Особа злочинця, пов'язаного з незаконним обігом наркотиків, має особливе значення для розуміння предмета посягання і способу вчинення злочину. Для розглядуваних складів злочинів (а їх двадцять три в чинному КК) дати єдину характеристику особи навряд чи можливо, оскільки від виготовлення наркотику до його вживання існує мережа посередників, що займаються: а) виготовленням; б) реалізацією наркотичних засобів.

Перша група осіб являє собою організоване співтовариство з виробництва (виготовлення) наркотиків і включає: виготовлювачів, виробників, посередників-скупників, що поставляють наркотики оптовому скупнику, а останній за допомогою перевізників доставляє їх помічнику групи з реалізації. Останній через оптових скупників дрібними порціями передає їх у мережу продавців, безпосередньо зайнятих реалізацією.

Таким чином, від виготовлювача до споживача наркотик проходить складний шлях, наприклад, Пакистан -- Європа, частина якого проходить через Україну. Про це свідчить кількаразове затримання великих партій наркотиків правоохоронними органами України.

Споживачів наркотиків треба поділяти на дві групи: ті, хто нерегулярно вживає і ті, що регулярно вживають наркотики. Перша група - це найчастіше молоді люди (учні загальноосвітніх і спеціальних шкіл). Вони характеризуються відсутністю достатньої волі, піддані впливу хуліганів, недисциплінованих підлітків, що легко вступають у контакт з наркоманами, починають вживати наркотики, як правило через цікавість, бажання відрізнитися, «побалдіти».

Друга група -- це хворі люди -- наркомани. Вони мляві, малорухомі, виснажені, мало цікавляться їжею. їхнє бажання - це придбання і прийом наркотика; пригніченні у стані «наркотичного голоду», вони агресивні, вчиняють крадіжки, грабежі. Прийом наркотика викликає ейфорію, відчуття припливу сил, спраги діяльності. Ейфорія швидко минає, настають апатія, пригніченість, спустошеність.

Особливості порушення кримінальних справ про незаконний обіг наркотичних засобів обумовлені розмаїтістю обставин, пов'язаних з поняттям предмета безпосереднього посягання (наркотичні засоби), його кількістю і способом його використання для вчинення злочину. Справді, на початку розслідування треба не тільки встановити належність виявленого об'єкта (твердого, сипучого, рідкого, газоподібного) до групи наркотиків, психотропних речовин, прекурсорів або їх аналогів, а й точно визначити їх кількість, оскільки від величини наркотичного засобу залежить вид відповідальності -- кримінальна або адміністративна. Крім цього, треба встановити, яким чином наркотик використовувався як засіб заподіяння шкоди здоров'ю людини.

Перш ніж використовувати наркотик, його необхідно виготовити, доставити, придбати. Тому в криміналістичній методиці розслідування злочинів, пов'язаних з незаконним оборотом наркотиків, суб'єктів злочину прийнято поділяти за способом на «своїх» і «чужих». Перші -- це посадові і матеріально-відповідальні особи (начальники баз, відділів, завскладами, аптеками), а «чужі» -- що не мають доступу до наркотичних засобів. Перші вчиняють злочини шляхом присвоєння, розтрати чи зловживання службовим становищем, а другі - шляхом крадіжки, грабежу, вимагання, шахрайства.

Таким чином, виникають дві ситуації: «розкрадання» і «крадіжка». У ситуації «розкрадання» про ознаки злочину слідчому, органу дізнання стає відомо з повідомлень керівників установ, організацій про нестачу, виявлену різними перевірками, ревізіями, інвентаризацією, а також з публікацій преси. Тут ознаки злочину не завжди очевидні і вимагають попередньої перевірки. Тому кримінальну справу порушують за матеріалами різних відомчих перевірок, ревізій, матеріали яких керівник підприємства, установи, де виявлена нестача, направляє в правоохоронні органи.

У ситуації «крадіжка» орган дізнання або слідчий у ході огляду самі переконуються в наявності факту злочину і його ознак. У цьому разі лише іноді (у разі інсценування) проводиться попередня перевірка. Тому кримінальна справа в ситуації «крадіжка» порушується за фактом виявлення ознак злочину.

Особлива роль у безпосередньому виявленні ознак злочину у справах про незаконний обіг наркотичних засобів відведена органам дізнання, засоби і прийоми збирання інформації в них значно багатші і ширші, ніж у слідчого. Крім того, на органи дізнання законом покладені функції виявляти ознаки злочину й осіб, що його вчинили (ст. 103 КПК). Тому в 98% випадків ознаки злочину виявляють органи дізнання, і тільки в 2% -- слідчі після оцінки заяв і повідомлень самостійно1.

Таким чином, кримінальні справи про злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, найчастіше порушують:

1) за фактом безпосереднього виявлення ознак злочину, оперативно-розшуко-вими заходами органів дізнання;

2) за матеріалами різних відомчих перевірок.

На початковому етапі провадження у справах про незаконний обіг наркотичних засобів слідчий організує проведення слідчих дій: а) за фактом безпосереднього виявлення ознак злочину і б) за матеріалами відомчих перевірок. Розглянемо їх.

А. Організаційні і тактичні дії слідчого при порушенні кримінальної справи за фактом безпосереднього виявлення ознак злочину.

При даній формі порушення кримінальної справи виникають дві слідчі ситуації: «оперативні матеріали» і «крадіжка».

Ситуація «оперативні матеріали» формується внаслідок оперативно-розшукової діяльності органу дізнання з виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили, коли орган дізнання або слідчий безпосередньо встановлюють ознаки злочину, наприклад, у ході огляду виявленого посіву коноплі, маку тощо; підпільної «лабораторії» з переробки і кустарного виготовлення наркотичних речовин; при затриманні з доказами збувальника-продавця; при огляді транспорту на КПП, особистого багажу; нарешті, при виявленні приміщення, де відбувається незаконне введення наркотиків в організм людини. Огляд місця події в цих випадках дозволяє знайти речовини, схожі на наркотичні, вилучити засоби виготовлення (м'ясорубки, сита, склянки для перегонки, нагрівальні прилади, дистилятори, шприци тощо), відібрати зразки і надіслати їх на попереднє дослідження фахівцю.

Хоча виявлені факти очевидні, однак вони не завжди містять ознаки злочину. Наприклад, затриманий продавець-збувальник з порошкоподібною речовиною білого кольору заявляє, що це не наркотик, або визнає, що речовина наркотична, але для власного вживання. У цьому разі необхідна попередня перевірка, яку орган дізнання звичайно проводить протягом доби.

При затриманні провадиться огляд особистих речей, огляд одягу, де можуть бути виявлені сліди наркотичних речовин або сировини. Затриманого піддають медичному освідуванню.

Таким чином, у ситуації «оперативні матеріали», приступаючи до розслідування, слідчий має досить матеріалу для планування слідчих дій. Якщо затриманий підозрюваний, то проводяться допит, огляд за місцем проживання, якщо він не проводився, медичне освідування; огляд одягу, призначається хімічна експертиза для встановлення виду, властивостей наркотичної речовини, її походження.

Встановлені свідки, як правило, допитуються перед допитом підозрюваного. Отже, у ситуації «оперативні матеріали» проводяться наступні невідкладні дії: затримання, освідування, огляд місця події, одягу, допит свідків і підозрюваного.

Ситуація «крадіжка» виникає внаслідок крадіжки, грабежу, шахрайства чи вимагання наркотиків. У цих випадках злочинець -- найчастіше наркоман або особа, пов'язана з наркобізнесом. До моменту огляду злочинець невідомий. Ситуація характеризується такими ознаками: злочинець «чужий», наркотичні засоби відсутні, потерпілий - матеріально-відповідальна особа -- відома, сліди проникнення в сховище очевидні. Розслідування починається з огляду місця події, дослідча перевірка не проводиться.

Після огляду обов'язково призначають ревізію для встановлення матеріальних збитків. При огляді місця події треба встановити: чи справді мав місце злом перешкоди, замикаючих пристроїв чи це інсценування. Якщо в стіні пророблено отвір, то треба з'ясувати, чи проникав злочинець і чи витягав через нього викрадені предмети.

Огляд проводиться з дотриманням звичайних методик, відомих з тактики і трасології. До огляду бажано залучати матеріально-відповідальну особу, яка за пропозицією слідчого може повідомити: що викрадено, скільки, в якій упаковці, де розташовувалося, в якому порядку. Останнє важливо для цілеспрямованого дослідження обстановки, встановлення механізму злочину: як пересувався злочинець, яких предметів обов'язково торкався, тобто де обов'язково повинні бути сліди рук, ніг, запаху, які треба знайти і вилучити.

Слід пам'ятати, що наркотичні речовини і препарати у твердому і рідкому станах ретельно упаковані і, якщо коробки розкривалися або їх тримали в руках, то на них обов'язково залишаються сліди рук. Так, крадіжка імпортних наркотиків на республіканському медскладі була розкрита через півроку, коли у випадково затриманого водія в гаражі були виявлені порожні ламіновані коробки з-під наркотичних речовин, на яких були сліди рук, що послужили підставою для розкриття і затримання всіх осіб злочинної групи.

Сліди на місці події дають підставу будувати версії про особу злочинця. При огляді районної аптеки на підлозі валялася розірвана упаковка кодеїну, зникли шприци і дві упаковки морфіну, що дало можливість швидко знайти злочинця -- наркомана, який приїхав у село погостювати до брата. Сліди зухвалого нападу і евський М. В. Криміналістика

Розділ XIV. Основні методики розслідування злочинів проти життя, здоров'я і гідності пошуку наркотиків нерідко свідчать про дію особи в стані наркотичного голодування.

Після огляду проводяться допит потерпілого, обшук на робочому місці, а іноді і за місцем проживання. Допит потерпілого доцільніше проводити після закінчення інвентаризації і ревізії. У числі свідків першими допитують товаришів по службі, потім родичів, знайомих. Розшук злочинця ведеться від слідів, виявлених на місці події, за видом і призначенням викрадених наркотичних засобів шляхом перевірки криміналістичних і медичних обліків.

Б. Організаційні і тактичні дії слідчого при порушенні кримінальної справи за матеріалами відомчих перевірок, тобто ситуація «розкрадання» чи «крадіжка»

Ситуація «розкрадання» характеризується наявністю підозрюваного і відсутністю наркотичних засобів. Вона виникає при перевірці заяв і повідомлень, матеріалів відомчих інвентаризацій, ревізій, відібранні пояснень, витребуванні документів, які свідчать, що в матеріально-відповідальної особи -- завідувача складом, аптекою, кіоском виявлена нестача наркотичних засобів, тобто злочинець «свій». Однак не виключається версія «крадіжка» -- злочинець «чужий».

Розслідування починається допитом матеріально-відповідальної особи, виявленням і допитом свідків, виїмкою облікової і бухгалтерської документації про рух і товарообіг складу, аптеки, бази, фармацевтичного підприємства, їх оглядом і дослідженням сховищ. Свідків допитують про умови збереження, спосіб життя завідувача, вид продукції і наркосировини, що надходить на склад, в аптеку; хто мав доступ до складу і аптеки, які особи найчастіше відвідували завідувача складом тощо.

У цій ситуації перевіряються загальні версії: 1) в організації вчинене розкрадання наркотичних засобів або розкрадання не було, а нестача утворилася внаслідок інших причин; 2) розкрадачем є матеріально-відповідальна особа, яка, ймовірно, пов'язана з наркоділками, можливо є постачальником наркотичних засобів, що викрадаються, і входить до злочинної групи; 3) можливо, крадіжка.