Прокурор у кримінальному процесі Відповідно до ст..121 Конституції України, ст. 25 КПК України і вимог Закону України від 5 листопада 1991 року «Про прокуратуру» визначаються завдання та повноваження прокурора у сфері кримінального процесу. Основним його обов'язком є своєчасне вжиття в усіх стадіях кримінального судочинства передбачених законом заходів до усунення всяких порушень закону, від кого б ці порушення не виходили. У цьому суть правоохоронної діяльності прокурора у кримінальному процесі. Прокуратура у цілому і кожний прокурор покликані забезпечити утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і захист від посягань на гарантовані Конституцією та іншими законами України, а також міжнародно-правовими актами соціально-економічні, політичні і особисті права та свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією України незалежність держави, її суспільний та державний устрій, політичну і економічну системи, а також захист інших охоронюваних законом соціальних цінностей. Специфічними є методи вирішення прокурором цих завдань у кримінальному судочинстві, вони втілюються у різні процесуальні форми залежно від тих конкретних завдань, які стоять перед даною стадією процесу. Найбільш широкими повноваженнями прокурор наділений у досудових стадіях кримінального процесу -- порушення кримінальної справи та досудового слідства, в яких він повною мірою реалізує свої функції нагляду за виконанням закону, а саме : він зобов'язаний безпосередньо вживати заходів до усунення порушень закону, якщо вони мали місце при провадженні дізнання і досудового слідства, а також при здійсненні оперативно-розшукової діяльності. У стадії порушення кримінальної справи прокурор здійснює нагляд за законністю порушення кожної кримінальної справи. Він згідно ст. 94 КК України вправі і сам порушити кримінальну справу. Якщо справу порушено слідчим чи органом дізнання без законних підстав та приводів, прокурор закриває її, а у випадках коли в кримінальній справі не проводились слідчі дії, скасовує постанову слідчого та органу дізнання про порушення справи. В разі безпідставної відмови в порушенні справи прокурор своєю постановою скасовує постанову слідчого або органу дізнання і порушує кримінальну справу згідно вимог ст. 100 КПК України. У стадії досудового розслідування кримінальної справи прокурор здійснює нагляд за законністю діяльності органів дізнання та слідства. Так прокурор зобов'язаний вживати заходів до того, щоб жодний злочин не залишився нерозкритим і жодний злочинець не ухилився від відповідальності. Він зобов'язаний суворо наглядати за тим, щоб жоден громадянин не був підданий незаконному і необґрунтованому притягненню до кримінальної відповідальності або незаконному обмеженню у правах. Прокурор, зокрема, здійснює нагляд за тим, щоб ніхто не був затриманий або арештований інакше як на підставі і у порядку, передбаченому законом (ст.ст.106,115,155 і 165-2 КПК України). Він зобов'язаний вживати заходів до виявлення умов, що сприяли вчиненню злочину, та до їх усунення, а також залучення громадськості до боротьби з правопорушеннями. Прокурор у даній стадії процесу згідно ст.227 КПК України Конституція України, кримінальний кодекс України, кримінально - процесуальний кодекс України, Закон України “ Про прокуратуру” . вправі: давати органам дізнання і попереднього слідства обов'язкові для них вказівки щодо розслідування злочину та здійснення необхідних слідчих і оперативно-розшукових дій (обрання запобіжного заходу, кваліфікацію злочину, притягнення як обвинуваченого, проведення експертизи тощо); вимагати від них для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали і інші відомості про вчинені злочини та встановлення осіб, які вчинили злочини. З цією метою не менше як один раз на місяць прокурор перевіряє виконання вимог закону про прийняття, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчиненні або ті, що готуються злочини. Крім того повертає кримінальні справи слідчому чи органу дізнання щодо проведення додаткового розслідування; доручати органам дізнання виконання постанов про затримання, взяття під варту, проведення обшуку, виїмки, розшуку осіб, які вчинили злочин і виконання інших слідчих дій; скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови органів дізнання та досудового слідства; усувати особу, яка проводить дізнання, і слідчого від подальшого ведення дізнання або слідства, якщо вони припустили порушення закону при розслідуванні справи; порушувати, закривати або зупиняти провадження у кримінальних справах з підстав, вказаних у законі; розглядати скарги на дії слідчого та особи, яка проводить дізнання; брати участь у провадженні дізнання та досудового слідства, а в необхідних випадках особисто проводити розслідування по будь-якій справі або проводити окремі слідчі дії (допитувати обвинувачених, неповнолітніх потерпілих та інше); витребувати будь-яку справу від органу дізнання і доручити проведення досудового слідства слідчому, а також передати справу від одного органу досудового слідства іншому, від одного слідчого іншому з метою забезпечення найбільш повного та об'єктивного розслідування ; давати санкцію: на проведення обшуку особи чи службового приміщення (крім житла і іншого володіння особи), виїмки документів, які містять державну та банківську таємницю, накладення арешту на вклади, відсторонення обвинуваченого від посади, про застосування заходів безпеки; затверджувати постанови про ексгумацію трупа і про встановлення строку ознайомлення зі справою; продовжувати строк досудового слідства по справі; давати згоду або подавати до суду подання: про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту чи продовження строку тримання під вартою та інші повноваження, передбачені кримінально-процесуальним кодексом.. Після закінчення розслідування кримінальної справи прокурор, перевіривши її вирішує питання: про затвердження обвинувального висновку й про направлення справи до суду ; повертає справу на додаткове розслідування або закриває справу, при цьому він може змінити список осіб, що викликаються в суд та скасувати чи змінити міру запобіжного заходу (ст. 229 КПК України). Попередній розгляд кримінальної справи здійснюється з обов'язковою участю прокурора, який дає свій висновок з питань, що пов'язані з клопотаннями, заявленими в цьому засіданні учасниками процесу (статті 239, 240 КПК України). У всіх судових стадіях прокурор, який бере участь у розгляді справи, повинен суворо додержуючись принципу незалежності суддів і підкорення їх лише закону, а також покликаний сприяти виконанню вимог закону про всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи та винесення судових рішень, що ґрунтуються на законі (ст. 34 Закону України «Про прокуратуру»). Основною формою участі прокурора у стадії судового розгляду є підтримання ним державного обвинувачення. У зв'язку з цим він бере участь у дослідженні доказів, подає суду свої міркування з приводу застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудного. Виходячи з вимог ст. 121 Конституції України, підтримання державного обвинувачення у суді є виключною прерогативою прокуратури. З урахуванням положень ст. 129 Конституції України про змагальність у судочинстві і забезпечення доведеності вини Верховний Суд України визнав обов'язковою участь прокурора у судовому розгляді по всіх справах, що надійшли до суду з обвинувальним висновком. Підтримуючи у суді державне обвинувачення, прокурор керується вимогами закону і своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на об'єктивній оцінці зібраних по справі доказів. Тому у випадках, коли в результаті судового розгляду прокурор прийде до переконання, що дані судового слідства не підтверджують пред'явленого обвинувачення, він не лише вправі, а й зобов'язаний відмовитися від обвинувачення і викласти суду мотиви відмови. Однак така відмова прокурора від обвинувачення не звільняє суд від обов'язку подальшого розгляду справи і вирішення її на загальних підставах (ст. 264 КПК України). Поряд з підтриманням державного обвинувачення на прокурора покладається обов'язок представляти у випадках, визначених законом, інтереси громадянина або держави в суді (ст. 121 Конституції України). Однією з форм такого представництва є пред'явлення прокурором або підтримання ним пред'явленого потерпілим цивільного позову, якщо цього вимагає охорона державних чи громадських інтересів або прав громадян (статті 29, 264 КПК України). У стадії апеляційного розгляду справи прокурор зобов'язаний внести апеляцію на кожний незаконний або необґрунтований вирок та на незаконні і необґрунтовані ухвали та постанови суду першої інстанції. При розгляді справи у касаційній інстанції прокурор обґрунтовує внесене касаційне подання, а також висловлює своє міркування щодо законності та обґрунтованості вироку чи іншого судового рішення, яке набрало законної сили. Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших засобів примусового характеру , пов'язаних з обмеженням особистої свободи людини (ст. 121 Конституції України, ст. 415 КПК України). Вищевикладеним і визначається процесуальне становище прокурора, при цьому особливість полягає в тому, що в досудових стадіях процесу прокурор має широкі владні повноваження, які дозволяють йому приймати рішення з будь-якого питання, що виникає у справі. Від нього, зокрема, як і від слідчого, залежить подальший рух справи -- закриття, зупинення чи направлення для віддання обвинуваченого до суду. Про те суттєво змінюється процесуальне становище прокурора з моменту, коли справа надходить до суду. Оскільки у судових стадіях вся повнота влади належить суду: саме він уповноважений прийняти будь-яке рішення у справі, здійснюючи, таким чином, функцію правосуддя. Цим визначається і особливість тих процесуальних норм, якими наділяється у судових стадіях діяльність прокурора. Як державний обвинувач, одна із сторін у змагальному процесі, прокурор намагається переконати суд першої інстанції у правильності своїх тверджень щодо винності підсудного та з інших питань, які виникають у справі, але рішення по них ухвалює не прокурор, а суд. Прокурор, таким чином, покликаний сприяти суду у прийнятті рішень, що відповідають вимогам закону. Повною мірою зазнане також стосується діяльності прокурора в інших судових стадіях. Слідчий і його процесуальні повноваження Органами досудового слідства є слідчі прокуратури (територіальної, спеціальної, транспортної , природоохоронної ), слідчі органів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції і слідчі органів безпеки (ст. 102 КПК України). За загальним правилом строк розслідування кримінальної справи слідчим повинно бути закінчено протягом двох місяців (крім випадків коли невстановлена особа, що вчинила злочин), про те він може бути продовжений до 3 місяців (районним, міським прокурором), до 6 місяців (обласним та прирівняним до нього прокурорами), а на більш довший строк, у виняткових випадках Генеральним прокурором України та його заступниками.