Виходячи з цього, відповідальність за правопорушення має настати неминуче, “невблаганно”. У протилежному разі у правопорушника, можливо, і у громадськості, формується уявлення про безвідповідальність, ослаблюються, “нейтралізуються” внутрішні сили, мотиви, що утримують від неправомірних дій.

Розрахунок правопорушника на те, що його проступок залишиться нерозкритим, а якщо і виявиться, то йому якось “минеться”, оскільки відповідати буде хтось інший, - глибока помилка. І розплачуватися за неї доводиться надто дорого. І все ж більшість людей дотримуються вимог закону не через страх перед покаранням, а тому, що законодавство відповідає як потребам суспільства, так і їхнім особистим інтересам, воно є справедливим і необхідним.

Проведене дослідження дає змогу стверджувати, що кожна людина, яка порушила своїми діями закон, не повинна уникнути, ухилитися від невигідних, небажаних, неприємних для неї заходів, що застосовуються примусово уповноваженими на це органами, особами. Невідворотність відповідальності як неминучість реагування, “відповіді” держави на будь-які і будь-чиї дії, що порушують закон, поширюється на всіх незалежно від віку.

Таким чином, незнання закону не звільняє від відповідальності. Уявіть собі, що сталося б, коли б цей принцип не діяв: тоді більшість правопорушників, очевидно, спробувала б послатися на своє незнання закону, щоб уникнути відповідальності за правопорушення.

Знати закони суспільства і додержувати їх - моральний обов'язок кожної людини. Як уже зазначалося, наше право пройняте гуманістичною моральністю, що значно полегшує знання і розуміння законів.

Використана література

1 Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30.

2 Введенська В.В. Психологічне сприйняття правової норми та його значення // Кримінально-правова політика держави: теоретичні та практичні аспекти проблеми. - Донецьк, 2006. - С.299-303.

3 Карпунов В.М. Теорія держави і права: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Луганська академія внутрішніх справ ім. 10-річчя незалежності України. - 2.вид. - Луганськ : РВВ ЛАВС, 2005. - 208 с.

4 Лисенков С.Л., Колодій А.М., Тихомиров О.Д., Ковальський В.С. Теорія держави і права: Підручник / С.Л. Лисенков (ред.). - К. : Юрінком Інтер, 2005. - 448 с.

5 Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. для студ. ВНЗ / Київський національний ун-т внутрішніх справ. - К. : Істина, 2007. - 336 с.

6 Порівняльне правознавство: [Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл.] / [Авт. підруч.: Ткаченко В.Д., Погребняк С.П., Лук'янов Д.В.]; За ред. В.Д.Ткаченко; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. - Х. : Право, 2003. - 269 c.

7 Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави: навч. посібник / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Вид. 9-е, зі змін. - Л. : Край, 2007. - 188 с.

8 Скакун О.Ф., Подберезський М.К. Теорія держави і права: [Експерим. підруч. для студентів юрид. фак. пед. навч. закладів] / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Х., 2006. - 656 с.

9 Субботін В.М., Філонов О.В., Князькова Л.М., Тодоров І.Я. Теорія держави і права: Навч. посібник. - К. : Знання, 2005. - 328 с.

10 Сухонос В.В. . Теорія держави і права: [Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.]. - Суми: Унів. кн., 2005. - 536 с.

11 Федоренко Г.О. Теорія держави і права: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана - К. : КНЕУ, 2006. - 232с.