3. Державна реєстрація юридичної особи, яка засвідчує законність її створення та існування. Без державної реєстрації юридична особа не може вважатися суб’єктом цивільного права, оскільки діяльність суб’єкта, незареєстрованого у встановленому законом порядку, прямо заборонена законодавством і за неї передбачена відповідальність, в т.ч. і кримінально-правова.

Державна реєстрація юридичної особи відбувається у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях за місцезнаходженням юридичної особи. Данні про державну реєстрацію юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, де зазначаються найменування юридичної особи, її місцезнаходження, мета діяльності, органи управління, наявність філій і представництв та інші відомості. За наслідками проведення державної реєстрації юридичній особі видається свідоцтво.

З моменту здійснення державної реєстрації юридичної особи вона вважається створеною.

Самостійна цивільно-правова відповідальність – юридична особа за своїми зобов’язаннями відповідає самостійно, у повному обсязі усім своїм майном.

Здатність юридичної особи бути позивачем та відповідачем в суді – означає можливість захищати свої права та відповідати за взяті на себе зобов’язання.

Цивільна правоздатність юридичної особи має загальний характер, тобто вона здатна мати такий самий обсяг правоздатності, що й фізична особа, крім тих прав, які за своєю природою можуть належати лише людині (право на життя, ім’я, здоров’я, тощо). Цивільна правоздатність виникає у юридичної особи з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України запису про припинення її діяльності (ч.4 ст.91 ЦК).

Юридична особа поза місцем свого розташування має право створювати філії та представництва.

Представництво – це відокремлений підрозділ юридичної особи, розташований поза її місцем знаходження, який здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філія – це також відокремлений підрозділ юридичної особи, який здійснює всі або частину її функцій.

Філії та представництва не є юридичними особами, тому не підлягають державній реєстрації, не мають права виступати у цивільному обігу від власного імені, а виступають від імені юридичної особи, що їх створила. Керівники філій та представництв призначаються керівником юридичної особи і діють на підставі виданої їм довіреності.

Припинити своє існування юридична особа може шляхом ліквідації або реорганізації.

Реорганізація – це спосіб припинення юридичної особи при якому усі права та обов’язки реорганізованої юридичної особи переходять до інших суб’єктів цивільного права, а ліквідація – це повне припинення юридичної особи без передачі її прав та обов’язків іншим особам.

Ліквідація може проводитись добровільно або примусово. Добровільна ліквідація можлива за рішенням засновників або компетентного органу юридичної особи у разі, якщо, наприклад, збіг строк існування юридичної особи, досягнуто мета її діяльності. Примусова ж ліквідація здійснюється за рішенням суду при визнанні недійсною державної реєстрації юридичної особи, а також в інших випадках, встановлених законом (ст.110 ЦК).

Суб’єкти цивільного права, як юридичні, так і фізичні особи, вступають між собою у різні правовідносини, які складаються з приводу купівлі-продажу певних речей, їх перевезення, надання послуг, використання творів науки, літератури та мистецтва, захисту честі, гідності, ділової репутації та інше.

Отже, об’єктом цивільного права є конкретне благо (майнове чи немайнове) з приводу якого виникли відносини між суб’єктами цивільного права.

Стаття 177 ЦК містить приблизний перелік об’єктів цивільних прав, до якого належать: речі, в т.ч. гроші та цінні папери, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також матеріальні та нематеріальні блага.

Речі, цінні папери та результати робіт і послуг є матеріальними об’єктами, а результати духовної творчості та особисті немайнові блага (честь, гідність, ділова репутація, ім’я) мають назву немайнових благ.

Одним з найпоширеніших об’єктів цивільних прав є речі. Річчю визнається предмет матеріального світу, який задовольняє потреби людей і щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки.

Оскільки речей існує велика кількість, їх поділяють на окремі види.

Так, виділяють речі нерухомі та рухомі. До нерухомих речей віднесено майно, що не може бути вільно переміщене у просторі (земельні ділянки, будинки, споруди), а рухомими речами визнаються такі, що їх можна вільно переміщувати у просторі без втрати чи пошкодження (одяг, меблі, продукти харчування).

Речі можуть бути споживчими та неспоживчими. Споживчими визнаються речі, які внаслідок одноразового їх використання знищуються повністю (паливо, продукти харчування) або припиняють існувати у первісному вигляді (сировина, будівельні матеріали), неспоживчими ж є речі, призначені для неодноразового використання, які зберігають при цьому свій первісний вигляд протягом тривалого часу (одяг, будинки, автомобілі).

Цивільний кодекс також поділяє речі на індивідуально-визначені та родові. Індивідуально-визначеною є єдина в своєму роді річ, наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших речей (картина видатного художника, архітектурний шедевр, ексклюзивні ювелірні прикраси). Родовою визнається річ, що визначається загальними родовими ознаками, властивими усім речам того самого роду та вимірюється числом, вагою, мірою (кілограм борошна, метр тканини, літр води).

Особливим об’єктом цивільного права є гроші. Вони визнані законним платіжним засобом та виступають загальним еквівалентом вартості товарів та послуг. Грошовою одиницею, обов’язковою до приймання на всій території України, є національна валюта – гривня. Іноземна валюта на території нашої держави може використовуватися у випадках і в порядку, передбачених законом.

Стаття 177 ЦК закріплює у якості об’єктів цивільних прав і результати робіт та послуги.

Результати робіт – це дії внаслідок яких створюється нова річ або поліпшуються властивості існуючих речей. Наприклад, за договором підряду підрядник зобов’язується виготовити на замовлення меблі, ювелірні прикраси, пошити одяг або відремонтувати будинок.

Послуги – це дії суб’єктів, внаслідок яких задовольняються потреби інших осіб. Результатом послуги виступає певне благо (розвантаження вантажу, перевезення пасажирів, праця нянь, послуги репетиторів), яке має грошову вартість.

Нематеріальні блага як об’єкти цивільних прав, це насамперед, особисті немайнові блага, невіддільні від особистості, що охороняються цивільним законодавством (життя, здоров’я, ім’я, честь, гідність, ділова репутація особи, авторство, свобода творчості, свобода пересування, недоторканість житла, тощо).

А також до даної категорії належить інформація. Інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце в суспільстві, державі та навколишньому середовищі.