Проте, відповідно до ст. 498 КПК України, якою передбачені підстави для застосування примусових заходів виховного характеру, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Оскільки за умовою завдання, суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (ч. 3 ст. 185 КК України), вчинив хлопчик у віці 13 років, тобто до настання віку кримінальної відповідальності, відносно нього потрібно провадити кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, як це встановлено у ст. 498 КПК України.

Порядок досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру визначений статтею 499 КПК України. Так, згідно з нею:

1. Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру здійснюється згідно з правилами, передбаченими КПК України. Таке досудове розслідування здійснюється слідчим, який спеціально уповноважений керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх.

2. Під час досудового розслідування проводяться необхідні процесуальні дії для з'ясування обставин вчинення суспільно небезпечного діяння та особи неповнолітнього.

3. Участь захисника у кримінальному провадженні є обов'язковою.

4. За наявності достатніх підстав вважати, що особа, передбачена статтею 498 КПК України, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, вона може бути поміщена у приймальник-розподільник для дітей на строк до тридцяти днів на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої за клопотанням прокурора згідно з правилами, передбаченими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд зобов'язані відмовити у поміщенні особи у приймальник-розподільник для дітей, якщо прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що особа може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, та що жоден із більш м'яких заходів не може запобігти цьому.

Строк тримання особи у приймальнику-розподільнику для дітей може бути продовжено ухвалою слідчого судді, суду ще на строк до тридцяти днів. Питання скасування чи продовження строку тримання особи у приймальнику-розподільнику для дітей вирішується в порядку, передбаченому для скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою відповідно.

5. За відсутності підстав для закриття кримінального провадження прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру і надсилає його до суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, на підставі викладеного, можна зробити наступні висновки.

Слідчий, який 15 лютого прийняв рішення про відмову у внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, що надійшли до чергової частини райвідділу 03 лютого про вчинене кримінальне правопорушення, посилаючись на те, що особа не досягла віку кримінальної відповідальності, тобто 14 років, поступив неправомірно, у порушення вимог чинного КПК України.

Слідчим були допущені наступні порушення кримінального процесуального закону.

По-перше, він, у порушення вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, не вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про те, що невідома особа розбила вітрину продовольчої крамниці і таємно викрала різні продовольчі товари, невідкладно, тобто 03 лютого, або не пізніше 24 годин після подання до чергової частини райвідділу заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення.

Також, оскільки суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (ч.3 ст. 185 КК України), вчинив хлопчик у віці 13 років, тобто до настання віку кримінальної відповідальності, відносно нього потрібно провадити кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, як це встановлено у ст. 498 КПК України.

Тому, слідчий, який відмовився вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинене кримінальне правопорушення, посилаючись на те, що особа не досягла віку кримінальної відповідальності, тобто 14 років, порушив вимоги ст. 498 та ст. 499 чинного КПК України.

3. Завдання 3

кримінальний процесуальний слідчий допит

Під час розгляду кримінального провадження відносно гр. Ларіна, який був затриманий за розбійний напад, слідчий слідчого управління ГУМВС України в Харківський області, в провадженні якого було це провадження, встановив, що гр. Ларін скоїв ще кілька кримінальних проступків у Київському, Жовтневому, Червонозаводському районах м. Харкова, де були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових проваджень за фактом вчинення кримінального проступку. Слідчий, після отримання кримінальних проваджень, вивчив їх і дійшов висновку, що необхідний обсяг роботи потребує створення слідчо-оперативної групи.

Який процес, порядок створення слідчо-оперативної групи (слідчої бригади)?

Особливості проведення досудового провадження групою посадових осіб?

Вирішення:

Для правильного вирішення цього практичного завдання потрібно ознайомитися з такою темою навчального курсу «Кримінальне процесуальне право України», як «Загальні положення досудового розслідування» взагалі, і зокрема, з питанням про процес, порядок створення слідчої групи, а також особливості досудового розслідування кримінальних правопорушень групою посадових осіб.

Для цього потрібно використати відповідні положення чинного Кримінального процесуального кодексу України № 4651-VI від 13.04.2012 року (далі - КПК України) Кримінальний процесуальний кодекс України № 4651-VI від 13.04.2012 року // Офіційний вісник України. - 2012.- № 37 (25.05.2012). - Ст. 1370., а також Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про організацію діяльності органів досудового розслідування міністерства внутрішніх справ України» № 686 від 09.08.2012 року Наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про організацію діяльності органів досудового розслідування міністерства внутрішніх справ України» № 686 від 09.08.2012 року // Офіційний вісник України. - 2012. - № 84. - Ст. 3408. , Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про організацію взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень» № 700 від 14 серпня 2012 року Наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про організацію взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень» № 700 від 14 серпня 2012 року. Електронний документ. Режим доступу: http://document.ua/pro-organizaciyu-vzaemodiyi-organiv-dosudovogo-rozsliduvannj-doc119907.html..

По-перше, потрібно зауважити, що відповідно до нового КПК України та Наказу Генеральної прокуратури України «Про Єдиний реєстр досудових розслідувань» № 69 від 17.08.2012 року Наказ Генеральної прокуратури України «Про Єдиний реєстр досудових розслідувань» № 69 від 17.08.2012 року. Електронний документ. Режим доступу: http://document.ua/pro-edinii-reestr-dosudovih-rozsliduvan-doc110019.html., створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 2.1 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, має назву Єдиного реєстру досудового розслідування, а не Єдиного реєстру досудових проваджень, як про це зазначено в умові завдання.

Так, за умовою завдання, під час розгляду кримінального провадження відносно гр. Ларіна, який був затриманий за розбійний напад, слідчий слідчого управління ГУМВС України в Харківський області, в провадженні якого було це провадження, встановив, що гр. Ларін скоїв ще кілька кримінальних проступків у Київському, Жовтневому, Червонозаводському районах м. Харкова. Слідчий, після отримання кримінальних проваджень, вивчив їх і дійшов висновку, що необхідний обсяг роботи потребує створення слідчо-оперативної групи.

Потрібно визначити, який процес, порядок створення слідчої групи.

Так, частина друга статті 39 чинного КПК України визначає процесуальні повноваження керівника органу досудового розслідування, які на відміну від наглядових процесуальних повноважень прокурора мають відомчий контрольно-процесуальний характер. У п. 1 ч. 2 ст. 39 КПК України зазначено, що керівник органу досудового слідства визначення слідчого, або групу слідчих, які будуть здійснювати досудове розслідування.

У новому КПК України, на відміну від КПК України у попередній редакції (1960 року) відсутня норма, яка б встановлювала підстави і порядок створення слідчої групи, але, виходячи із повноваження керівника органу досудового розслідування щодо призначення старшого слідчої групи, слід зробити висновок, що він може прийняти рішення і про утворення слідчої групи з числа підлеглих йому слідчих Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. / за заг. ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, А.В. Портнова. - Х.: «Право», 2012. - Т. 1. - С. 138..

Так, у КПК України у попередній редакції (1960 року) Кримінально-процесуальний кодекс України: Затверджений Законом Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про затвердження Кримінально-процесуального кодексу Української РСР» від 28.12.1960 року // Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР). - 1961. - № 2. - Ст. 15. містилася стаття 119, якою був визначений порядок провадження слідства у кримінальній справі декількома слідчими. Так, згідно з нею, якщо розслідування особливо складної справи доручається декільком слідчим, то про це зазначається в постанові про порушення справи або виноситься окрема постанова. Один з цих слідчих призначається старшим, він приймає справу до свого провадження і безпосередньо керує діями інших слідчих. Постанова про призначення в справі декількох слідчих оголошується обвинуваченому.

Також, КПК України (у ред. 1960 року) передбачався порядок створення і діяльності міжнародної слідчої групи.