Вступ

законодавство прямий податок

Однією з причин нестабільності економіки України є недосконалість податкового законодавства. Високі податки є гальмом ринкових перетворень в країні, оскільки значна частина доходів підприємств поглинається під тиском "податкового пресу". Це, в свою чергу, призводить до появи фактів ухилення від сплати податків суб'єктами господарювання або значного заниження оподатковуваних доходів.

Однією з складових податкової системи України є прямі податки, які відіграють важливу роль у формуванні дохідної частини бюджету.

Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників і їх розмір залежить від масштабів оподаткування, такий принцип оподаткування більшістю економістів вважається найсправедливішим.

Актуальність теми курсового дослідження полягає в тому, що до побудови ефективної системи прямого оподаткування держава має підходити особливо виважено, враховуючи при цьому не лише фіскальні інтереси, а й економічне становище платників, стимулюючи їх на реалізацію стратегічної мети розвитку національної економіки.

Застосування податків, а зокрема прямих є одним з економічних методів керування і забезпечення взаємозв'язку загальнодержавних інтересів із інтересами підприємств, підприємців і працівників. За допомогою прямих податків здійснюється найбільший вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств, визначаються взаємовідносини юридичних і фізичних осіб з державними і місцевими бюджетами, із банками, а також із вищестоящими організаціями. За допомогою податків держава одержує у своє розпорядження ресурси, необхідні для виконання своїх суспільних функцій. За рахунок податків фінансуються також витрати по соціальному забезпеченню, що змінюють розподіл доходів.

Метою даної курсової роботи є дослідження етапів формування і розвитку прямих податків, розкриття їх змісту, вплив на фінансовий результат підприємства, оцінка і місце прямих податків в доходах бюджету.

Предмет дослідження - теоретичні та практичні аспекти оподаткування прибутку суб'єктів господарювання.

Об'єктом є самі прямі податки і публічне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат».

Методи дослідження є сучасні теорії і концепції економічної та фінансової науки, зокрема, теорії бюджету, теорії податків та теорії державного регулювання економіки.

Завданнями даної роботи є:

1) ознайомлення з теоретичними аспектами теми прямих податків, розкриття їхнього змісту та значення;

2) дослідження етапів формування прямих податків;

3) аналіз основних показників фінансового стану ПАТ «ЦГЗК»

4) аналіз структури прямих податків на підприємстві ПАТ «ЦГЗК»;

5) розкриття проблем та перспектив проведеного дослідження.

Проблемам прямого оподаткування присвячена велика кількість публікацій як в наукових виданнях так і у періодичних, над ними працюють такі економісти як Д. Локком, A. Сміта, Василик О.Ю., Опарін В.М., Суторміна В.М. та інші.

1.Теоретичні основи прямого оподаткування

1.1 Економічна сутність прямого оподаткування в Україні

За найзагальнішим визначенням, прямі податки - це система соціально-економічних та організаційно-правових відносин, які складаються між державою, юридичними і фізичними особами з приводу мобілізації до бюджету держави частини вартості ВВП з метою фінансового забезпечення виконання державою її функцій [8].

Прямими податками є обов'язкові платежі, що не мають конкретного цільового призначення і стягуються державою безпосередньо з доходів чи майна платників податків - власників цих доходів або майна. Тобто розмір прямих податків для окремого платника визначається величиною його доходів. Порівняно з непрямими прямі податки більш справедливі, оскільки враховують дохідність платника і стягуються саме на стадії отримання доходу. Прямі податки виступають дійовим фінансовим регулятором доходів платників, інвестицій, нагромадження капіталу, ділової активності, сукупного споживання тощо. При цьому вони справляють значний вплив на саму державу, яка повинна забезпечити умови для ефективного розвитку виробництва, адже якщо обсяг вітчизняного виробництва продукції зростає, то більшими стають і надходження до бюджету.

Закономірне підвищення ролі прямих податків може бути забезпечене тільки внаслідок загальної зміни економічної ситуації в країні - економічного зростання, підвищення рівня доходів юридичних і фізичних осіб, тобто внаслідок створення сприятливого фінансового середовища для розвитку ринкових відносин. На сьогоднішній день вчені неоднозначно підходять до трактування сутності прямих податків i функцій, які вони виконують, але загальноприйнятим є класифікаційний поділ функцій прямих податків на фіскальні та соціально-економічні (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Класифікація функцій прямих податків [8]

Фіскальні функції вважається історично найдавнішими та послідовно реалізованими, забезпечують перерозподіл частини фінансових ресурсів суспільства на користь держави, проявляючись через формування доходів шляхом акумулювання коштів у бюджети усіх рівнів. Для реалізації фіскальної функції дуже важливе значення має постійність і стабільність надходження коштів у розпорядження держави. При цьому формування доходів державного бюджету на основі стабільного і централізованого стягнення податків перетворює саму державу на великого економічного суб'єкта.

Поряд з фіскальною функцією економісти розглядають ще цілий ряд функцій - економічну, розподільчу, регулюючу, стимулюючу, контрольну, заохочувальну та iн.

Реалізація співвідношення функцій податків залежить від досконалості механізму їх стягнення, здатності податкових систем звести до мінімуму ухиляння від оподаткування, рівня податкової культури, традицій оподаткування, загальної орієнтації на соціальний компроміс і вирішення соціальних проблем.

Реалізуючи фіскальну функцію, держава проводить всебічний економічний аналіз економічних систем та здійснює податковий контроль, який є частиною державного фінансового контролю і являє собою ефективний механізм зворотного зв'язку в ланцюгу практичних результатів розвитку економіки. Це сукупність контрольних заходів, які здійснюються податковими та іншими органами у відповідності з діючим законодавством, за правильністю нарахування податків та інших обов'язкових платежів до бюджету та позабюджетних фондів [13].

Основна економічна функція прямих податків полягає у впливі через податки на суспільне відтворення, тобто будь-які процеси в економіці країни, а також соціально-економічні процеси в суспільстві. Економічна функція податків розглядається як їx здатність впливати на економічні процеси: темпи та пропорції розширеного відтворення, сукупний попит, інфляцію тощо [12].

Податки в цій функції можуть грати заохочувальну (стимулюючу), обмежувальну і контролюючу роль. Так, ті підприємства, яким надані податкові пільги, ростуть і розвиваються швидше за інших. Надаючи пільги, держава вирішує серйозні, часом стратегічні задачі. Наприклад, не оподатковуючи податком частину прибутку, що йде на впровадження нової техніки, воно заохочує технічний прогрес. А не оподатковуючи податком частину прибутку, що йде на добродійну діяльність, держава залучає підприємства до рішення соціальних проблем. Значне підвищення податків здатне не тільки обмежити, але і зробити безглуздою підприємницьку діяльність. Призначаючи більш високі податки на надприбуток, держава контролює стримування цін на товари і послуги. Функції податків взаємозалежні. Ріст податкових надходжень у бюджет, тобто реалізація фіскальної функції, створює матеріальну можливість для здійснення економічної ролі держави, тобто економічної функції податків. У той же час досягнуте в результаті економічного регулювання, прискорення розвитку і росту прибутковості виробництва дозволяє державі одержати більше коштів. Це означає, що економічна функція податків сприяє здійсненню фіскальної, зміцнює її.

Розподільна (соціальна) функція податків складається в перерозподілі суспільних доходів між різними категоріями населення. Іншими словами відбувається передача засобів на користь більш слабких і незахищених категорій громадян за рахунок покладання податкового тягаря на більш сильні категорії платників. У підсумку відбувається вилучення частини доходу одних і передача його іншим. Яскравим прикладом реалізації фіскально-розподільної функції є механізми прогресивного прямого оподатковування.

Регулююча функція прямих податків також належить до загальноприйнятих. В її основі - сутність податків як інструменту вартісного розподілу та перерозподілу доходів між соціальними верствами та групами, між сферами та галузями економіки. Держава вилучає частку поточного чи накопиченого доходу в одних осіб і передає його іншим. Такий перерозподіл державні органи здійснюють з метою забезпечення грошовими коштами і фінансовими ресурсами тих осіб, які відчувають доцільну, суспільно визнану потребу у ресурсах, однак не в змозі забезпечити її з власних джерел [16].

Таким чином, оподаткування ставить своїм завданням отримання і зосередження в руках держави грошових коштів, необхідних для вирішення соціальних, економічних, науково-технічних проблем населення, регіонів, галузей, країни. Тобто з погляду економіки податки є як інструментом фіскальної політики держави, так і методом непрямого регулювання розподільчих і перерозподільчих процесів.

Економічно обгрунтована класифікація податкових платежів сприяє більш повному пізнанню їх економічної природи та ролі в економічній системі держави, більш тісній ув'язці та охопленню об'єктів та суб'єктів оподаткування, визначенню вектору впливу податків на соціально-економічний розвиток держави [8].

Об'єднання прямих податків у систему передбачає можливість їх класифікації, що дозволяє краще з'ясувати суть цієї категорії.

На сьогодні у світовій практиці існують різні види податків, але всі вони класифікуються за визначеними ознаками:

а) за формою оподаткування - на прямі та непрямі (рис 1.2);

Критерієм поділу податків на прямі та непрямі стала теоретична можливість для непрямого податку перекладання обов'язку сплати його на іншу особу - на споживача продукції. Прямі податки встановлюються відносно платників. їх розмір залежить від розміру об'єкта оподаткування. Кінцевим платником прямих податків є той, хто одержує дохід, володіє майном.

Рис. 1.2. Класифікація податків за формою оподаткування [8]

б) від об'єкта оподаткування - на податки на доходи, податки на споживання та податки на майно;

Рис. 1.3. Класифікація податків за ознакою об'єкта оподаткування [8]

в) за рівнем регулюючого підпорядкування - на загальнодержавні та місцеві податки;

Рис. 1.4. Класифікація податків за ознакою рівня державних структур

г) за співвідношенням ставки оподаткування і об'єкта оподаткування - прогресивні податки, регресивні податки та пропорційні податки;

д) за видами суб'єктів оподаткування:

- податки, які сплачуються фізичними особами;

- податки, які сплачуються юридичними особами.

Рис. 1.5. Класифікація податків за ознакою суб'єкта оподаткування [8]

За економічним змістом прямі податки поділяють на З групи:

- Податки на доходи стягуються за встановленими ставками з доходів фізичних та юридичних осіб;

- Податок на майно встановлюється на конкретне майно юридичних і фізичних осіб;