2) прибутки, одержувані релігійними організаціями в результаті здійснення обрядів, реалізації предметів релігійного призначення чи релігійної літератури;

3) прибутки, що одержуються в результаті діяльності різних підприємств, заснованих релігійними організаціями, а також доходи від видавничої діяльності;

4) банківські кредити, страхові відшкодування;

5) прибутки, що утворюються в результаті здійснення різних цивільно-правових угод купівлі-продажу, оренди тощо.

Сплата членських внесків, що характерна для деяких громадських організацій, у статутах (положень) релігійних організацій не передбачена Порядок определения структурных признаков неприбыльной организации. Утв. приказом ГНАУ от 03.07.00 N 355, зарег. в Минюсте 27.07.00 N 451/4672 с учетом изменений, внесенных приказом ГНАУ от 07.02.02 N 59, от 29.04.02 N 203..

Перераховані джерела характерні в загальному плані для всіх релігійних організацій. Однак є й інші джерела, а, також, відмінності при утворенні грошових фондів в конкретних релігійних організаціях. Так, деякі релігійні центри та управління отримують грошові відрахування від релігійних громад. У свою чергу релігійні центри та управління перераховують кошти духовним навчальним закладам або іншим релігійним організаціям. У ряді протестантських релігійних організацій не прийнято продавати релігійну літературу і предмети культу, брати плату за здійснення обрядів, отже, таке джерело освіти грошових коштів у них відсутнє. Грошові кошти релігійних організацій зберігаються в банківських установах як усередині країни, так й за кордоном Підопригора, Р.А. Цивільно-правовий статус релігійних організацій / Р.А. Подопригора. / / Правознавство. - 1992. - №3 - С.101..

Також, релігійні організації є неприбутковими організаціями. Вони вправі здійснювати підприємницьку діяльність лише для досягнення цілей, заради яких вони створені, а також - підприємницьку діяльність, відповідну тим цілям О налогообложении прибыли предприятий. Закон Украины от 28.12.94 N 334/94-ВР в редакции Закона от 22.05.97 N 283/97-ВР.

Свою фінансово-господарську діяльність некомерційні організації здійснюють на основі річного кошторису доходів та витрат. Для обліку активів некомерційної організації (вступних, пайові та членських внесків, встановлених у розмірах, передбачених їх установчими документами; майна і грошових коштів, безоплатно отриманих від юридичних та фізичних осіб і використаних не за цільовим призначенням; грошових коштів від проведених у статутних цілях лекцій, виставок, спортивних та інших заходів; інших надходжень, не заборонених законодавством) використовується рахунок "Цільове фінансування".

При здійсненні у встановленому порядку підприємницької діяльності некомерційні організації ведуть бухгалтерський облік у відповідності з нормативними правовими актами з бухгалтерського обліку.

Однак, на наш погляд, безумовно, неприпустимо, коли релігійна організація, що володіє правом роздрібної та оптової торгівлі, торгує в рамках зазначеного виду діяльності не релігійною літературою або предметами, пов'язаними з відправленням культу, а, наприклад, алкогольною продукцією та тютюновими виробами.

Таким чином, законодавство України наділяє релігійні організації усіма необхідними повноваженнями і можливостями в області права власності. При цьому держава в деякій мірі підтримує дані організації, звільняючи їх від сплати земельного податку та податку на нерухомість.

Висновки

Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що в Україні створені необхідні умови для задоволення релігійних потреб віруючих, функціонування релігійних громад. По всіх головних питань життєдіяльності релігійних організацій прийняті відповідні закони, які заклали нову, демократичну, партнерську фазу взаємин держави та церкви.

Створені діючі механізми реалізації законів про свободу совісті та віросповідання, утворені відповідні органи з координації відносин держави та релігійних організацій, розробляються концепції державно-церковних відносин. Ці механізми сприяють подальшій гармонізації державно-церковних відносин, координації і співпраці всіх міністерств та відомств, що мають відношення до релігійних організацій, духовного життя народів.

Також законодавство окреслили цивільно-правовий статус релігійних організацій. Релігійні організації - самостійна організаційно-правова форма юридичних осіб. Їм властиві значні юридичні особливості, обумовлені спеціальної метою їх створення - задоволення релігійних потреб, для досягнення якої вони вправі здійснювати релігійну діяльність. Правова специфіка релігійних громад проявляється у наступному.

По-перше, їх засновниками можуть бути лише об'єднані в релігійну групу громадяни або тільки такі юридичні особи, як місцеві релігійні організації. По-друге, специфічний порядок набуття релігійними організаціями прав юридичної особи, який виражається в необхідності юридичного визнання організації як саме релігійної, для чого уповноваженим державним органом перевіряються основи її віровчення, які не повинні суперечити нормам чинного законодавства, основ правопорядку й моральності. По-третє, у своїй діяльності релігійні організації керуються не тільки нормами чинного законодавства, але й положеннями основ свого віровчення, що не суперечать закону та не порушують прав громадян.

Але, також, реальна практика показує невідповідність деяких норм дійсності, їх декларативність. Наприклад, існують такі проблеми як необґрунтоване обмеження релігійної діяльності іноземних громадян, обмеження діяльності релігійних громад шляхом перешкоджання в оренді приміщень або будівництво власних будинків.

Сьогодні в Україні склалася непроста ситуація для багатьох нових релігійних організацій: деякий офіційно зареєстровані громади не мають можливості орендувати на законних підставах приміщення для проведення богослужінь, а сотні громад, маючи власні будинки, також не можуть використовувати їх для цих же цілей.

Подібна ситуація, на наш погляд, склалася через недосконалість окремих статей чинного цивільного та житлового законодавства. Це свідчить про посилення державного втручання у цю сферу життя громадян.

Серед негативних тенденцій сучасних державно-релігійних відносин, може бути зазначено, також: надмірна політизація міжконфесійних відносин, появу численних зарубіжних конфесій та сект, що дуже часто переслідують комерційні інтереси, посилення впливу державних інститутів на релігійне життя та навпаки.

Позитивними ж моментами можна вважати: законодавче закріплення свободи совісті, демократичну процедуру реєстрації релігійних об'єднаннь, що сприяє вільному росту громад, можливість пропагувати різні погляди, ґрунтуючись на принципах свободи слова та ідеологічного плюралізму, звільнення релігійних організацій від податків.

Виходячи з цього, можна сказати, що в українському суспільно-політичному житті - у тій сфері, що стосується відносин держави та релігії, відбуваються реальні зміни. Та цей процес далекий від свого завершення. Тим не менш, очевидним є те, що створення умов для повноцінної діяльності релігійних громад, лібералізація релігійної сфери у цивільних правовідносинах є важливим чинником демократизму країни та її конституційного ладу.

Україна, на сучасному етапі проходить дуже складний шлях до побудови полірелігійного суспільства. Ми бачимо помилки й недоліки минулих та чинного урядів, однак процеси, що відбуваються в українській державі, дають нам з упевненістю сказати, що відбувається поступова демократизація та лібералізація суспільних відносин, пов'язаних з діяльністю релігійних громад.

Література

Башкіров Л. А. Конституційно-правова база державно-церковних відносин у країнах Балтії та СНД/ Л.А. Башкіров. - Угорська єпархія, 2010. - 52 с..

Баланцев А.В. Процес відділення школи від церкви: Початковий етап. - Т., 2002. - 302 с.

Бодяк М.Є. Проблеми формування інституту некомерційних юридичних осіб в цивільному праві /М.Є.Бодяк / / Промислово-торгове право. - 2003. - №4 - С.33-33.

Бур'янов С.А., Мозковий С.А., Право й політика., 2001. - №16 - 12 с.

Гулько Б.В., Релігія і демократія. - М., 1993. - 523 с.

Підопригора, Р.А. Цивільно-правовий статус релігійних організацій / Р.А. Підопригора. / / Правознавство. - 1992. - №3 - С.100-103.

Порядок визначення структурних ознак неприбуткової організації. Затв. наказом ДПАУ від 03.07.00 N 355, зареєстр. у Мінюсті 27.07.00 N 451/4672 з урахуванням змін, внесених наказом ДПАУ від 07.02.02 N 59 від 29.04.02 N 203.

Журавський В.С., Лінецький С.В., Мельник Н.І., Мельник Е.А., Хавронюк Н.І. / Основи правознавства: Підручник для учнів 9-го класу общеобразоват.учебн.заведений, стор. 127-129; Під общ.ред. Журавського В.С., - К.: Юридична думка, 2004.-432 с.

Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.00 N 2063-III.

Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації", 1989. - із змінами, внесеними Законами від 19.02.92 N 2140-XII, від 23.04.92 N 2295-XII, Декретом КМУ від 26.12.92 N 12-92, Законами від 05.05.93 N 3180-XII, від 23.12.93 N 3795-XII, від 22.12.95 N 498/95-ВР від 17.12.96 N 608/96-ВР, від 16.01.03 N 429-IV.

Закон України "Про об'єднання громадян" від 16.06.92 N 2460-XII з урахуванням змін, внесених Законами від 11.11.93 N 3582-XII, 18.11.97 N 642/97-ВР, від 13.05.99 N 655-XIV, від 11.07.01 N 2651-III.

Конституція України, 1996 р.

Лукашева О.А., Загальна теорія прав. - М., 1996 - 267 с.

Религия и нравственность в секулярном мире. Материалы научной конференции. 28-30 ноября 2001 года. Санкт-Петербург. СПб. Санкт-Петербургское философское общество. 2001.

Франкл В.А. Людина у пошуках сенсу - К., 1990. - 659 с.