Щодо призначення службових обмежень за сукупністю злочинів або вироків, то складанню підлягають тільки строки покарання. Розміри відрахувань із грошового забезпечення не складаються, а обчислюються за кожний злочин або кожний вирок самостійно.

Службові обмеження можуть припинятися різними способами: після відбуття усього встановленого строку і достроково (у порядку амністії, звільнення за хворобою тощо).

Факт закінчення встановленого строку службового обмеження усуває всі режимні обмеження і негативні наслідки цього покарання. Правовою основою поновлення у повному обсязі статусу засудженого військовослужбовця є відповідний наказ правомочного командування, копія якого для відомостей і перевірки його законності направляється у відповідний військовий суд.

У випадку звільнення зі служби військовослужбовець втрачає свій статус і тому не може більше відбувати покарання, що розглядається, бо воно виконується лише в умовах військової організації.

Чинне військове законодавство передбачає різні підстави дострокового звільнення військовослужбовців, що проходять службу за контрактом.

У відповідності з ч. 6 ст. 26 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовець, що проходить службу за контрактом, може бути звільнений:

а) у зв'язку із закінчення строку контракту;

б) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність військової служби;

в) віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

д) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України;

е) через службову невідповідність;

є) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

ж) у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;

з) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);

и) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Крім того, такий військовослужбовець має право на звільнення у випадку неможливості проживання члена його сім'ї за медичним показанням у місцевості, у якій суб'єкт проходить військову службу (за сімейними обставинами).

У зв'язку із цим командир частини (начальник установи) передає у військовий суд, що виніс вирок, представлення про підстави звільнення військовослужбовця, який відбуває покарання, і про заміну не відбутої частини строку службового обмеження іншим покаранням за правилами чинного законодавства або про повне звільнення від такого. При вирішенні цього питання суд не пов'язаний із думкою командира, що міститься у представленні, та виносить рішення за нормами Кримінально-процесуального кодексу.

Таким чином, спеціальні види покарання, до яких відносяться і службові обмеження військовослужбовців, вказуються у санкціях статей Кримінального кодексу України в якості альтернативних заходів кримінально-виправного впливу, що сприяє індивідуалізації покарання.

Службові обмеження для військовослужбовців ставлять засудженого в такі умови, за якими він несе обмеження майнового характеру.

Військовому командуванню має бути надане право на власний розсуд у порядку служби переводити засудженого на час відбуття покарання на посади, не пов'язані з керівництвом особовим складом (підлеглими) з міркувань особистого прикладу такого військовослужбовця. Про всі службові переміщення засудженого, що оформлені відповідним наказом командування, потрібно сповіщати військовий суд для відомостей та подальшого здійснення контролю за виконанням покарання.

Висновки

Сучасне законодавство України у сфері військової діяльності характеризується наявністю низки проблем, що потребують вирішення. За суб'єктом, до якого застосовуються покарання, військові злочини класифікуються як загальні та спеціальні. Загальні покарання можуть бути застосовані до будь-якої особи (наприклад, позбавлення волі). Спеціальні покарання призначаються лише певному колу засуджених і не можуть застосовуватися до будь-якої особи. Так, тримання у дисциплінарному батальйоні призначається лише військовослужбовцям строкової служби. До спеціальних покарань належать також службові обмеження для військовослужбовців, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу і позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.