Стосовно питання злиття громад доцільним є приклад кантону Фрайбург, який має реальний досвід об'єднання територій. 20 жовтня 1998 р. згаданим кантоном був виданий звіт з описом заходів, направлених на злиття громад. У цьому документі були висвітлені відмінності (особливо фінансові) між громадами, а також основні засади добровільного об'єднання, які гарантували громадам, що злиття не поставить їх у невигідне фінансове становище. У заключній частині звіту йшлося про те, що в складній економічній ситуації неминуче доводиться вирішувати питання про примусове злиття та переглядати фінансування. 11 листопада 1999 р. кантон прийняв постанову щодо злиття громад, яка набула чинності 1 січня 2000 р. та діяла до 31 грудня 2004 р.

Примусовий метод об'єднання обговорювався й у сусідньому кантоні Ваадт. Досліджуючи дане питання, експерти наполягали на необхідності зменшення кількості громад і водночас вказували на складність злиття та тривалість цього процесу. Зазначалося, що кількість громад кантону має бути від 19 до 30. Але конкретні заходи щодо скорочення кількості громад так і не були здійснені. Виборці кантону повністю відмовилися від будь-яких проектів примусового злиття, визнаючи їх політично згубними. Саме це вкотре свідчить про те, наскільки міцно прив'язане населення до своїх громад.

Взагалі, враховуючи специфіку швейцарської муніципальної системи, підвищення ефективності її функціонування має здійснюватися у напрямку зміцнення міжмуніципального співробітництва та вдосконалення системи розподілу повноважень, а не примусового об'єднання громад. Злиття громад віддаляє жителів від їх історичного коріння та призводить до втрати місцевої самобутності.

Співробітництво між громадами має дві форми: міжмуніципальна угода та асоціація громад. Якщо говорити про першу форму, то такі угоди, як правило, укладаються з питань благоустрою території, освіти. У разі утворення асоціації громад, за згодою відповідних зборів громади, зборів округу та Урядової ради здійснюється формування надмуніципального органу, у віданні якого знаходяться передані йому питання.

Тенденцією розвитку місцевого самоврядування у Швейцарії є об'єднання громад у різні асоціації, зокрема у сфері будівництва та експлуатації обладнання з переробки відходів (Швіц, Граубюнден, Тургау, Нідвальден, Тессин, Гларус, Ааргау, Санкт- Галлен). Таке об'єднання в кантонах Аппенцелль Ауссерроден, Ааргау та Урі можливе лише за згодою Урядової ради кантону, а в кантоні Нідвальден - за згодою кантонального Ландрату.

Існують громади, які об'єднуються в регіональні союзи для вирішення регіональних завдань (наприклад, громади в кантоні Граубюнден). Шляхом прямих виборів жителями відповідних громад обирається голова регіонального союзу, який є вищою посадовою особою цього союзу. Зазначені органи є корпораціями публічного права і, як правило, створюються для виконання таких завдань, як розвиток системи освіти, експлуатація водних ресурсів та їх розподіл. Цей вид співробітництва найчастіше використовується в міських агломераціях.

Міжмуніципальне співробітництво, а також створення асоціацій громад підтримується кантонами, зокрема такими, як Фрайбург, Граубюнден, Санкт- Галлен, Невшатель, Берн, Ваадт, Гларус, Люцерн. Громади в кантоні Ваадт можуть делегувати федерації громад чи агломерації одне чи декілька своїх завдань. Громади мають право самостійно обирати прийнятну для них форму міжмуніципального співробітництва. Хоча в деяких випадках (в економічних цілях чи для ефективного вирішення завдань), кантон (наприклад, Державна рада в кантоні Валліс) може зобов'язати громади вступати до асоціації чи утворювати одну з них. Наприклад, у кантоні Гларус Урядова рада за наявності на те причин, може створювати об'єднання громад та визначати форму їх актів і організаційний статут. Якщо громади бажають оскаржити таке рішення, вони можуть звернутися з клопотанням до Великої ради впродовж 30 днів, як, наприклад, у кантоні Фрайбург.

У кантоні Ваадт діє два види асоціацій громад: федерація громад та агломерація. При цьому під федерацією громад розуміється публічно-правове адміністративно-територіальне утворення, яке складається із суміжних громад. У федерації громад засновуються представницькі органи, які обираються членами громад, та органи виконавчої влади, які формуються представницьким органом. Федерація громад виконує функції, делеговані їй членами-громадами. Фінансується вона за рахунок податків громад. Але громада не може стати частиною федерації, якщо вона використовує іншу форму, яка передбачена нею для об'єднання громад.

Згідно зі ст. 157 Конституції кантону Ваадт, агломерація - це публічно-правове адміністративно-територіальне утворення, яке складається із суміжних міських громад, включаючи місто в центрі. Форма організації та фінансування агломерації аналогічна формі федерації громад.

Акти щодо об'єднання громад в асоціацію та регламенти цієї асоціації приймаються громадами (жителями об'єднуючих громад, які мають право голосу), які беруть у цьому участь, та мають бути схвалені кантональним урядом (наприклад, у кантонах Юра, Гларус, Люцерн).

У деяких кантонах, зокрема, в кантонах Цуг та Гларус, існують корпорації громад, які можуть самостійно управляти своїм майном. При цьому їх діяльність знаходиться під наглядом Урядової ради.

У період глобалізації міжмуніципальне співробітництво повинно укріплюватися. Наприклад, кантоном Фрайбург була введена юридична поправка, направлена на досягнення цієї мети. Заради розширення та укріплення співробітництва, підвищення ефективності та оперативності міжмуніципальних асоціацій та більшої прозорості їх діяльності, було вирішено, що асоціації повинні утворюватися для досягнення декількох цілей, що їх делегатами будуть члени муніципальних виконавчих органів, що основні поправки в їх статутах мають бути схвалені трьома чвертями громад та, що будуть прийняті більш гнучкі умови для втручання кантонального уряду в питання співробітництва.

Асоціація швейцарських громад об'єднує громади на всій території Швейцарії. Вона була заснована як політично та релігійно-нейтральна організація в 1953 році і є найвідомішою організацією в Швейцарії, членами якої виступають 70% усіх громад та міст Швейцарії (приблизно 1841 громада). Членом цієї організації може стати будь-яка громада.

Керує Асоціацією комітет, який складається з 15 членів - представників органів влади усіх регіонів країни. Головною метою Асоціації швейцарських громад є підтримка самостійності громад та розвиток їх здатності до самоуправління. Асоціація захищає та відстоює реалізацію спільних інтересів швейцарських громад у державі, у федеральному парламенті та національних організаціях. При цьому враховується специфіка кожної громади.

Аналізуючи проблеми муніципальної системи, слід звернути увагу й на питання міського самоврядування. У межах федеральної системи швейцарські міста мають проблеми як у вертикальному, так і в горизонтальному вимірах. У вертикальному вимірі містам складно виносити питання про власні інтереси безпосередньо на порядок денний національних органів, оскільки між національним та муніципальним рівнями немає прямого зв'язку. Сучасна національна політика Швейцарії більше переймається інтересами віддалених гірських регіонів та маленьких кантонів, ніж проблемами міст. У горизонтальному вимірі відносини між містами та оточуючими громадами є також проблемним питанням. Виробництво та послуги, які забезпечуються містами, використовуються значною кількістю населення, і такі проблеми, як транспорт, планування, захист навколишнього середовища, не можуть бути розв'язані містами незалежно. Ці проблеми ускладнюються податковою автономією громад. Навколо великих міст існує багато громад, де рівень оподаткування набагато нижчий, ніж у самих містах.

Тому новітні реформи швейцарської муніципальної системи були спрямовані на поліпшення ситуації з містами. При цьому можна виділити три найважливіші реформи з цього питання. По-перше, міські агломерації тепер згадуються у Конституції 1999 року. Згідно зі ст. 50 (п. 3), федеральна влада у своїх заходах має зважати на спеціальний статус міст та агломерацій. Для міст це є важливим моментом і означає конституційне надання їм доступу до національної політики. По-друге, у 2004 році була здійснена реформа щодо фіскального вирівнювання, розподілу та регламентації фінансових функцій між Конфедерацією та кантонами. Ця реформа допомогла збалансувати надмірні кошти виробництва в гірських регіонах, як це було в старій системі. Крім цього, допомогла надати додаткові фінанси тим кантонам, які здійснюють значні витрати на соціальне забезпечення та інфраструктуру через міські проблеми (висока концентрація людей похилого віку, безробітних, іммігрантів, а також великі витрати на громадську безпеку та міський транспорт). По-третє, федеральна влада впровадила нову державну стратегію щодо агломерацій, яка спрямована на вирішення проблем агломерацій, поліпшення співробітництва на вертикальному та горизонтальному рівнях та сприяння інтеграції швейцарських міст у загальноєвропейську міську мережу.

Однак дві взаємопов'язані проблеми щодо міського управління ще залишаються на порядку денному. Перша проблема стосується урбанізації в умовах світової конкуренції, друга - внутрішньої організації, спільності та демократії. Країні потрібні конкурентоспроможні міста в новітніх умовах світової економіки. Очевидно, що такі міста мають сягати певних розмірів і мати відповідну інфраструктуру. На сьогодні важко спрогнозувати, наскільки важливу роль буде відігравати Швейцарія у цьому процесі. Такі міста, як Цюріх, в якому зосереджені банки та страхові компанії, Женева, в якій знаходяться міжнародні організації та банки, і Базель, який володіє хімічною індустрією, мають сильні сфери спеціалізації, але вони залишаються невеликим за розміром. Якщо їм доведеться стати міжнародними агломераціями або метропольними регіонами, їх територія буде охоплювати більшу частину території країни, що значно порушить внутрішню рівновагу.

Друга проблема стосується необхідності об'єднання громад з різним ступенем оподаткування та рівнем життя, не зазіхаючи на їх автономію та демократичні права. Якщо об'єднання буде передбачати підвищення податків, то не знайдеться більшості, яка б ухвалила таке рішення. Оскільки громадяни Швейцарії звикли вирішувати усі політичні питання шляхом прямого демократичного впливу, менші громади завжди опираються приєднанню до більших, де вони будуть поглинуті переважною більшістю.

Перші спроби вирішення вищезгаданих проблем уже були зроблені. Так, у 2001 році були проведені тристоронні збори швейцарських агломерацій із питань розвитку метрополій. До цих зборів були залучені Конфедерація, Збори управління кантонами, Спілка швейцарських міст та Спілка швейцарських громад. Вперше горизонтальний швейцарський федералізм пішов на поступки заради партнерства між усіма трьома рівнями управління. Ця подія стала першим сигналом віддалення від традиційного кооперативного федералізму задля формування єдиної багаторівневої системи управління.

Щодо федеральних стратегій розвитку агломерацій, можна навести приклад Берна як нової багато- обіцяючої моделі. На сьогодні на регіональних зборах місто Берн та оточуючі його громади, представлені своїми мерами, приймають рішення з найважливіших питань (зокрема, транспорту, регіонального планування та культурних заходів).