Важливою причиною існування проблем в галузі реалізації прав і свобод є те, що через наявні в нашому суспільстві економічні проблеми держава фактично неспроможна забезпечити і гарантувати всім громадянам більшість проголошених в Конституції соціальних та економічних прав і свобод. Іншою не менш важливою проблемою є недоліки в самому законодавстві: недостатньо розроблені юридичні механізми реалізації і захисту тих чи інших прав і свобод, існують певні суперечності в нормативній базі.

Необхідно розробити і прийняти наукову концепцію розвитку українського законодавства, в якій потрібно передбачити механізм переорієнтації чинного законодавства на правове забезпечення прав людини, приведення чинного законодавства у відповідність з міжнародними стандартами з прав людини. Крім цього, слід підвищувати невисоку за рівнем правову культуру і правосвідомість наших громадян. В цьому відношенні ефективною має бути пропаганда юридичних знань, юридична освіта, ефективна правова допомога та інші заходи.

Для вирішення цих проблем потрібно здійснювати відповідні зміни в економічній політиці України: забезпечувати зростання виробництва, переорієнтовувати економіку на загальносоціальні потреби, забезпечувати її стабільний розвиток, і взагалі, поєднувати ринкові перетворення з виваженою соціальною політикою держави, спрямовану на забезпечення ефективної реалізації прав і свобод громадян і на соціальний захист тих верств населення, які його потребують[16, c.54].

Важливим завданням економічних і соціальних перетворень в сучасній Україні є збалансування свободи ринкової економіки із забезпеченням соціальної захищеності людини, захистом і гарантуванням її соціально-економічних прав. Соціальна функція може бути повноцінно реалізована лише за умови високого рівня економічного розвитку, що дозволить ефективно перерозподіляти кошти і ресурси, зберігаючи при цьому свободу ринкових відносин і підприємництва. Система цих заходів повинна бути спрямована на припинення масового зубожіння населення і подальшої різкої поляризації суспільства, на поступовий підйом загального рівня життя.

Правова держава, до побудови якої прагне наше суспільство, повинна всебічно сприяти розвиткові основних засад громадянського суспільства, забезпечувати баланс інтересів між різними суспільними верствами, відповідати за прийняття виважених політичних рішень, сприяти становленню і розвитку вільних економічних відносин у поєднанні з цілеспрямованою соціальною політикою, отже, максимально забезпечувати і гарантувати права і свободи людини і громадянина.

ВИСНОВКИ

Отже механізм соціально-правового захисту відображає права та свободи особи як вищу цінність; рівень соціальної справедливості у суспільстві, ступінь гарантованості прав та свобод особи; здійснення суспільного порядку та безпеки. Гарантії прав та свобод людини - це система норм, принципів, умов і вимог, що забезпечують захист, виконання та дотримання закріплених в Конституції України прав, свобод і обов'язків людини і громадянина. Ситема гарантій прав та свобод людини і громадянина є чи не основною частиною конституційно-правового статусу особи, який є передумовою здійснення та забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Конституційно-правовий статус особи - це закріплена в Конституції система взаємовідносин між особою та державою. Гарантій прав та свобод людини і громадянина виступають певними засобами в різних сферах діяльності людини, які забезпечують максимальний на данному етапі розвитку суспільства рівень використання доступних прав та свобод.

Багатоматність факторів, які впливають на забезпечення прав та свобод людини і громадянина зумовлють існування дуже великої кількості різноманітних гарантій, тому існує необхідність їх класифікації. Є дуже велика кількість критеріїв класифікації, але основними в юридичній літературі є: за практичним спрямування, за характером, за ступенем поширеності, за суб'єктами, за особливостями правового статусу, що гарантується та за змістом.

Права і свободи людини і громадянина та їх гарантії до свого теперішнього змісту пройшли довгий еволюційний шлях через століття. Спочатку права і свободи встановлювалися церквою, але з часом позбувалися релігійного забарвлення і виділилися в окремий інститут. Найвидатніші мислителі всіх епох розглядали питання прав і свобод та їх гарантій, наприклад Арістотель зі стародавньої міфічної Греції та Жан-Жак Руссо, представник Франції часів просвітництва, та інші. Але їхні ідеї були лише поверхневими і не достатньо конкретизованими, але саме вони стали фундаментом розвитку правата свободилюдини і громадянина та їх гарантій.

Неможливо переоцінити вклан українських мислителів у розвиток прав і свобод, особливо у виокремлення певних окремих прав та свобод і та конкретизації їх. Українські науковці займалися вивченням ролі держави у регулюванні, встановленні, гарантуванні і забезпеченні прав і свобод людини і громадянина.

Загальні гарантій прав і свобод людини і громадянина поділяються на соціальні, економічні, політичні та культурні, відповідно до сфер діяльності людини. Кожен вид гарантій створює можливості використання прав і свобод в окремій сфері діяльності людини.

Спеціальні гарантії забезпечують реалізацію, охорону і, у разі необхідності, захист прав і свобод особи специфічними правовими засобами.

Їх існування обумоленно тим, що держава надаючи певні права і свободи бере на себе обов'язок гарантувати їх виконання і непорушність. Юридичні гарантії прав і свобод особи поділяються на матеріальні, процесуальні, організаційно-правові, галузеві та інституційні.

На сучасному етапі існування Української держави можна спостерігати певні недоліки у системі гарантування прав і свобод людини і громадянина. Вони відображаються у недостатньому їх забезпеченні, що впливає на існування певних складностей в практичній їх реалізації. Існують навіть випадки, коли існує якесь право, але нема ніяких шляхів їх реалізації і захисту. Зважаючи на вичені дані можна сказати, що Україні потрібне всебічне вдосконалення правової бази щодо гарантування і захисту прав і свобод громадян. Низької є правова культура та правова свідомість громадян України, що негативно впливає на розвиток і існування певних видів прав і свобод та їх гарантій.

Проблемою гарантій прав і свобод є те, що Україна знаходиться ще в перехідному стані до соціальної, правової держави. Обовязковими умовами повного переходу є створення ефективної системи прав та свобод людини і громадянина та закріплення їх в законодавстві нашої держави, підвищення правової культури та правової свідомості шляхом пропогандування юридичної освіти та наданням ефективної правової допомоги народу, приведення у відповідність законодавство нашої держави до міждународних стандартів, розробка наукової концепції розвитку законодавства з орієнтацією на правове забезпечення прав людини та всебічний розвиток юридичних засобів гарантування прав і свобод людини і громадянина.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. -- К., 1996.

2. Бородін І. Права та свободи громадян, іх класифікація, гарантії реалізації. // Право України. - 1992- №4.

3. Гуренко Марина Миколаївна. Розвиток філософсько-правової думки про гарантії прав і свобод людини та громадянина: дис... д-ра юрид. наук: 12.00.12 / Національна академія внутрішніх справ України. - К., 2004. - 481с.

4. Гуренко Марина Миколаївна. Розвиток політико-правової думки про гарантії прав і свобод людини та громадянина: Монографія. - Київ: Логос, 2002. - 490с.

5. Гуренко Марина Миколаївна. Зародження та становлення ідеї гарантій прав і свобод людини і громадянина у ліберальній теоретико-правовій думці: Монографія. - Київ: НАВСУ, 2000. -240с.

6. Денисов В.Н., Евентов В.И. и др. Реализация международно-правовых норм во внутреннем праве. - К., Наукова думка, 1992. - 134с.

7. Заєць А.П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. - К.,1999. -453с.

8. Карташкин В.А. Права человека в международном и внутригосударственном праве. - М.,1995. - 181с.

9. Кравченко В.В., Конституційне право України: Навчальний посібник, ч.1., К., 1988р. - 390с.

10. Конституционное (государственное) право: Справочник / Под ред. В.И. Лафитского. - М., 1995. -519с.

11. Общая теория прав человека / Руководитель авторского коллектива и ответственный редактор Лукашева Е.А. - М., 1996. -321с.

12. Малишко М. І. Конституційно-правовии статус громадянина та інших груп населення. -- К.: МАУП, 1996. - 98с.

13. Нерсесянц B.C. Права человека в истории политической и правовой мысли // Права человека в истории человечества и в современном мире. - М., 1989. - 388с.

14. Орзіх М.Ф. Міжнародно-правові стандарти прав людини в Україні // Право України. - 1992. - №4.

15. Права человека в современном мире / Отв. ред. Рагозин Н.П. - Донецк, 1995. -290с.

16. Хаманева Н.Ю. Охрана прав граждан в зарубежных странах: Институт омбудсмена. - М.,1991. - 340с.

17. Проблеми гарантій прав і свобод людини в українській філософсько-правовій думці // Проблеми права на зламі тисячоліть. Матеріали міжнародної наукової конференції. Наукове видання. - Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет, 2001. - 190с.