2) по відношенню до більшості засуджених осіб недостатньо звичайного ресоціалізаційного впливу, вони потребують різних форм терапії у спеціальних терапевтичних відділах та залучення до індивідуальних терапевтичних програм. Особливої уваги потребують засуджені узалежнені від алкоголю, для яких дуже корисним є багатоцільові терапевтичні професійно опрацьовані програми, наприклад «Атлантіс»;

3) в'язниця як карна інституція з багатьох об'єктивних і суб'єктивних причин не є в стані створити усіх необхідних і достатніх умов, які уможливлюють ресоціалізацію популяції засуджених (значно кращі умови для цього створює пробація та інші гуманні форми покарання засуджених, які не розривають їхніх соціальних зв'язків, наприклад, нічні та вікендові в'язниці, електронний нагляд тощо). З огляду на це персоналу слід звертати особливу увагу на явище «усуспільнення в'язниць», яке полягає на розширенні контактів засуджених із зовнішнім світом як через можливість їх частішого перебування за мурами в'язниць (наприклад, під час відпусток), так і через зустрічі з різними цікавими людьми, які відвідують в'язниці, та працю на волі;

4) пенітенціарна практика може і повинна піддавати ресоціалізаційним впливам відібрані шляхом діагностичних досліджень категорії засуджених, які подають надію на виправлення, концентруючи на них ресоціалізаційні зусилля (зокрема, активно застосовуючи щодо них різноманітні терапевтичні та ресоціалізаційні програми). Цими зусиллями особливо повинні бути охоплені молоді засуджені. Ресоціалізаційні програми повинні опиратися на ґрунтовній теоре-тичній базі, передбачати широкий спектр цілей, бути пристосованими до певної категорії осіб та піддаватися оцінюванню і корекції;

5) решта засуджених повинна бути охоплена т.зв. звичайним пенітенціарним впливом;

6) існує взаємозв'язок між пенітенціарними методами впливу на злочинців, що відбувають кару позбавлення волі, та організацією і реалізацією процесу соціальної реадаптації після їх звільнення. Чим цей взаємозв'язок є сильніший, тим меншим є явище рецидиву [8, с. 78];

В українській педагогічній науці необхідно інтенсифікувати теоретичні та особливо ем-піричні педагогічні дослідження, які стосуються пенітенціарної педагогіки, підготувати нові академічні підручники та посібники з цієї тематики, у вищих закладах педагогічної освіти розпочати підготовку фахівців за спеціальністю «ресоціалізаційна педагогіка», які б працювали в майбутньому з особами, які проявляють девіантну поведінку, та засудженими людьми.

Список літератури

1. Bartkowicz Z. Nieletni z obnizonq sprawnosciq umyslowq w zakladzie poprawczym, Lublin: Politechnika Lubelska, 1984. 205 s.

2. Czapцw C., Jedlewski S., Pedagogika resocjalizacyjna, Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Naukowe, 1971. 525 s.

3. Jastrz^bska M., Oddzialywanie terapeutyczne w polskim systemie penitencjarnym prцba charakterystyki, Terapia i resocjalizacja dzieci i mlodziezy z problemami szkolnymi, (red.) W. Budzinski, Gdansk: Wydawnictwo Gdanskiej Wyzszej Szkoly Humanistycznej, 2010, s. 56-65.

4. Jaworska-Wieloch A., Znaczenie plci za kratami wi^zienia, (w:) Probacja, 2015, nr 4, s. 69-83.

5. Kalinowski M., Resocjalizacja nieletnich w panstwach europejskich i pozaeuropejskich, Warszawa: Akademia Pedagogiki Specjalnej im. Marii Grzegorzewskiej, 2005. 315 s.

6. Kieszkowska A., Inkluzyjno-katalaktyczny model reintegracji spolecznej skazanych. Konteksty resocjalizacyjne, Krakцw: Impuls, 2012. 365 s.

7. Machel H., Miejsce terapii w resocjalizacji mlodziezy przest^pczej w warunkach izolacji karnej i poprawczej w Polsce, (w:) Terapia i resocjalizacja dzieci i mlodziezy z problemami szkolnymi, (red.) W. Budzinski, Gdansk: Wydawnictwo Gdanskiej Wyzszej Szkoly Humanistycznej, 2010, s. 40-49.

8. Machel H.Perspektywy resocjalizacji penitencjarnej w swietle niektцrych badan naukowych i obecnej sytuacji spoleczno-ekonomicznej kraju, (w:) Optymalizacja oddzialywan resocjalizacyjnych w Polsce i w niektцrych krajach europejskich, (red.) F.Kozaczuk, Rzeszцw: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2006, s. 69-81.

9. Machel H., Wi^zienie jako instytucja karna i resocjalizacyjna, Gdansk: Wydawnictwo „Arche”, 2003. 245 ss.

10. Marczak M., Pawelek K., Od projektowania do ewaluacji: kilka slow o skutecznosci programцw realizowanych wobec osцb pozbawionych wolnosci, (w:) Resocjalizacyjne programy penitencjarne realizowane przez Sluzb^ Wi^ziennq w Polsce, (red.) M. Marczak, Krakцw: Impuls, 2009, s. 333-341.

11. Mazur E., Laurman-Jarzqbek, Rola resocjalizacyjnych programцw penitencjarnych w resocjalizacji skazanych, (w:)Wybrane problemy profilaktyki i resocjalizacji, (red.) S.B^bas, Radom: Wyzsza Szkola Handlowa w Radomiu, 2011, s. 291-307.

12. Noszczyk-Bernasiewicz M., Nieletni przest^pcy w percepcji personelu i nadzoru resocjalizacyjnego oraz studentцw resocjalizacji, Katowice: Wydawnictwo Uniwersytetu Slqskiego, 2010. 234 s.

13. Pawelek K., Marczak M., Resocjalizacja w polskich zakladach karnych. Teoria a praktyka, (w:) Skuteczna resocjalizacja. Doswiadczenia i propozycje, (red.) Z. Bartkowicz, A. W^glinski, Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej, 2008, s. 43-50.

14. Pierzchala K., Resocjalizacyjna rola kapelana wi^ziennego w polskim systemie penitencjarnym. Analiza pedagogiczna, Torun: Adam Marszalek, 2012. 232 s.

15. Pytka L., Pedagogika resocjalizacyjna. Wybrane zagadnienia teoretyczne, diagnostyczne i metodyczne, Warszawa: Wydawnictwo Akademii Pedagogiki Specjalnej, 2008. 432 s.

16. Pytka L., Pedagogika resocjalizacyjna/ Encyklopedia Pedagogiczna XXI wieku, T. IV, Warszawa: Wydawnictwo Akademickie „Zak”, 2005. 1295 s.

17. Szecцwka A., Oddzialywanie resocjalizujacych na nieletnich w nurcie inkluzji spolecznej, (w:) Instytucjonalna resocjalizacja nieletnich. Wyzwania i perspektywy rozwoju, (red.) G. Kudl+ak, Rzeszцw: Difin, 2015, s. 67-81.

18. Szczepanska-Szczepaniak A., Dlugoterminowa kara pozbawienia wolnosci cele, funkcje, zagrozenia i oczekiwania, (w:) Probacja, 2015, nr 3, s. 123-142.

19. Tadla R., Resocjalizacja skazanych zarys problematyki, (w:) Probacja, 2015, nr 1, s. 123-134.

20. Wach T., Resocjalizacja nieletnich sprawcцw gwaltownych czynцw zabronionych, Lublin: KUL, 2009. 223 s.

21. Witkowska-Rozpara K., Warunkowe zawieszenie wykonania kary uwagi na tle obowiqzujqcej regulacji, praktyki orzeczniczej sqdцw polskich oraz nowelizacji kodeksu karnego, (w:) Probacja, 2015, nr 2, s. 5-15.

22. Zalikowska I., „Atlantis” program edukacyjno-terapeutyczny, (w:) Resocjalizacyjne programy penitencjarne realizowane przez Sluzb^ Wi^ziennq w Polsce, (red.) M. Marczak, Krakцw: Impuls, 2009, s. 171-177.