Склад злочину в сучасній теорії кримінального права

Сторінки матеріалу:

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему: Склад злочину в сучасній теорії кримінального права

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Поняття,види та значення складу злочину

1.1 Поняття та функції складу злочину

1.2 Види складу злочину

1.3 Значення складу злочину для кваліфікації злочинів

РОЗДІЛ 2. Елементи складу злочину

2.1 Загальна характеристика елементів складу злочину

2.2 Об`єкт злочину

2.3 Об`єктивна сторона складу злочину

2.4 Суб`єкт злочину

2.5 Суб`єктивна сторона складу злочину

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

У кожній науці завжди є щось особливе, що є серцевиною цієї науки. В кримінальному праві його серцевиною, його ядром є "Склад злочину".

Це пояснюється як його значущістю для вирішення питань про злочинність або не злочинність діяння, правильної кваліфікації вчиненого і точного застосування закону, так і тим, що в рамках самого вчення про склад вивчаються і розвиваються всі основні інститути кримінального права.

Актуальність даної теми, полягає у тому, що склад злочину є єдиним і достатнім показником наявності злочину, єдиною підставою кримінальної відповідальності. Крім цього, важливе значення складу злочину виявляється в тому, що він дозволяє провести, по-перше, чітке розмежування між злочином і незлочинним суспільне небезпечним діянням: по-друге, відмежувати один злочин від будь-якого іншого (наприклад, крадіжку від грабежу, зловживання владою або службовим становищем від перевищення влади або службових повноважень).

У законодавчій практиці за допомогою складу злочину здійснюється криміналізація (декриміналізація) суспільно небезпечних діянь. Тому склад злочину, як і вчення про нього, утворює той інструмент, за допомогою якого законодавець і здійснює кримінальну політику в галузі криміналізації діянь.

Об`єктом дослідження є сукупність кримінально-правових вчень про склад злочину та його елементи. Предметом дослідження є склад злочину, як передбачена законом про кримінальну відповідальність система елементів та відповідних ознак, які характеризують суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин.

Метою написання даної дипломної роботи, є дослідження складу злочину та його елементів, а також дослідження його важливості для сучасного кримінального права.

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ, ВИДИ ТА ЗНАЧЕННЯ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ

1.1 Поняття та функції складу злочину

Поняття злочину та його ознак визначають групу діянь, що відносять до категорії злочинів. Однак, якщо залишитись тільки з цим поняттям (злочин), то буде неможливою подальша класифікація злочинних проявів, віднесення окремих діянь за відповідними ознаками до окремих видів злочинів, структуризація видів злочинів, кваліфікація діянь, вчинених особами та вирішення інших питань практичного застосування кримінально-правових норм Особливої частини Кримінального кодексу. З огляду на це, у кримінальному праві виникла потреба в розробці спеціального наукового апарату, за допомогою якого можна було б вирішувати питання, поставлені раніше. Таким апаратом став "Склад злочину", на підставі якого побудована конструкція норм Особливої частини КК України.

Уперше термін "склад злочину" (corpus delicti) застосував у 1581 р. відомий італійський криміналіст Фарінацій. Однак тривалий час це поняття використовувалось не як кримінально-правове, а як кримінально-процесуальне і криміналістичне [2,с.54].

У теорії кримінального права проблема визначення складу злочину зазнала за останній час певного розвитку. З кола радянських юристів, котрі зробили значний внесок для її вирішення, перш за все необхідно виділити А.Н. Трайніна, який провів фундаментальне дослідження складу злочину та пов'язаних з ним кримінально-правових категорій. В основу дефініції складу злочину цей відомий науковець поклав погляди Фейєрбаха, Штюбеля, Белінга, Міттермейєра, Менгера, Гарро, Бернера, Кьостлина, Білогриць-Котляревського, Кістяківського та інших.

А.Н. Трайнін уважав, що склад злочину є сукупністю усіх об'єктивних та суб'єктивних ознак (елементів), які згідно з радянським законом визначають конкретну суспільно небезпечну для соціалістичної держави дію (бездіяльність) як злочин [ 3, с. 17, 59, 60].

Наведене визначення є актуальним дотепер і слугує як базове для розкриття суті розглядуваного правового феномену [4, с. 261].

Подальша наукова розробка поняття "склад злочину" пов'язана з іменами видатних науковців радянського періоду: М. І. Бажанова, Я. М. Брайніна, В. М. Кудрявцева, В. П. Курляндського, Б. С Нікіфорова, А. А. Піонтковського, А. Б. Сахарова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація, В. М. Чвіхвадзе, М. Д. Шаргородського, Б. С. Утєвского та ін.[2,с.55].

Чинний КК, так само, як і попередній, не містить загального поняття складу злочину.

Склад злочину - це своєрідна юридична абстракція, що встановлена наукою кримінального права. її формулювання базується на законодавчому визначенні підстави кримінальної відповідальності (ч.1 ст. 2 КК України), матеріально-формальному понятті злочину (ст. 11 КК України) та теоретичному узагальненні ознак складів злочинів, що передбачені нормами Особливої частини КК України [5, с. 64].

Склад злочину -- це передбачена законом про кримінальну відповідальність система елементів та відповідних до них ознак. У дефініціях більшості криміналістів зустрічається вираз "сукупність елементів" чи "сукупність ознак", а словосполучення "система елементів та відповідних до них ознак" майже не застосовується [6,с. 89].

Водночас надзвичайно важливо наголосити, що склад злочину становить не хаотичну сукупність, якийсь "конгломерат" елементів, а саме системне утворення, цілісне явище. Він завжди створюється законодавцем у повній відповідності до принципу цілісності. Його невід'ємною рисою є так званий "ефект системи".

Коріння вирішення поставленої проблеми знаходиться у самій природі досліджуваного кримінального явища, у системному характері його прояву. Система надає нових властивостей сукупності усіх елементів та їх ознак порівняно з тим, якщо б вони існували окремо, утворюючи склад злочину таким чином, що він з простої групи ознак перетворювався б на побудовану цілісну структуровану єдність. Взаємозв'язок між елементами складу злочину як цілісної системи настільки суттєвий, органічний, що змінення одного з елементів та, навіть, одної з ознак необхідно викликає зміну властивості інших ознак, елементів а, відтак, і всієї системи складу злочину у цілому.

Звідси випливає основне правило кваліфікації, яке можна було б викласти таким чином: "За відсутності хоча б однієї ознаки складу злочину відсутній склад злочину у цілому". Тобто, в кримінальному праві стосовно складу злочину діє принцип: один за всіх та всі за одного.

Якщо склад злочину відсутній, то відсутня і підстава кримінальної відповідальності. Адже згідно з ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. У зв'язку викладеним, особа, у діях якої склад злочину відсутній, не підлягає кримінальної відповідальності [4, с.263-264].

Законодавче визначення підстави кримінальної відповідальності надає можливість виділити такі характерні риси складу злочину.

По-перше, відомо, що кожне суспільно небезпечне діяння характеризується різноманітними ознаками об'єктивного й суб'єктивного характеру. Але при цьому кримінальним законом повинні бути закріплені, насамперед, стійкі, постійні й типові для більшості діянь ознаки. Оскільки поняття складу злочину як підстави кримінальної відповідальності тісно пов'язане з поняттям злочину як суспільно небезпечного діяння, ці ознаки повинні у своїй сукупності визначати рівень суспільної небезпеки діяння взагалі, а кожна з них окремо - впливати на ступінь суспільної небезпеки.

По-друге, склад злочину - це законодавче поняття про злочин і вказує лише на ті його ознаки, що закріплені в законі про кримінальну відповідальність.

Ознаки складу злочину встановлюються лише кримінальним законом, а не будь-якими іншими законодавчими актами. Виняток становлять нормативно-правові акти, що наповнюють кримінально-правові норми з так званими бланкетними диспозиціями відповідним змістом, уточнюють ознаки окремих складів злочинів (прикладом можуть бути ознаки складів злочинів, передбачених статтями 247 та 274 КК України).

Наукою кримінального права визначено, що склад злочину, як один із найбільш важливих інститутів, виконує функції: а) фундаментальну; б) процесуальну; в) розмежувальну; г) гарантійну.

Фундаментальна функція складу злочину полягає в тому, що він є законною, єдиною, необхідною та достатньою підставою кримінальної відповідальності. Законною підставою кримінальної відповідальності склад злочину виступає тому, що його ознаки описані в законі й більш ніде. Єдиною підставою - тому, що іншої підстави просто не існує. Інша поведінка особи, що не містить складу злочину, не може бути підставою кримінальної відповідальності. Достатньою підставою - тому що встановлення складу злочину - це все (необхідні мінімум і максимум), що вимагається для притягнення особи до кримінальної відповідальності. Необхідною підставою- тому що склад злочину виступає необхідною умовою такої відповідальності. Без встановлення складу злочину кримінальна відповідальність виключається.

Процесуальна функція складу злочину полягає в тому, що саме встановлення складу злочину визначає межі розслідування і є головним завданням будь-якого розслідування. Інші факти, які не мають відношення до складу злочину, не мають значення для кваліфікації злочинів. Вони можуть мати інше кримінально-правове (скажімо, для призначення покарання), цивільно-правове тощо значення.

Розмежувальна функція складу злочину полягає в тому, що саме за допомогою складу злочину відмежовується злочинна поведінка від незлочинної, один склад злочину від іншого. КК не містить двох складів злочинів, які були б повністю ідентичні за всіма ознаками.

Гарантійна функція складу злочину полягає в тому, що точне встановлення складу злочину є гарантією забезпечення законності та дотримання прав людини. Особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, повинна нести відповідальність саме за той злочин, який вона вчинила. Застосування закону, який посилює чи зменшує відповідальність за фактично вчинене, є неприпустимим. Крім того, існування поняття складу злочину надає кожному громадянинові можливість самоорієнтації, обмежуючи рамки його свободи через точний опис протиправної поведінки [5, с.64-65, 67-68].

Таким чином, аналізуючи все вищезазначене,можна визначити, що склад злочину -- це передбачена законом про кримінальну відповідальність система елементів та відповідних ознак, які характеризують суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин.

1.2 Види складів злочину

Виділення окремих видів складів злочинів (їх класифікація) має важливе значення для пізнання окремих складів злочинів і встановлення їх істотних ознак і в кінцевому підсумку -- для точної кваліфікації злочину. Склади можна класифікувати за різними критеріями: за ступенем суспільної небезпечності; за структурою, тобто за способом опису ознак складу в законі; за особливістю законодавчого конструювання.