Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року № 1064 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян» (зі змінами) наказом Міністерства юстиції України від 24.07.2008 № 1269/5 затверджено Інструкцію з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - Інструкція), якою визначено порядок внесення до Реєстру відомостей про народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, а також установлено форми витягів з Реєстру та умови їх видачі.

Одночасно вказаним наказом Мін'юсту визначено строки внесення до Реєстру відомостей, що містяться в книгах реєстрації актів цивільного стану, які зберігаються в архівах відділів реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції.

Згідно з пунктом 4.1 розділу IV вказаної Інструкції відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть, які містяться в книгах реєстрації актів цивільного стану і метричних книгах, що зберігаються в архівах відділів реєстрації актів цивільного стану, підлягають обов'язковому внесення до Реєстру у вигляді, межах та обсягах, наведених у відповідних книгах.

У разі, якщо відомості вказаних актових записів цивільного стану складені недержавною мовою, у даних Реєстру обов'язково зазначається мова, якою складено паперовий носій цих записів. До відомостей у Реєстрі таких актових записів (не паперові носії) реєстратором може бути внесено зміни на підставі заяви фізичної особи, яка має право на отримання повторного свідоцтва, витягу з Реєстру та при пред'явленні паспорта з урахуванням його даних, викладених українською мовою. У цьому разі до Реєстру вносяться дані щодо реєстратора, яким унесено зміни, а також підстава таких змін та дата їх унесення.

При реєстрації розірвання шлюбу, крім відомостей актового запису про розірвання шлюбу, до Реєстру вносяться відомості актового запису про шлюб, що розривається (за відсутності такого запису в Реєстрі), з позначкою «Архівний» та з відомостями про його розірвання.

Про факт занесення реєстратором відділу реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції відомостей актового запису цивільного стану до Реєстру, а також про номер актового запису в Реєстрі та дату його внесення повідомляється відділ реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі для проставлення відмітки в другому примірнику актового запису цивільного стану щодо номера актового запису в Реєстрі, дати його внесення. При цьому реєстратор відділу реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі здійснює перевірку відповідності внесених до Реєстру відомостей з даними актового запису цивільного стану, що перебувають на зберіганні.

Державний реєстр актів цивільного стану громадян запроваджено з 1 грудня 2008 року, що стало знаменною подією у діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану України.

Оскільки Державний реєстр актів цивільного стану є, безперечно, соціальним Реєстром, його впровадження наблизило правові послуги до особи: наразі громадянин має змогу отримати необхідний документ про реєстрацію актів цивільного стану за місцем проживання, незважаючи на місце проведення такої реєстрації, що, в свою чергу, покращило оперативне та якісне обслуговування громадян, надання їм необхідної правової допомоги.

РОЗДІЛ II. ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ

2.1 Види органів державної реєстрації актів цивільного стану

Органами державної реєстрації актів цивільного стану є:

1) центральний орган виконавчої влади у сфері державної реєстрації актів цивільного стану;

2) відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану);

3) виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення) рад.

Державну реєстрацію актів цивільного стану громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, проводять дипломатичні представництва і консульські установи України.

Так, центральний орган виконавчої влади у сфері державної реєстрації актів цивільного стану:

1) утворює, реорганізує та ліквідує відділи державної реєстрації актів цивільного стану;

2) координує та контролює діяльність відділів державної реєстрації актів цивільного стану;

3) забезпечує створення, ведення та функціонування Державного реєстру актів цивільного стану громадян;

4) надає практичну і методичну допомогу консульським установам та дипломатичним представництвам України за кордоном щодо державної реєстрації актів цивільного стану;

5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.

Відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, смерті.

Дипломатичні представництва і консульські установи України проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті щодо громадян України, приймають і розглядають заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.

Державна реєстрація зміни імені та розірвання шлюбу проводиться дипломатичними представництвами і консульськими установами України лише щодо громадян України, які постійно проживають за кордоном.

Органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Органи державної реєстрації актів цивільного стану повідомляють компетентні органи іноземних держав, з якими Україною укладено договори про правову допомогу і правові відносини у цивільних і сімейних справах, про державну реєстрацію актів цивільного стану громадян таких держав, якщо правилами договорів передбачено надання зазначених відомостей.

Органи державної реєстрації актів цивільного стану мають право безкоштовно одержувати у встановленому порядку від органів державної влади, підприємств, установ та організацій необхідні документи і відомості, пов'язані з державною реєстрацією актів цивільного стану.

У зв'язку з неможливістю виконувати повноваження відділами державної реєстрації актів цивільного стану Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України, здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території.

За заявами громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України, державну реєстрацію актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем їх фактичного проживання, перебування.

2.2 Окремі види послуг, що надаються при державнй реєстрації актів цивільного стану

2.2.1 Державна реєстрація народження та смерті

Народження дитини є значущою подією для її батьків. Як зазначав Д. І. Меєр, відносини міє батьками та дітьми так само, як і відносини між подружжям, підлягаюь більшою мірою визначенням закону фізіологічного та закону морального, ніж визначенням права. Однак, з правової точки зору, народження дитини є юридичним фактом, з яким норми права пов'язують виникнення різноманітних прав та обов'язків. Так, відповідно до частини другої статі 25 ЦК України з моменту народження фізичної особи виникає її цивільна правоздатність. Визначення походження дитини ґрунтується на кровному спорідненні між нею та батьками. Спорідненням визнається зв'язок між особами, які походять одна від одної, або від спільного предка. Отже, споріднення як юридичний факт має триваючий характер. Різне юридичне значення мають спорідненість по пряvій та боковій лінії, а також спорідненність різного ступеня. Безперечно, найбільший обсяг прав та обов'язків порожує спорідненність першого ступеня прямої лінії, тобто між батьками та дітьми.

Стосунки між батьками та дітьми можуть мати духовний, моральний чи майновий характер. Само по собі біологічне походження спричиняє встановлення лише моральних обов'язків батьків і дітей. Духовні та моральні відносини між батьками та дітьми можуть існувати незалежно від того, народжена вона у шлюбі чи поза ним, записані батьки як такі в актовому записі цивільного стану, чи ні. Факт народження дитини породжує виникнення біологічного та морального зв'язку між нею та її батьком і матір'ю, але юридичного значення факт походження набуває лише з моменту його засвідчення в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Так, народження фізичної особи, та визначення її походження належать до актів цивільного стану, що підлягають державній реєстрації (стаття 49 ЦКУ). Державна реєстрація в таких випадках є зовнішнім вираженням існування певної обставини, адже свідчить про виникнення права, й водночас породжує це право, тобто має правовстановлюючий характер. Державна реєстрація народження та походження дитини, як і будь- якого іншого акту цивільного стану, проводиться шляхом складання актового запису цивільного стану. З моменту даного державного засвідчення похоження дитини, остання визнається дитиною у своїх батьків не тільки біологічно, а й юридично. З цього моменту виникає юридичний зв'язок між батьками та дитиною.

Отже, у сфері сімейного права, походження дитини від певних батьків є юридичним фактом лише за умови його засвідчення компетентним органом державної реєстрації актів цивільного стану.