Соціальний захист державних службовців як необхідна умова забезпечення їх діяльності в період входження до європейських структур 2.1 Необхідність соціального захисту як основа діяльності державних службовців Прагнення України стати повноправним членом світового співтовариства спрямовує зусилля української влади на діяльність державних службовців щодо першочергового забезпечення гармонізації світових стандартів дотримання прав та свобод людини і національних конституційних норм. У сучасних умовах ефективна діяльність стосовно вказаного забезпечення базується на концептуально нових підходах, що обумовлюють докорінні зміни організаційно-правових засад функціонування органів державного управління, зокрема підвищення авторитету державного службовця, побудову відносин між державними службовцями та громадянами на засадах партнерства, удосконалення форм, методів та засобів захисту прав і свобод людини. Саме для забезпечення ефективного управління в державі сучасному державному службовцю має бути притаманна широка гама ділових якостей: висока ерудиція і професійна компетентність, схильність до лідерства в колективі, діловитість і здатність ефективно діяти в умовах економічного ризику, практичний розум та здоровий глузд, комунікабельність, заповзятливість, ініціативність та енергійність, вимогливість та висока працездатність, тактовність і висока толерантність. Зважаючи на це актуальним є дослідження сутності потреб людей, які працюють в органах державної влади, їхнього матеріального та соціально - побутового забезпечення. Оскільки, для того, щоб працівник якісно виконував свої професійні обов”язки, підвищував продуктивність праці, його потреби повинні забезпечуватися в повній мірі. Проаналізувавши діюче законодавство про державну службу можна сказати, що в Україні існує ряд проблем, пов”язаних з мотивацією службовців: відсутність стимулів дотримання етики, не прив”язаність системи стимулювання до результатів роботи, внаслідок великих міжвідомчих розбіжностей у рівні оплати праці зумовлення плинності кадрів в окремих органах та загальний дисбаланс високопрофесійних кадрів. Недоліки мотивації державних службовців можуть призвести до недовіри та негативного ставлення до влади, що є завершальною ланкою одного з можливих негативних ланцюгів подій і наслідків (рис.1) Опитування державних службовців засвідчило, що 53% з них вважають відсутність мотивації перешкодою для якісного надання адміністративних послуг, такої ж думки 29% користувачів цих послуг. Внаслідок тривалої економічної кризи та пов”язаного з нею безробіття виникла ситуація, що в районних державних адміністраціях працівники мотивовані не так заробітком, як зайнятістю: бюджетна сфера-єдиний прихисток для безробітних із вищою освітою. Зазначене вище свідчить про актуальність налагодження у державному управлінні дієвої системи мотивації службовців. Для цього уряд повинен створити необхідні умови, вжити низку організаційних, правових, соціальних, економічних заходів. Слід вибудувати чітку систему яка передбачала б високу мотивацію і захищеність держслужбовців з метою залучення й утримання на політично незалежній професійній основі найкращих фахівців.