- Збори (плата, платежі) за використання майна та майнових прав держави Україна фізичними та юридичними особами (природні ресурси України, транзит природних та технологічних ресурсів територією України, забруднення навколишнього природного середовища)

Прямі податки своєю чергою поділяються на:

а) особисті податки, що сплачуються платником за рахунок і залежно від отриманого ним доходу (прибутку) та з урахуванням його платоспроможності;

б) реальні податки, що сплачуються з окремих видів майна (земля, будівлі) з розрахунку, в основі якого лежить не дійсний, а передбачуваний прибуток.



Рис. 1.6. Види прямих податків [8]

В Україні згідно із Податковим Кодексом до переліку загальнодержавних прямих податків та зборів включено такі їх види [1]:

- податок на прибуток підприємств;

- податок на доходи фізичних осіб;

- збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

- екологічний податок;

- рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

- рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

- плата за користування надрами;

- плата за землю;

- збір за користування радіочастотним ресурсом України;

- збір за спеціальне використання води;

- збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

- фіксований сільськогосподарський податок;

- збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

До місцевих прямих податків та зборів Податковим Кодексом України віднесено [1]:

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- єдиний податок.

- збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

- збір за місця для паркування транспортних засобів;

Статтею 7 Податкового Кодексу України встановлені наступні загальні засади визначення обов'язкових елементів податків і зборів, які формують особливості нарахування та сплати прямих податків [1]:

1. платники податку;

2. об'єкт оподаткування;

3. база оподаткування;

4. ставка податку;

5. порядок обчислення податку;

6. податковий період;

7. строк та порядок сплати податку;

8. строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку;

9. податкові пільги та порядок їх застосування.

До найбільш важливих елементів податку відноситься ставка податку - величина податкових нарахувань на одиницю об'єкта податку (грошова одиниця доходів, одиниця земельної площі, одиниця виміру товару і т. п.).

1.2 Правове регламентування податків, що входять в систему прямого оподаткування

Питання пов'язані з оподаткуванням і оптимізацією податків в Україні є достатньо складними. Враховуючи суперечливість податкового законодавства України, навіть фахівці з великим досвідом роботи та податкові консультанти можуть відповісти на деякі запитання без глибокого вивчення законодавчої бази і численних роз'яснень окремих питань офіційними органами, без практики податкового арбітражу [3].

Дуже важливо виробити оптимальне рішення питання, яке дозволить з мінімальними податковими втратами здійснювати легальні операції. При правильному підході до вирішення податкових спорів та всебічного вивчення питання, протиріччя в податковому законодавстві можуть бути й позитивним фактором, що дозволяє послабити податковий тиск на підприємства. З 1 січня 2011 року вступив у дію Податковий кодекс України, цей нормативно-правовий акт визначає основні принципи оподаткування і встановлює вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, правосуб'єктність учасників податкових правовідносин (платників податків і контролюючих органів), а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

ПК України складається з 340 статей, згрупованих у вісімнадцять розділів.

Розділи які регламентують прямий податок [1]:

Податок на прибуток підприємств

Розділ III ПК України «Податок на прибуток підприємств» регламентує питання, пов'язані з оподаткуванням прибутку підприємств в Україні. Відповідно до п.10 розділу XIX ПК України «Прикінцеві та перехідні положення», планується поетапне зниження ставки податку на прибуток [5]: 2011 рік - 23 %, 2012 - 21 % 2013 - 19 % 2014 - 16 %.

На період з 1 січня 2011 по 1 січня 2016 року застосовується ставка 0 відсотків податку на прибуток для платників податку, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітна плата (дохід) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, становить не менше, ніж дві встановлені законодавством мінімальні заробітні плати, та які відповідають одному із таких критеріїв:

створені в установленому законом порядку після 1 січня 2011 року;

діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;

які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності ПК України у дію та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до 1 мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.

Дія нульової ставки податку на прибуток не поширюється на суб'єктів господарювання, які утворені в період після набрання чинності ПК України в дію шляхом реорганізації, приватизації та корпоратизації. Здійснюють діяльність у сфері розваг, виробництва, оптової продажу, експорту, імпорту підакцизних товарів. Займаються виробництвом, оптовою і роздрібною торгівлею паливно-мастильних матеріалів. Здійснюють видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», фінансову діяльність, діяльність з обміну валют, видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення, операції з нерухомим майном, оренду (у тому числі надання в оренду торгових місць на ринках та/або у торгівельних об'єктах), діяльність з надання послуг пошти та зв'язку, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату, діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення, охоронну діяльність, зовнішньоекономічну діяльність, виробництво продукції на давальницькій сировині, оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі, роздрібну торгівлю одягом та іншими виробами, що були у використанні («секонд-хенд»), діяльність у сфері виробництва і розподілу електроенергії, газу і води, діяльність у сфері права, бухгалтерського обліку, інжинірингу, надання послуг підприємцям [9].

Звільняється від оподаткування прибуток дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів недержавної форми власності, отриманий від надання освітніх послуг, і прибуток установ виконання покарань, створених для забезпечення завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, отриманий від продажу товарів, виконання робіт, надання послуг, крім підакцизних товарів, послуг із поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, які уповноважують такого платника податку здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари. Особливий порядок оподаткування прибутку встановлюється для сільськогосподарських підприємств, страхових компаній, неприбуткових установ і організацій. 2. Податок на доходи фізичних осіб Розділ IV податкового кодексу України «Податок на доходи фізичних осіб» регулює оподаткування доходів фізичних осіб (ПДФО). Загальна ставка ПДФО становить 15 % для осіб з щомісячним доходом до 10 мінімальних заробітних плат і 17 % для осіб з щомісячним доходом понад 10 мінімальних заробітних плат. Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 5%, при умові, що такий дохід нараховано як процент на поточний або депозитний банківський рахунок, процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом, процент на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці; дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону; дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами), дохід у вигляді відсотків (дисконту), отриманий власником облігації від їх емітента, дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку внаслідок викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів; доходи у вигляді дивідендів та доходи в інших випадках, прямо визначених нормами розділу ПК України, що регламентує питання оподаткування доходів фізичних осіб [6].

Аналізуючи частку податку на доходи фізичних осіб у ВВП та доходах Зведеного бюджету України, варто зазначити про те, що цей податок - один з найважливіших у податковій системі держави, а також в системі прямого оподаткування. У системі прямого оподаткування займає майже 45,7 % від

обсягу всіх прямих податків. Його питома вага у доходах Зведеного бюджету впродовж всього досліджуваного періоду становила в межах від 15,1 до 16,9 %. Цей податок має найбільшу чисельність платників цього податку. Виходячи з аналізу, податок на доходи фізичних осіб має досить вагоме фіскальне значення у формуванні доходів Зведеного бюджету країни. 3. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу Розділ VII ПК України регламентує сплату збору за першу реєстрацію транспортного засобу. Відповідно до положень ПК України транспортний збір передбачений тільки при першій реєстрації транспортного засобу.

Податок з власників транспортних засобів стягується як з фізичних, так і юридичних осіб. Основна мета його стягнення - фінансування дорожніх робіт.Ставки цього податку є диференційованими в залежності від виду транспортного засобу і потужності його двигуна.

4. Плата за землю Розділом XIII ПК України «Плата за землю» врегульовано питання оподаткування земельних ділянок. Даним розділом передбачена система податкових пільг по платі за землю (зокрема, звільняються від плати за землю сім'ї, у яких троє і більше дітей), визначаються загальні правила визначення розміру орендної плати за земельні ділянки незалежно від форм власності та заборона на встановлення плати за суборенду, перевищує розмір орендної плати, вперше на законодавчому рівні закріплюється коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель [10].

Отже, можна сказати, що прямі податки є основними регулятором соціально-економічних відносин, так як стягуються безпосередньо з доходу або з майна.

1.3 Особливості системи оподаткування зарубіжних країн