інших повноважень, визначених законом. Зважаючи на те, що зазначена норма не конкретизує яким саме законом ці повноваження можуть передбачатися (матеріальним чи процесуальним), встановлення досліджуваного повноваження у нормах процесуального законодавства вбачається таким, що кореспондується із наведеними приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Зважаючи на викладене, необхідно зробити кілька висновків. По-перше, у демократичній державі судова влада виконує винятково притаманну їй функцію - правосуддя, що повною мірою стосується і судової діяльності вищих спеціалізованих судів. По-друге, вищими спеціалізованими судами судова функція здійснюється лише в особливій, встановленій законом процесуальній формі, тобто під час судового процесу з неухильним дотриманням спеціальної визначеної законом процедури. Ці форми і процедури регламентуються відповідними нормами процесуального законодавства. По-третє, здійснення правосуддя - це головна й основна, але не єдина функція, що виконується вищими спеціалізованими судами, оскільки в її межах проводиться судовий контроль, даються рекомендаційні роз'яснення правових норм тощо. Водночас перелічені функції, безумовно, є менш важливими в діяльності вищих спеціалізованих судів.

2.2 Повноваження Вищого адміністративного та Вищого господарського судів

Вищими судовими органами спеціалізованих судів є Вищий господарський суд України та Вищий адміністративний суд України. Закон допускає можливість утворення й інших вищих спеціалізованих судів у загальному порядку, передбаченому у ст. 20 Закону України «Про судоустрій України».

Вищий господарський суд України та Вищий адміністративний суд України складаються з голів, перших заступників голів, заступників голів та суддів і діють у складі колегій суддів. У Вищому господарському суді України та Вищому адміністративному суді України утворюються президії, пленуми, науково-консультативні ради.

До повноважень Вищого господарського суду України та Вищого адміністративного суду України відносяться такі:

а) перегляд у касаційному порядку рішень апеляційних і місцевих господарських судів;

б) вивчення і узагальнення практики застосування законодавства, забезпечення однаковості практики, аналіз статистики вирішення господарських та адміністративних спорів;

в) надання роз'яснень господарським чи адміністративним судам із питань практики застосування законодавства України, яке регулює відносини в господарській та адміністративній сфері та порядок вирішення господарських і адміністративних спорів;

г) ведення роботи, спрямованої на попередження правопорушень у сфері господарських та адміністративних відносин;

ґ) здійснення організаційного керівництва апеляційними господарськими та адміністративними судами, а також місцевими господарськими судами Автономної Республіки Крим, господарськими судами областей, міст Києва і Севастополя, місцевими адміністративними судами, відповідальність за організацію, стан і вдосконалення їх діяльності, перевірка і поширення позитивного досвіду роботи господарських і адміністративних судів;

д) забезпечення підбору і підготовки кандидатів у судді, підвищення кваліфікації працівників господарських і адміністративних судів, організація роботи з матеріально-технічного забезпечення господарських і адміністративних судів і створення належних умов для їх діяльності, нормативного забезпечення, ведення статистичного обліку;

е) забезпечення діяльності кваліфікаційної комісії суддів господарських і адміністративних судів [20, c. 7-10].

Як і Вищий господарський, Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції. Інші судові повноваження Вищого адміністративного суду тісно пов'язані з судовим захистом виборчих прав громадян та прав на проведення всеукраїнських референдумів. Предметом оскарження з таких питань є рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, місцезнаходженням якої є м. Київ. Усі рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії (за винятком нижчезазначених) або члена цієї комісії оскаржуються до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на м. Київ.

Апеляційний перегляд вказаних справ здійснює не апеляційний адміністративний суд, а Вищий адміністративний суд. Тобто по таких справах він набуває повноважень суду апеляційної інстанції [21, c. 267].

Окрім того, безпосередньо до Вищого адміністративного суду оскаржуються рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму, тому Вищому адміністративному суду як суду першої інстанції підсудні справи:

- щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму;

- щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України.