РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ

1.1 Поняття та ознаки актів цивільного стану

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, встановлених законом, зміна імені, смерть відповідно до Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та інших актів законодавства.

Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 № 1064.

Державна реєстрація зміни імені та розірвання шлюбу проводиться дипломатичними представництвами і консульськими установами України лише щодо громадян України, які постійно проживають за кордоном.

Про факт державної реєстрації акту цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видаються відповідні свідоцтва про народження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть на бланках, виготовлених за зразками та їх описами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2010 № 1025 "Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану".

Порядок ведення обліку, звітності та зберігання бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану встановлюється Порядком ведення обліку і звітності про використання бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також їх зберігання, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 жовтня 2012 року № 1578/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 2 листопада 2012 року за № 1845/22157 (далі - Порядок обліку, звітності та зберігання бланків свідоцтв).

Працівники органів державної реєстрації актів цивільного стану у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України, а на території Автономної Республіки Крим, крім того, - законодавством Автономної Республіки Крим.

При державній реєстрації актів цивільного стану працівники органів державної реєстрації актів цивільного стану в установленому порядку та в межах компетенції вирішують питання, що випливають з норм міжнародного права, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо в міжнародному договорі України, укладеному в установленому порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом сімейного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

Державна реєстрація актів цивільного стану за заявами іноземців, осіб без громадянства проводиться за законодавством України.

Органи державної реєстрації актів цивільного стану повідомляють компетентні органи іноземних держав, з якими Україною укладено договори про правову допомогу і правові відносини у цивільних і сімейних справах, про державну реєстрацію актів цивільного стану громадян таких держав, якщо правилами договорів передбачено надання зазначених відомостей.

Працівники органів державної реєстрації актів цивільного стану зобов'язані додержуватись таємниці державної реєстрації актів цивільного стану. Відомості про національність, освіту, сімейний стан, а також адресу, дату і місце народження фізичної особи, які стали відомі працівнику органу державної реєстрації актів цивільного стану у зв'язку з державною реєстрацією акту цивільного стану, є конфіденційними і розголошенню не підлягають.

Фізична особа має право на ознайомлення з інформацією, що міститься в актовому записі цивільного стану, яка стосується її особисто, крім випадків, передбачених законом.

Конфіденційна інформація про фізичну особу, яка міститься в актовому записі цивільного стану (дані про національність, освіту, сімейний стан, а також адресу, дату і місце народження фізичної особи), може бути повідомлена працівниками органу державної реєстрації актів цивільного стану запитувачу інформації за бажанням фізичної особи та лише за її згодою на підставі заяви, справжність підпису на якій засвідчена в установленому порядку.

За рішенням суду фізична особа має право на ознайомлення з конфіденційною інформацією в актових записах цивільного стану про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів.

Працівники органів державної реєстрації актів цивільного стану ознайомлюють запитувача інформації з відомостями актових записів цивільного стану, доступ до яких не обмежений.

На вимогу фізичної особи працівниками органів державної реєстрації актів цивільного стану надається письмова інформація про відомості актових записів цивільного стану, з якими вона має право на ознайомлення відповідно до законодавства.

Органи державної реєстрації актів цивільного стану повідомляють органам праці та соціального захисту населення, територіальним органам Пенсійного фонду України, державним податковим органам відомості про померлих в установленому законодавством порядку.

Відділи державної реєстрації актів цивільного стану надають органам ведення Державного реєстру виборців відомості в порядку, передбаченому Законом України "Про Державний реєстр виборців".

Органи державної реєстрації актів цивільного стану повідомляють районні, районні у містах, міські, міськрайонні військові комісаріати про зміну призовниками і військовозобов'язаними прізвища, власного імені, по батькові при державній реєстрації зміни імені, шлюбу, розірванні шлюбу та при визнанні батьківства відносно даних осіб, а також про їх смерть.

Повторна видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також видача витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану при підтвердженні права особи на отримання даних документів та, в окремих випадках, родинних відносин між заявником та особою, щодо якої складено актовий запис цивільного стану.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє відомості про державну реєстрацію акту цивільного стану на підставі ухвали (письмового запиту) суду (судді) у зв'язку зі справами, що перебувають у його провадженні, а також письмового запиту нотаріуса, у веденні якого перебуває спадкова справа, органу досудового розслідування, інших державних органів (посадових осіб), якщо запит зроблено у зв'язку зі здійсненням ними повноважень, визначених актами законодавства.

Відділи державної реєстрації актів цивільного стану розглядають та надають відомості про державну реєстрацію акту цивільного стану з дотриманням строків та порядку, визначених законодавством.

Діловодство в органах державної реєстрації актів цивільного стану ведеться державною мовою.

Документи, складені іноземною мовою, подаються для державної реєстрації актів цивільного стану разом з їх перекладами на українську мову, засвідченими в установленому порядку.

Акти цивільного стану за своєю сутністю є юридичною сукупністю (комплексом обставин), що спричиняє виникнення, припинення, зміну цивільних прав і обов'язків.

У ст. 49 Цивільного Кодексу України ( далі- ЦК), акти цивільного стану визначаються як події та дії, що нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.

Так, Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану” від 01.07.2010 року № 2398- IV, наводить теж саме визначення поняття актів цивільного стану.

До них, зокрема, належать: народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.

Перелік актів цивільного стану, встановлений у ст.49 ЦК, є примірним і може бути розширений у процесі тлумачення норм ЦК.

Наприклад, актами цивільного стану за своєю сутністю є визнання особи безвісно відсутньою, оголошення її померлою, тощо.

Деякі види актів цивільного стану підлягають державній реєстрації. Це стосується народження фізичної особи та її походження, смерті, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені.На відміну від загального переліку актів цивільного стану, перелік тих актів, що підлягають державній реєстрації, є вичерпним (ч. З ст.49 ЦК).

Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.

Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Слід підкреслити, що деякі з цих актів зачіпають не лише цивільну правоздатність особи, але й впливають на обсяг її прав та обов'язків в інших сферах. До таких актів належать набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, інвалідність. Цим зайвий раз підкреслюється тенденція до істотного розширення цивільного-правового регулювання і охоплення ним таких відносин, які не є цивілістичними по суті.

Акти цивільного стану поділяються на дії, тобто факти, настання яких залежить від волі осіб (укладення і розірвання шлюбу, усиновлення, зміна імені), та події, настання яких від волі осіб не залежить (смерть, досягнення певного віку).

Наприклад, встановлені законом права і обов'язку подружжя виникають лише після реєстрації шлюбу в передбаченому законом порядку.

Визнаються дійсними акти цивільного стану, вчинені за релігійними обрядами до утворення чи відновлення органів ДРАЦС (наприклад, під час Великої Вітчизняної війни на окупованих територіях). Вони прирівнюються до актів цивільного стану, вчинених у органах ДРАЦС, і не вимагають наступної державної реєстрації.

Акти цивільного стану -це одна із самих стабільних документальних систем, яка існує в Україні.

Так, історія реєстрації актів цивільного стану на переважній частині території України сягає у глибину віків, у 1722 рік. Реєстрація цивільного стану громадян у царській Росії - це заслуга царя Петра 1, який у 1721 зобов'язав священиків вести метричні книги з 1722 року. Метричні книги складались з 3-х частин: народження, шлюб, смерть.

Історія сучасних відділів державної реєстрації актів цивільного стану України починається з 20 лютого 1919 року, коли Рада народних комісарів УРСР прийняла одразу 3 декрети:

- „Про організацію відділу записів актів цивільного стану”;