Тема 4. Реалізація норм права і правові відносини

Протиправні дії – це вольова поведінка суб’єктів правовідносин, що суперечить правовим приписам та визначається як невиконання юридичних обов’язків і порушення суб’єктивних прав. Протиправні дії поділяються на злочини і проступки. Злочин – це суспільно небезпечне діяння, що передбачене Кримінальним кодексом України. Проступки – це діяння, що мають незначний ступінь суспільної небезпеки і передбачені нормами відповідної галузі права.

Події – це юридичні факти, що існують незалежно від волі та свідомості суб’єктів, тобто спричиняють виникнення, зміну чи припинення правовідносин незалежно від бажання суб’єктів права. Наприклад, стихійне лихо, що є юридичним фактом виникнення правовідносин з приводу виплати суми застрахованого майна; фізична природна смерть особи, що є юридичним фактом, підставою для виникнення правовідносин з питань спадкування майна.

Поняття прав людини і громадянина

Поняття „людина” характеризує її як живу біологічну істоту, представника живого світу, наділеного певними фізіологічними властивостями. Поняття „особа” характеризує людину як соціальну істоту, яка усвідомлює себе, своє місце і роль у суспільстві, відповідальність перед ним (можливі випадки, коли людина у силу різних об’єктивних і суб’єктивних причин не володіє якостями особистості, наприклад, визнана судом недієздатною унаслідок психічного захворювання). Поняття „громадянин” характеризує людину з юридичного боку, як таку, що знаходиться в стійкому правовому зв’язку з конкретною державою.

Права людини – це міра можливої поведінки, що охороняється законом і спрямована на задоволення інтересів людини. У сучасний період права людини розглядаються як загальносоціальне поняття, що відображає наднаціональні, загальнолюдські вимоги та стандарти в області свободи особи. Для реалізації таких прав людини, як право на життя, на гідне існування достатньо лише факту її народження, а для реалізації інших прав потрібно, щоб людина мала якості громадянина, особи.

Права громадянина – це міра юридично можливої поведінки, яка охороняється законом і спрямована на задоволення інтересів не всякої людини, а лише тієї, яка знаходиться в стійкому правовому зв’язку з конкретною державою. На відміну від прав людини, права громадянина завжди виступають як юридична категорія (а не тільки як моральна чи соціальна). Вони не можуть існувати незалежно від їх державного визнання і законодавчого закріплення, поза зв’язком людини з конкретною країною.

Свобода особи – право громадянина, яке закріплює відсутність будь-яких перешкод в реалізації права і відсутність визначеного державою механізму їх реалізації.

Права людини і громадянина – можуть класифікуватися за різними критеріями, на різні групи.