ВСТУП

державний реєстр цивільний стан

Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків (ст. 49 Цивільного Кодексу України, далі- ЦК). Для найважливіших з них передбачена обов'язкова державна реєстрація. Так, відповідно до частини третьої вищевказаної статті, державній реєстрації підлягають наступні акти цивільного стану, а саме народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Державна реєстрація актів цивільного стану, у відповідності до ЗУ “ Про держану реєстрацію актів цивільного стану” від 01.07.2010 року, провадиться органами державної реєстрації актів цивільного стану, відповідно до їх компетенції.

Правильна і своєчасна державна реєстрація актів цивільного стану забезпечує охорону особистих і майнових прав особи. Посадові особи органів державної реєстрації актів цивільного стану слідкують за тим, щоб проведена державна реєстрація була оформлена відповідно до Закону, щоб в результаті помилки не постраждали інтереси окремих громадян, їх дітей та й суспільства в цілому.

Так, права і обов'язки подружжя виникають з моменту укладення шлюбу, тобто з моменту його державної реєстації в органах державної реєстрації актів цивільного стану.

Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя, тобто без державної реєстрації шлюб як правова категорія не існує.

Права та обов'язки батьків виникають з моменту народження дитини, а саме народження дитини підлягає обов'язковій державній реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану. Вік особи оприділяється датою народження, яка вказана в актовому записі про народження, а з досягненням певного віку, виникає дієздатність громадянина, можливість набуття деяких прав та обов'язків.

Останній етап в житті людини - це її відхід у вічність, настання смерті, яка не залежить від волі людини, але відноситься до події, що безпосередньо породжує або припиняє права та обов'язки. Факт смерті підлягає реєстрації в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану за останні роки мало значні зміни, як за формою, так і по суті.

Знання нових положень українського законодавства про державну реєстрацію актів цивільного стану має велике значення не тільки для органів, що здійснюють вказану реєстрацію, але і для громадян, що звертаються в ці органи, так як всі дії громадян або події «існують» в особливому соціальному середовищі - сім'ї, а їх учасниками є особливі суб'єкти - члени сім'ї (родичі, подружжя).

Зміни, що відбулися на сьогодні в Україні у сфері політики, економіки, права, впливають і на демографічну ситуацію, зокрема, на шлюбно-сімейні відносини. Тому проблеми сім'ї визначаються як один з пріоритетних напрямків державної політики. Сім'я визнається однією з ключових суспільних цінностей.

Аналіз наукових праць вчених-правників доводить, що більшість з них присвячена вивченню основних, базових аспектів сімейного права, таких, як поняття та правова природа шлюбу, умови і порядок реєстрації шлюбу (наукові праці вчених-правників М.В.Антокольської, Д.І.Мейєра, І.В.Афанасьєвої, Г.К.Матвєєва, Н.В.Рабіновіча, І.М.Кузнєцова, Г.Ф.Шершеневича, В.С.Гопанчука, І.В.Жилінкової, Ю.С.Червоного, А.М.Рабця, Н.С.Шерстньової, М.Т.Оридороги, В.А.Рясенцева, А.М.Нєчаєвої, Є.М.Ворожейкіна, З.В.Ромовської, О.С.Мазур), правового регулювання особистих немайнових правовідносин та майнових відносин подружжя (Н.В.Рабіновіч, О.С.Іоффе, О.В.Дзера), історії сімейно-шлюбного законодавства (Г.К.Матвєєв, О.А.Андрєєва), тощо. Такі вчені, як Дзера О.В., Жилинкова І.В вивчали, зокрема, деякі аспекти проблеми врегулювання відносин власності подружжя та осіб, які перебувають у фактичному шлюбі. Наукові праці М.В.Антокольської частково присвячені проблемам розвитку сімейного права, зокрема, проблемі визнання законного шлюбу за фактичними шлюбними відносинами, а пані Зореслава Ромовська, яка є одним з авторів Сімейного кодексу України (надалі - СКУ), здійснила спробу усунути деякі суперечності між правом і традицією у сфері сімейних відносин. CКУ став результатом плідної праці вчених, аналізу чинних кодексів інших країн та врахування досвіду сімейно-правового регулювання. Однак, поряд з тим, він вміщує в собі деякі протиріччя, зокрема, пов'язані з тим, що у відносинах власності законодавець прирівнює осіб, перебуваючих у фактичному шлюбі та чоловіка та жінку, які перебувають у зареєстрованому шлюбі, що протирічить п. 2 ст 21 СКУ та не сприяє авторитету шлюбу, як сімейно-правового інституту.

Органи державної реєстрації актів цивільного стану ( далі- органи ДРАЦС) є одним з основних органів виконавчої влади, що забезпечує організацію та контроль діяльності щодо державної реєстрації актів цивільного стану на території України , цим обусловлюється актуальність цієї роботи та новизну теми дослідження.

Державна реєстрація актів цивільного стану здійснюється від імені держави як в інтересах громадян, так і в державних та суспільних інтересах і має важливе значення для охорони особистих і немайнових прав громадян.

Дотримання порядку є обов'язковим, оскільки воно має на меті точне документування відображення події або іншої обставини, що має місце у житті, з яким пов'язуються відповідні права і обов'язки громадян.

Статистика показує, що в органах ДРАЦС розривається приблизно кожен п'ятий шлюб. Для прикладу, згідно сатистичних даних відділу державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві пртягом 2013 року розірвано 363 шлюби, з них за рішенням суду - 25. Так, орган ДРАЦС не з'ясовує причин розлучення, в його обов'язки не входить примирення подружжя.

Проте, фахівці органів ДРАЦС проводять бесіду щодо примирення подружжя.

Велику роботу відділи ДРАЦС проводять щодо внесення змін та доповнень до записів актів цивільного стану та видачу повторних свідоцтв та витягів з Державного реєстру актів цивільного стану гомадян . Аналіз роботи за даним видом діяльності за останні три роки показав, що кількісний ріст запитів залежить від змін у законодавстві. Якщо загальна кількість запитів у 2007 році по відділу ДРАЦС Шевченківського РУЮ у місті Києві становила 1046, то в 2013 році запитів від громадян та підприємств, установ, організацій надійшло 15254.

У науковій і навчальній літературі з цивільного права зазначається цивільно - правове значення актів цивільного стану. Так, зокрема, автори наукових статей з цивільного права під редакцією А.П.Сергеева, Ю.К. Толстого стверджують, що народження, укладення та розірвання шлюбу, усиновлення (удочеріння), встановлення батьківства, зміна імені та смерть громадянина законом віднесені до числа фактів, що визначають цивільно - правовий статус громадянина.

Подібна позиція аргументована ними наступними прикладами «Виникнення та припинення правоздатності пов'язується з моментом народження і моментом смерті громадянина, одруження тягне за собою виникнення права спільної сумісної власності подружжя, а усиновлення - та відносини законного представництва, и весь комплекс особистих та майнових прав і обов'язків, що виникають між батьками і дітьми

З вищевикладеним, безумовно, важко сперечатися. Однак, запропоновані приклади здебільшого підтверджують зовсім інший тезу, а саме акти гцивліьного стану визначають сімейно - правовий статус особи. Як справедливо стверджує О. Дзера, фактичне збереження в Сімейному кодексі України суто адміністративних процедур, пов'язаних з реєстрацією більшості актів цивільного стану, не випадково, воно об'єктивно зумовлено самою їх правовою природою. «Всі ці акти, хоча і мають юридичну значущість для цивільно - правової сфери, значно більшою мірою впливають на шлюбно - сімейні правовідносини, за загальним правилом викликаючи їх динаміку»

Крім юридичного, відділи державної реєстрації актів цивільного стану мають і демографічне значення. Вони служать для демографічного обліку руху населення, кількісних і якісних змін в процесах народонаселення, а також важливим засобом демографічного прогнозування в різних масштабах. Акти цивільного стану враховуються при розробці планів соціального розвитку, проектів забудови, планів архітектурного, культурного розвитку міст і сіл.

За даними державної служби статистики України, у 2013 році рівень народжуваності в Україні скоротився до 11,1 осіб на 1000 населення.

"Для порівняння, в 2012 році народжуваність становила 11,4 осіб на 1000 населення. При цьому серед регіонів України зафіксована значна диференціація рівня народжуваності: від 9,1 народжених на 1000 населення в Луганській області до 15,1 - у Рівненській",

Найвища народжуваність за 2013 рік спостерігалася в країнах Європейського Союзу, а саме в Ірландії - 16,5 новонароджених на 1000 чоловік), Великій Британії (13 новонароджених на тисячу) і у Франції (12,8).

У той же час рівень смертності населення також виріс. Якщо в 2012 році він становив 14,5 осіб на 1000 населення, то в 2013 році він піднявся до 14,6 осіб на 1000 населення. Найвищий рівень смертності зафіксовано в Чернігівській області (18,6).

Цій та іншим проблемам державної реєстрації актів цивільного стану в Україні присвячена дана дипломна робота.

Теоретичною основою даного дослідження є праці таких вчених-правників: О.А.Андреєвої, М.В.Антокольської, Д.І.Мейєра, І.В.Афанасьєвої, Г.К.Матвеєва, Н.В.Рабіновіча, І.М.Кузнєцова, Г.Ф.Шершеневича, В.С.Гопанчука, І.В.Жилінкової, Ю.С.Червоного, А.М.Рабця, Н.С.Шерстньової, М.Т.Оридороги, О.С.Іоффе, В.А.Рясенцева, А.М.Нєчаєвої, Є.М.Ворожейкіна, З.В.Ромовської, О.В.Дзери, О.С.Мазур.

Метою даної роботи є дослідження закономірностей розвитку правового регулювання відносин, які виникають в процесі здійснення державної реєстрації актів цивільного стану, а також виявлення протирічь у законодавстві, яке регулює вказану сферу життя суспільства.

Об'єктом даного дослідження є суспільні та правові відносини, які виникають у вищенаведеній сфері життя суспільства, та регулюються Сімейним кодексом України та іншими законодавчими актами.

Предметом дослідження є правове регулювання відносин та практика застосування законодавчих актів, що регулюють відносини з питань державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, їх історичний розвиток та сучасний стан.

Методологічною основою цієї роботи є закони матеріалістичної діалектики, об'єктивно існуючи закони суспільного розвитку та розвитку держави та окремі загальні та спеціальні методи наукового пізнання правових категорій та явищ, які використовувалися при проведенні даного дослідження,

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що теоретичні висновки та зроблені на їх основі практичні пропозиції можуть бути використані при проведенні лекційних та практичних занять при вивченні відповідних дисциплін. Результати даної дипломної роботи будуть цікаві юристам-практикам. Практична значимість роботи полягає також у тому, що одержані в результаті дослідження висновки мають дискусійний характер і можуть слугувати основою подальшого наукового дослідження проблем.

Робота складається зі вступу, 3 розділів, - підрозділів, висновку і списку використаних джерел та додатків

Повний обсяг роботи складає сторінок. Список використаних джерел містить найменувань.